"21" грудня 2009 р.Справа № 8/95-2117
Господарський суд Тернопільської області у складі
Cудді Гирили І.М.
Розглянув справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра", в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільського регіонального управління, вул. Замкова, 6, м. Тернопіль
до відповідача: Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Гусятинської селищної ради, вул. Цехова, 78, смт. Гусятин Тернопільської області
про: cтягнення заборгованості за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 26/2007 -ю від 13.09.2007 р. на загальну суму 209 590 грн. 12 коп.
За участю представників:
Позивача: Братівника І. В. - представника, довіреність № 1-11-6868 від 09.04.2009 р.
Відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра", в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільського регіонального управління, надалі позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Гусятинської селищної ради, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 209 590 грн. 12 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов кредитного договору № 26/2007-ю від 13.09.2007 р., зокрема в частині виконання зобов'язань щодо повернення кредиту у відповідності із визначеним у п.2.4, п.п.3.2.5 п.3.2 договору графіком та терміном повернення кредиту, внаслідок чого, станом на 28.10.09р., заборгованість відповідача по поверненню кредиту становить 166 721,63 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом (п.п.3.2.5 п.3.2 договору) -24 313,57грн., пеня за несвоєчасно погашені відсотки (п.4.1 договору) -1 290,55грн, пеня за несвоєчасно погашений кредит -17 264,38грн.
В підтвердження викладеного додає: кредитний договір № 26/2007-ю від 13.09.2007 р.; додаткову угоду №1 від 15.07.08р. до кредитного договору № 26/2007-ю від 13.09.2007 р.; розрахунок заборгованості; платіжні доручення №320 від 09.10.07р. на суму 3000грн., №318 від 09.10.07р. на суму 4 000грн.; №267 від 20.09.07р. на суму 5 000грн., №266 від 20.09.07р. на суму 10 000грн., №1 від 18.09.07р. на суму 5 470 грн., №3 від 18.09.07р. на суму 8 959,48грн., №2 від 18.09.07р. на суму 10000грн., №8 від 19.09.07р. на суму 32 203,73грн., №281 від 25.09.07р. на суму 10 000грн., №29 від 03.10.07р. на суму 3 000грн., №29 від 03.10.07р. на суму 3 000грн., №33 від 04.10.07р. на суму 2088,42грн., грошовий чек ЛВ4475026 від 17.09.07р. на суму 100 000грн.; виписку з рахунку Позичальника, меморіальні ордери; претензію №7-2848 від 24.06.09р.; акт звірки заборгованості підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений вперше на 11:10 год. 30.11.09р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 15:15 год. 21.12.2009р., у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача.
Присутній в судовому засіданні 21.12.09р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення №2611296 від 18.11.09р. та №2622018 від 04.12.09р. про вручення 23.11.09р. та 08.12.09р. поштових відправлень -ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи.
Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
Згідно ст.ст. 345,346 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
13 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», в особі заступника директора філії ВАТ КБ «Надра»Тернопільське РУ Данильченко Л.В., діючої на підставі довіреності посвідченої 06.09.05р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованої в реєстрі за №24-116763 (Положення про філію, витяг з ЄДР, довіреність знаходяться в матеріалах справи), надалі - Банк, та Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства»Гусятинської селищної ради, надалі - Позичальник, укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №26/2007-ю (далі -Договір).
За умовами укладеного договору Банк надав Позичальнику кредитні кошти в межах відкритої кредитної лінії, яка не може перевищувати суму в розмірі 200 000 грн., для поповнення обігових коштів, а саме виплату заробітної плати та придбання пального і матеріалів, терміном користування кредитною лінією з 13 вересня 2007 року по 11 вересня 2009 року та відсотковою ставкою за користування кредитною лінією 18,9% річних (п.п.1.1.1-1.1.3 п.1.1, п.1.3 р.1 договору).
15 липня 2008 року між сторонами у справі підписано Додаткову угоду №1 до кредитного договору про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №26/2007-ю від 13.09.07р., якою змінено розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами, -25 % річних.
Згідно п.2.4 договору відсотки за кредитною лінією нараховуються щомісячно, в останній робочий день місяця за період з першого по останній день календарного місяця на фактичні залишки заборгованості за кредитною лінією за фактичний час користування кредитною лінією і сплачуються Позичальником у порядку передбаченому п.3.2.3 договору.
Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1 р.3 договору, видача траншів в межах кредитної лінії здійснюється Банком по факту надання Позичальником письмових заявок, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника у ВАТ КБ «Надра»№26008003160001, МФО0338705, або шляхом оплати платіжних документів Позичальника.
Відповідно до п.п.3.2.3-3.2.5 договору Позичальник зобов'язався здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків за траншами кредитної лінії в валюті траншу в строк до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20684003160001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 338705. Здійснювати погашення отриманих траншів в межах кредитної лінії згідно п.2.3, п.2.4, в валюті траншу шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20639003160001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 338705. Забезпечити повне повернення отриманих траншів в межах кредитної лінії і відсотків за користування ними в термін -11 вересня 2009 року, а також сплату можливої неустойки.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Матеріали справи свідчать про те, що за своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобов'язання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та однією з підстав виникнення зобов'язань.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачуються ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом (ч.3 ст. 346 ГК України).
Пунктом 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зі сторони Банку умови договору виконані. За період з вересня місяця по жовтень місяць 2007 року Банком перераховано на цілі відповідача 196 721 грн. 63 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень: №320 від 09.10.07р. на суму 3 000грн., №318 від 09.10.078р. на суму 4 000грн., №267 від 20.09.07р. на суму 5 000 грн., №266 від 20.09.07р. на суму 10 000грн., №1 від 18.09.07р. на суму 5 470грн., №3 від 18.09.07р. на суму 8959,48грн., №2 від 18.07.09р. на суму 10 000грн., №8 від 19.09.07р. на суму 32203,73грн., №281 від 25.09.07р. на суму 10 000грн., №29 від 03.10.07р. на суму 3 000грн.. №29 від 03.10.07р. на суму 3 000грн., №33 від 047.10.07р. на суму 2 088,42грн., а також грошовим чеком ЛВ4475026 від 17.09.07р. на суму 100 000грн.
Однак відповідач, всупереч умов договору та вимог законодавства своїх зобов'язань щодо повернення кредитної лінії та сплати відсотків за користування нею в сумах та у строки, обумовлені договором, не виконував, допустивши, станом на 28.10.2009р., заборгованість за основною сумою кредиту - 166 721,63грн. та заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитною лінією -24 313,57 грн. (докази часткового погашення кредиту та відсотків за користування кредитом,- меморіальні ордери та банківська виписка з рахунку Позичальника, знаходяться в матеріалах справи).
24 вересня 2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією Вих. №7-2848, в якій просив останнього в термін до 30 червня 2009 року повернути кредит в сумі 101 721,63 грн. та відсотки в розмірі 25% річних станом на дату фактичного повернення кредиту та пеню в сумі 9 308,26грн. Проте, відповідач кошти не повернув, а надіслану претензію залишив без відповіді та задоволення.
Окрім того, в судове засідання 21.12.2009р. позивач надав Акт звірки заборгованості КП «Управління житлово-комунального господарства»за кредитним договором №26/2007-ю від 17.09.07р., підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, яким підтверджується факт визнання відповідачем отримання кредитних коштів та наявності заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 166 721,63 грн. та заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитною лінією в сумі 24313,57грн.
В силу ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Гусятинської селищної ради 166 721грн. 63 коп. заборгованості за основною сумою кредиту та 24 313 грн. 57 коп. заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитною лінією підлягають до задоволення як правомірні, обґрунтовані, підтверджені документально та не заперечені відповідачем.
В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі (ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, відповідно до п. 4.1 договору, за несвоєчасне повернення кредитної лінії та/або відсотків за нею, у тому числі пред'явлених до дострокового погашення, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.
На підставі вищенаведеного, позивач здійснив нарахування пені за несвоєчасно погашені відсотки в сумі 1 290,55грн., за період з 01.05.09р. по 28.10.09р. та, відповідно, пені за несвоєчасно погашений кредит в сумі 17 264,38грн., за період з 01.11.2008р. по 28.10.2009р.
Розглянувши наданий позивачем розрахунок сум пені, суд вважає його правомірним, а вимоги такими, що підлягають до задоволення.
У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідач, станом на день розгляду спору не надав суду доказів погашення заявленої до стягнення суми кредиту, відсотків за користування кредитом та пені, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра", в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільського регіонального управління щодо стягнення з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Гусятинської селищної ради, смт. Гусятин Тернопільської області 209 590 грн. 12 коп., в тому числі 166 721,63грн. боргу за основною сумою кредиту згідно кредитного договору №26/2007-ю від 13.09.2007 року, 24 313,57 грн. боргу по нарахованих відсотках за користування кредитом, 1 290,55 грн. пені за несвоєчасно погашені відсотки та 17 264,38 грн. пені за несвоєчасно погашений кредит, такими, що підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та визнані останнім.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд у відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 2095,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Гусятинської селищної ради, вул. Цехова, 78, смт. Гусятин Тернопільської області, код ЄДРПОУ 34854582, на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра", в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільського регіонального управління, вул. Замкова,6, м. Тернопіль, рах. №29091800002042 в філії ВАТ КБ «Надра»Тернопільське РУ, МФО 338705, код 25748024:
- 166 721 грн. 63 коп. - заборгованість за кредитом;
- 24 313 грн. 57 коп. -заборгованість по відсотках;
- 1 290 грн. 55 коп. -пеня за несвоєчасно погашені відсотки;
- 17 264 грн. 38 коп. -пеня за несвоєчасно погашений кредит.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Гусятинської селищної ради, вул. Цехова, 78, смт. Гусятин Тернопільської області, код ЄДРПОУ 34854582, на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра", в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільського регіонального управління, вул. Замкова,6, м. Тернопіль, рах. №36192800002008 в філії ВАТ КБ «Надра»Тернопільське РУ, МФО 338705, код 25748024:
- 2 095 грн. 90 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;
- 236 грн. в повернення сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -25.12.2009 р.), через місцевий господарський суд.
Суддя