"21" грудня 2009 р.Справа № 7/99-1811
Господарський суд Тернопільської області
У складі судді Стадник М.С.
розглянув справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 111, 04111.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", вул. Шолом Алейхема, 1, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300.
За участю представників від :
позивача : ОСОБА_1 - НОМЕР_1 від 27.04.1999р
відповідача: Юзьвак І.Я . -довіреність №б/н від 08.09.2009р.
Суть справи:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" про стягнення 44482.73 грн., із яких: 31882,00 грн. основний борг, 4686,81 грн. інфляційні втрати, 956,46 грн. 3% річних, 6957,76 грн. пеня.
Учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України.
В судовому засіданні з 26.11.2009р. по 21.12.2009р. за усним клопотанням представників сторін , на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва .
Позивач, на виконання ухвали суду подав двосторонній акт звірки розрахунків, а також пояснив, що товар по накладній № 16 від 15.10.2009р. був доставлений ним на ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" особисто, власним транспортом, а тому доручення на працівника, що отримав товар немає.
Представник відповідача проти позовних вимог не заперечує, причини не проведення своєчасної оплати отриманої продукції пояснив важким фінансовим становищем товариства та, що відповідач приймав всіх заходів для проведення розрахунку , одним з яких була можливість одержання кредиту , але станом на день розгляду справи такий кредит ще не одержаний через певні обставини. При цьому, представник повідомив , що при отримані кредиту , сума боргу буде погашена.
Позивач пояснив суду , що не ставить перед собою ціллю стягнути санкції і , в разі проведення відповідачем розрахунків , наказ на їх стягнення виставлятися ним не буде .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено:
- між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф", в особі директора Спірідонова О.А. який діяв на підставі Статуту (Замовник), укладено 15.09.2008р. договір поставки продукції № 15/09 , відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання:
- Постачальник зобов'язується поставити товар -штофи фарфорові в об'ємах та асортименті замовленому Замовником після проведення Замовником 50% вартості попередньої оплати , а решта 50% оплачується Замовником протягом 3-х днів після одержання партії продукції;
- Замовник оплачує поставлений Поставщиком товар по цінах згідно виставленого рахунку-фактури ( п. 6.1 умов договору);
- транспортування товару і пов'язані з цим фінансові витрати відносяться на сторону Постачальника. Приймання та відвантаження товару проводиться в присутності уповноважених представників від обох сторін і оформляється відповідними приймальними документами (п.6.1,7.1. умов договору);
- відповідно до п. 11.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання своїх обов'язків кожною зі сторін в рамках умов договору, строк дії договору встановлений сторонами до 31.12.2009р. (п. 11.2 Договору).
Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов'язання.
Постачальник , без попередньої оплати 50 % вартості товару, на виконання умов договору поставив Замовнику товар на загальну суму 31882,00 грн., що підтверджується накладною № 16 від 15.09.2008р. яка підписана сторонами та скріплена печатками без заперечень та на оплату якого виставлено рахунок № 22 від 15.09.2008р. ( рахунок дійсний до оплати до 20.09.2008р.).
Як випливає з матеріалів справи, відповідач вартість отриманої продукції по накладній не оплатив в строки встановлені договором, а тому позивач в порядку передбаченому ст. 530 ЦК України, направив на адресу відповідача вимогу у формі претензії №15/07 від 15.07.2009р. про оплату заборгованості в сумі 31882,00грн., яка останнім отримана 22.07.2009р.
Відповідач в установлений законом строк, а саме протягом семи днів з дня отримання рахунку (ст.530 ЦК України) грошові зобов'язання по оплаті вартості одержаного товару не виконав, а тому заявлена до стягнення сума боргу 31882,00 грн. , яка підтверджена сторонами в акті звірки розрахунків, підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлена відповідно до ст. 655 ЦК України, яка передбачає обов'язок покупця сплатити вартість отриманого товару.
Відповідно до п. 13.1 умов договору за невиконання своїх зобов'язань по кожному пункту договору, винна сторона сплачує другій стороні пеню в розмірі 0,5 % в день від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, при цьому сума пені стягується протягом річного строку позовної давності, встановлено ст. 258 ЦК України та в розмірі подвійної облікової ставки НБ України , при невиконанні грошового зобов'язання (ч.6 ст.231 ГК України).
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Оскільки, відповідачем порушено строки проведення розрахунків за поставлений товар в сумі 15941 грн. , що складає 50% від вартості товару , які повинні були бути сплачені - 18.09.2008р. , а тому позивачем правомірно заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних витрат в сумі 2167,93 грн. та 353,75 грн. річних за період з жовтня 2008р. по червень 2009р., а в частині стягнення 2518,88 грн. грн. інфляційних та 602,71 грн. річних нарахованих на 15941 грн. , які відповідач повинен був сплатити до поставки товару , в позові відмовляється , оскільки позивач в порушення п.7.1 договору відвантажив товар без попередньої оплати, тим самим ним змінено порядок та строки проведення розрахунків, а саме такий повинен проводитися згідно ст. 530 ЦК України, протягом семи днів від дня пред'явлення вимоги. Така вимога відповідачу пред"явлена у формі претензії №15/07 від 15.07.2009р.
До задоволення також підлягають позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2191 грн. за період з 04.03.2009р. по 04.09.2009р. , в межах шестимісячного строку ( з дня отримання претензії плюс 7 днів передбачених ст.. 530 ЦК України , а саме з 30.07.2009р. пеня нараховується на повну суму боргу ), а в частині стягнення 4766,46 грн. пені відмовляється як надмірно заявленій.
Державне мито в сумі 365,94 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача ,пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", вул. Шолом Алейхема, 1, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 35068869 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 -31882,00 грн. боргу, 2167,93 грн. інфляційних , 353,75 грн. річних, 2191 грн. пені, 365,94 грн. державного мита та 236,00 грн. інформаційних витрат.
Видати наказ.
3.В частині стягнення 4766,46 грн. пені, 4686,00 грн. інфляційних втрат та 856 ,88грн. річних, в позові відмовляється.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення (29.12.2009 р.), через місцевий господарський суд.
Суддя