Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" грудня 2009 р. Справа № 43/34-09
вх. №
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - Гавриленко О.В. посв№173 від 23.8.07р.
позивача - Сливко О.В. дов№1787/29 від 08.08.08р. відповідача - Ященко В.В. дов№937 від 21.10.09р.
розглянувши справу за позовом Заступник прокурора м. Харкова м. Харків в особі Харківська міська рада, м. Харків, КП "Виробничо-технологічне підприємство «Вода»,
до В/Ч А-2112 м. Харків
про стягнення 74649,66 грн.
Заступник прокурора м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Військової частини А-2112 на користь позивача заборгованості за договором на відпуск та споживання води № 2653 від 01.12.2004 року в сумі 70 020,30 грн.- заборгованості за невиконання договірних зобов"язань, 80,63 грн.- інфляційних витрат, 554,80 грн. - 3% річних, пеня - 3 993,93 грн.
Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка до цього часу не сплачена.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.11.09 р. до 19.11.09 р. об 11:15
До початку судового засідання прокурор та представники сторін звернулися до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі, вказана заява розглянута та задоволена судом, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
Прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог, 2-й позивач позов підтримує.
1-й позивач в судове засідання не з”явився, але проти позову не заперечує та просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника ХМР м, Харкова
Відповідач проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема вказує, що В/Ч А-2112 м. Харків не є боржником перед КП "Виробничо-технологічне підприємство «Вода», а належним відповідачем по справі є КЕВ м. Харкова, також вважає, що застосування штрафних санкцій до В/Ч А-2112 неможливо, оскільки вона не є боржником (платником), до того ж неустойка взагалі не передбачена умовами укладеного між сторонами договору.
Від представника другого позивача надійшли уточнення позовних вимог стосовно зменшення позовних вимог в частині основного боргу в зв”язку зі сплатою відповідачем у повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача 80,63 грн .- інфляційних витрат, 554,80 грн. - 3% річних, пеня - 3993,93 грн., що підтверджується довідкою про погашення основного боргу та платіжними документами про сплату боргу.
Оскільки у відповідності до ст.. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити підставу або придмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, суд приймає уточнення позовних вимог до розгляду.
Від прокурора надійшло клопотання в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 70020,30 грн. в зв'язку зі сплатою відповідачем, яке було прийнято судом та долучено до матеріалів справи.
Від В/Ч А-2112 м. Харків до господарського суду надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, в якої він зазначає, що відповідач не був боржником перед КП "Виробничо-технологічного підприємства "ВОДА" м. Харків в зобов"язанні по оплаті послуг з водопостачання, а боржником в даному зобов"язанні був і є квартирно-експлутаційний відділ м. Харкова, до якого у разі невиконання цього зобов'язання і мають висуватись позовні вимоги, а також застосовуватись штрафні санкції та в своєму клопотанні про заміну первісного відповідача належним відповідачем, в порядку ст. 24 ГПК України просить суд залучити до справи в якості відповідача Квартирно-експлутаційний відділ м. Харкова. Розглянувши клопотання відповідача, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи міститься трьохстороння додаткова угода до договору договору №2653, суд задовольнив клопотання як таке, що не суперечить нормам чинного законодавства. Увалою суду від 19.11.09 р. залучив у якості другтго відповідача Квартирно-експлутаційний відділ м. Харкова на підставі ст. 24 ГПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи та вислухавши прокурора та представників сторін встановив, що 01.12.2004 року між сторонами було укладено договір на відпуск та споживання води № 603.
На підставі вищезазначеного договору на відпуск та споживання води укладеного між КП "Виробничо-технологічного педприємства "ВОДА" м. Харків та В/Ч А-2112, другий позивач зобов”язався надавати першому відповідачу послуги з водопостачання, а перший відповідач зобов”язався здійснювати регулярну сплату за водоспоживання.
На виконання прийнятих за договором зобов"язань позивач у встановлених договором об"ємах і якості, здійснював В/Ч А-2112, водопостачання, що не заперечується відповідачами.
Матеріалами справи встановлено, що позивач свої зобов"язання виконав в повному обсязі. Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе обов"язки, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість наданих послуг з водопостачання.
23.01.09 р. між КП "ВТП Вода" та Квартирно-експлутаційним відділом м. Харкова було укладено додаткову угоду до договору № 2653 від 01.12.04 р., якою було доповнено розділ 4 зазначеного договору, однією з умов вказаної угоди, є, зокрема, обов"язок КЕВ м. Харкова виступати платником по зобов"язанням В/Ч 2112.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до директив Міністра оборони України від 20.01.2005р., №Д-332/1/03, від 20.04.2005р. №Д-322/1/040, від 30.06.2005р. №Д-322/1/014, з метою якісного утримання та обслуговування казармено-житлового фонду, забезпечення військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Міністерства оборони України комунальними послугами і енергоносіями в Збройних силах України проведені організаційні заходи щодо створення територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь та переходу на територіальний принцип квартирно-експлуатаційного забезпечення.
Вказаний принцип квартирно-експлуатаційного забезпечення передбачає закріплення всіх будівель і споруд (нерухомого майна) за квартирно-експлуатаційними відділами (квартирно-експлуатаційними частинами районів) та здійснення ними дій, пов'язаних з забезпеченням військових частин комунальними послугами, енергоносіями та паливом.
Крім того, виходячи з умов додаткової угоди до договору на відпуск та споживання води, свідчить про обов”язок КЕВ м. Харкова виступати платником по зобов”язанням відповідача, а саме з моменту підписання вказаної додаткової угоди.
Виходячи з вищенаведеного, суд, на підставі наданих документів, додаткової угоди до договору № 2653 та актів приймання-передачі основних засобів, вважає, що стягнення заборгованості повинно бути произведено з другого відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова.
Виходячи з того, що після звернення прокурора з позовом до суду, платником сплачено сума основного боргу у розмірі 70020,30 грн., у повному обсязі, тому в цієї частині провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи викладене, відповідачу нарахована заборгованість по індексу інфляції, 3 % річним та пені. Дані нарахування проводились з урахуванням положень Цивільного Кодексу України (ст. 625) та Господарського кодексу (ст. 232).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Зі змісту наведених норм випливає, що нарахування 3% річних та інфляційних проводиться за весь час прострочення до припинення грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Стаття 198 Господарського Кодексу України "Виконання грошових зобов'язань" встановлює, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Стаття 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлює, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.
Господарське зобов'язання також може бути припинене зарахуванням, згодою сторін, ліквідацією юридичної особи та визнане недійсним за рішенням суду (Глава 50 ЦК України, ст. 202 ГК України).
Таким чином, на не сплачену споживачем заборгованість нараховуються 3% річних, інфляційні та пеня (протягом загального терміну позовної давності або до припинення зобов'язання, якщо таке має місце раніше).
Відповідно до розрахунку індексу інфляції, 3 % річним та пені, нарахування по цим видам заборгованості проводились на суму основного боргу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки встановлена ст. 257 ЦК України. Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Інших строків позовної давності відносно основного зобов'язання Господарський кодекс не встановлює. Скорочений строк позовної давності один рік встановлений ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) та не стосується 3% річних та інфляційних, які мають іншу природу, не є видами неустойки та до них застосовується зальний трирічний термін позовної давності.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми інфляційних витрат, яка складає 80,63 грн. та 3% річних в розмірі 554,80 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Щодо нарахованої позивачем пені в розмірі 3993,93 грн., то в цій частині позову слід відмовити, оскільки останньою додатковою угодою до договору № 2653 на 2009 р. вона сторонами не передбачалась на 2009 рік, про що у судовому засіданні не заперечувалось представником позивача.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (м. Харків, вул.. Пушкінська, 61, п/р 352212006000219 УДК в Х/о, МФО 851011, код 07923280) на користь Комунального підприємства " Виробничо-технологічного підприємства " ВОДА (м. Харків, вул.. Червоно жовтнева, 90, п/р 26004010039460 в АКБ „Золоті ворота” МФО 351931, код ЄДРПОУ 33206804) інфляційні витрати у сумі 80,63 грн., 3% річних у сумі 554,80 грн.,
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (м. Харків, вул. Пушкінська, 61, п/р 352212006000219 УДК в Х/о, МФО 851011, код 07923280) на користь державного бюджету України (одержувач коштів: УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувач - Головне управління державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011) державного мита у сумі 6,35 грн.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (м. Харків, вул.. Пушкінська, 61, п/р 352212006000219 УДК в Х/о, МФО 851011, код 07923280) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код 24134490, рахунок 31213259700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) - 2,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення пені у розмірі 3993,93 грн. відмовити.
В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 70020,30 грн. провадження по справі припинити.
Видати накази після набрання рішенням законної чинності.
Суддя
Рішення підписане ______________________________