"30" листопада 2009 р.Справа № 12/52-1692
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Френдій Н.А.
Розглянув справу
за позовом Тернопільської обласної комунальної дитячої клінічної лікарні, вул. Сахарова, 2, м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільська обласна рада, вул. Листопадова,5, м. Тернопіль.
до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
За участю представників сторін:
позивача: Мялковська В.С. -юрисконсульт (довіреність №419-01/11 від 07.10.2009р.);
відповідача: ОСОБА_3 -представник (довіреність №1833 від 06.08.09р.);
третьої особи: Семчишин В.А., - (№ 07.1344 від 24.09.09р).; Гук Л.З., (довіреність №07-1546 від 05.11.09р.)
Представникам сторін та третьої особи роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22,27, 81-1 ГПК України.
Суть справи:
Тернопільська обласна комунальна дитяча клінічна лікарня, м. Тернопіль, звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом про зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1, м. Тернопіль, звільнити орендоване приміщення згідно договору оренди нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності від 01.08.2005р., укладеного ним з Тернопільською обласною комунальною дитячою клінічною лікарнею, площею 59,87 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, на першому поверсі адміністративного корпусу та передати його Тернопільській обласній комунальній дитячій клінічній лікарні, АДРЕСА_2 по акту прийому-передачі майна (з врахуванням доповнення до позовної заяви №511-01/11 від 30.11.2009р.).
Позивач в обґрунтування позовної заяви посилається на те, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності від 01.08.2005р., укладений між сторонами, припинено 31.07.2009р., але відповідач орендованого приміщення не звільнив і продовжує свою діяльність (в спірному приміщенні відповідачем розміщено буфет) на день подання позову.
Відповідач у відзиві на позов від 30.11.2009 року, якій підтримав його повноважний представник в судовому засіданні, позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що відповідачем повністю виконувались взяті на себе зобов'язання щодо належного використання орендованого майна відповідно до його призначення та щодо своєчасної сплати орендної плати, крім того з дозволу Орендаря відповідачем за особисті кошти проведено ремонт в орендованому приміщенні на загальну суму 16348,00грн., що підтверджується зведеним кошторисом та актом приймання виконаних підрядних робіт, що відповідно зумовило підвищення вартості орендованого приміщення. Також додав, що згідно рішення Тернопільської обласної ради від 27.04.2008 року №177 «Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області» оренда майна здійснюється на конкурсних засадах, у зв'язку з цим, та іншими обставинами відповідачем було доведено до відома орендодавця про намір в подальшому продовжувати дію договору оренди та бажання скористатись переважним правом перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк, однак у продовженні дії договору на новий термін йому було відмовлено, посилаючись на те, що в подальшому приміщення в оренду здаватись не буде в зв'язку з використанням його у лікувальній діяльності, однак, станом на час закінчення дії договору Тернопільська обласна комунальна дитяча клінічна лікарня не зверталась з відповідним клопотанням до Тернопільської обласної ради про погодження відкриття кабінету фітотерапії в орендованому ним приміщенні, а тому твердження про використання орендованих приміщень у лікувальній діяльності є надуманими та не відповідають дійсності, а також саме тому ОСОБА_1, як СПД-ФО вправі претендувати на продовження договору оренди вказаного приміщення на новий строк. Представник відповідача в судовому засіданні 26.10.2009р. на запитання суду підтвердив факт одержання відповідачем листів від позивача №87-02/02 від 21 травня 2009 року, №383-01/01 від 04.08.2009р., №156-02/02 від 31.07.2009 рок та №130-02/02 від 02.07.2009р.
Позивач в поясненнях (лист від 23.10.2009р. №448-01/11, від 28.10.2009р. №456-01/11) та його повноважний представник в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, і зазначив, що підставою відмови продовження договору оренди не житлового приміщення, що належить до комунальної власності від 01.08.2005 року є те, що згідно "Санітарним правилам і нормам" 5179-90 "Санітарні правила устрою, обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів" використання приміщення не по прямому функціональному призначенню заборонено, тому дане приміщення буде використовуватись лікарнею по прямому призначенню. Зауважив, що відповідачу направлялись листи з повідомленням про те, що договорів оренди не буде продовжено на новий термін. Разом з тим, зазначив, що лікарня готова надати СПД - ФО ОСОБА_1 приміщення на території лікувального закладу більшої площі для відкриття буфету, де є всі відповідні умови, також представник позивача в судовому засіданні повідомив, що відповідач після закінчення терміну дії договору сплачує неустойку за користування приміщенням відповідно до ст. 785 ЦК України, чим підтвердив факт припинення дії договору оренди, тому просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Тернопільська обласна рада в письмовому поясненні №08-1556 від 06.11.2009 року та її повноважний представник в судовому засіданні пояснив, що Тернопільська обласна комунальна дитяча лікарня є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області і на підставі клопотання позивача від 21 червня 2005 року №366-01/02 Тернопільська обласна рада дала дозвіл від 01 липня 2005 року №12/485/22-19 на здачу в оренду нежитлового приміщення лікарні, площею 60кв.м., терміном на 1 рік приватному підприємцю ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування, у зв'язку з чим між сторонами було укладено договір оренди не житлового приміщення; у період дії договору оренди жодних інформацій чи повідомлень з боку Тернопільської обласної комунальної дитячої клінічної лікарні про неналежне виконання СПД-ФІО ОСОБА_1 зобов'язань за договором оренди не надходило, також останнім здійснено ремонт спірних приміщень, за таких обставин відповідач вправі претендувати на продовження договору оренди вказаного приміщення на новий строк. Разом з тим, повідомив, що клопотання про погодження, як з власником, відкриття кабінету фітотерапії на базі лікарні з розташуванням в тимчасово наданому в оренду для бару "Тонус" (спірному приміщенні) приміщенні подано лише 08.10.2009р., тобто після подання лікарнею позовної заяви до суду.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_2, долученого до матеріалів справи позивачем, точне найменування відповідача - фізична особа -підприємець ОСОБА_1.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарським судом встановлено наступне:
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Відповідно до ст.180 ГК України договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Відповідно до умов укладеного 01 серпня 2005 року між Тернопільською обласною комунальною дитячою клінічною лікарнею (надалі - орендодавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 9надалі - орендар) договору оренди не житлового приміщення, що належить до комунальної власності (надалі -договір), орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування не житлове приміщення, що належить до комунальної власності, площею 59,87кв.м. (згідно змін та доповнень до договору оренди) розташоване на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_2, на умовах визначених цим договором, що підтверджується актом прийняття передачі нежилих приміщень від 01.08.2005р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Таким чином, між позивачем та відповідачем у справі в силу даного договору, ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ (надалі -Закон) виникли зобов'язання з договору оренди комунального майна, згідно якого орендодавець (позивач у справі) передав орендарю (відповідачу у справі) майно у користування за плату на певний строк та на умовах визначених договором.
Дане нежитлове приміщення знаходиться у спільній власності територіальних громад області, управління якою здійснює Тернопільська обласна рада, яка в свою чергу є засновником та власником Тернопільської обласної комунальної дитячої клінічної лікарні (п.1.7. Статуту позивача), на балансі якої перебуває спірне нежитлове приміщення, що підтверджується довідкою останньої №225-02/02 від 30.11.2009р., та знаходиться в оперативному управлінні лікарні (п.5.1. Статуту).
Відповідно до Статуту Тернопільської обласної комунальної дитячої клінічної лікарні , остання має право з дозволу власника здавати в оренду відповідно до чинного законодавств, інвентар, матеріальні цінності.
Матеріалами справи підтверджено (а.с. 70-71), надання Тернопільською обласною радою дозволу на оренду спірних нежитлових приміщень приватному підприємцю ОСОБА_1 для організації діяльності в сфері громадського харчування.
Згідно до п.10.1 договору, договір оренди був укладений на один рік з 01 серпня 2005 року до 31 липня 2006 року включно.
Відповідно до змін та доповнення до договору оренди не житлових приміщень, що належить до комунальної власності, які засвідчені підписами представників та печатками сторін, термін дії договору було продовжено з 01 серпня 2006 року по 31 липня 2008 року включно, а згодом із 01 серпня 2008 року до 31 липня 2009 року включно.
У відповідності до ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", далі -Закон, передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Вищевказана стаття також кореспондується зі статтею 764 ЦК України, в якій зазначено, що у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору .
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Пункт 12 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 25.05.2000 року N 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", із змінами і доповненнями, передбачає, що у разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Частиною другою статті 17 Закону встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди.
Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з пролонгацією договорів оренди державного та комунального майна (постанова Верховного Суду України від 28.02.2006 у справі №1/135-20/51).
Як слідує з матеріалів справи, Тернопільською обласною комунальною дитячою клінічною лікарнею (Лікарнею) відповідачу надіслано лист №87-02/02 від 21 травня 2009 року, в якому зазначено, що термін дії договору оренди, укладеного між сторонами, закінчується 31.07.2009 року, і згідно рішення Тернопільської обласної ради від 27 квітня 2008 року №177 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області" оренда майна здійснюється на конкурсних засадах.
У відповідь на вищезазначений лист, відповідач направив позивачу листа від 27.07.2009р. (який отримано лікарнею 03.08.2009р. вх..№61-17/01), з повідомленням про намір продовжити дію даного договору на новий строк. Разом з тим, орендарю на даний лист підприємця (03.08.2009р. вх..№61-17/01) повторно направлено відповідь (лист від 04.08.2009р. №383-01/01, який був вручений працівнику відповідача 04.08.2009р. та одержаний відповідачем, що підтвердив його повноважний представник в судовому засіданні) про те, що термін дії договору закінчився 31.07.2009 року, і дане приміщення передаватися в оренду не буде у зв'язку з використанням його в лікувальних цілях.
Крім того, лікарнею направлено відповідачу ще ряд листів, а саме: №130-02/02 від 02.07.2009р., в якому орендар повідомляв про закінчення терміну договору оренди 31.07.2009р. та про відсутність наміру передачі спірного майна в оренду в майбутньому (дане приміщення буде використовуватися в лікувальній діяльності), та №156-02/02 від 31.07.2009 року, в якому також орендодавець повідомив про закінчення терміну договору оренди 31.07.2009р. та про відсутність наміру передачі спірного майна в оренду в майбутньому (дане приміщення буде використовуватися в лікувальній діяльності) та просить орендаря передати приміщення до 16 год. 00 хв. 31.07.2009 року згідно акту прийняття -передачі, який був представлений останньому 29.07.2009 року. Факт одержання даних листів відповідачем підтвердив представник відповідача в судовому засіданні 26.10.2009р.
Проте, за твердженням позивача, вказані вище листи з боку відповідача були залишені без реагування, орендоване приміщення звільнено не було, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
В силу ч. 4 ст. 291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України, а також ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна ”.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Статтею 27 Закону передбачено правові наслідки припинення або розірвання договору оренди, зокрема, у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Дослідивши надані сторонами документи, суд вважає доведеним, що Орендодавець заперечував щодо продовження дії договору оренди та у визначений законодавством України строк письмово попереджав про це Орендаря, таким чином договір оренди не житлового приміщення, що належить до комунальної власності, від 01.08.2005р. припинив свою дію 31.07.2009р. і після 31.07.2009 року відповідач без належних правових підстав фактично користується орендованим раніше нежитловим приміщенням.
Факт припинення дії договору підтверджується самим відповідачем, зокрема, в листі від 23.07.2009р. (а.с. 35), а також оплатою рахунків, виставлених Лікарнею за фактичне користування відповідачем спірним орендованим приміщенням після припинення дії договору в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка передбачає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Судом не здобуто, а відповідачем не надано доказів наміру передачі або передачі спірного приміщення в оренду іншим особам.
Як встановлено вище, за Статутом позивача, майно, яким він користується є комунальною власністю і закріплене за позивачем на праві оперативного управління. Засновником та власником лікарні є Тернопільська обласна рада.
Відповідно до ст. 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Відповідно до ст.13 Конституції України власність зобов'язує, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Париж, 20.III.1952) ратифікованого Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997р.) "Захист права власності", визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно п. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Враховуючи вищенаведені приписи законодавства, положення Статуту позивача щодо правового режиму користування майном, яке знаходиться у нього в оперативному управлінні, норми Господарського і Цивільного кодексів України, а також зміст правоздатності юридичної особи, рішення Лікарні щодо використання спірного приміщення для лікувального процесу (відкриття кабінету фітотерапії) є її (Лікарні) правом, і дане рішення цілком відповідає цілям та меті створення та діяльності позивача, а належне виконання орендарем зобов'язань згідно договору оренди та здійснення ним ремонтно-будівельних робіт в орендованому приміщенні не породжує зобов'язання орендодавця продовжувати договір оренди після закінчення терміну його дії.
Також суд вважає безпідставними доводи відповідача та третьої особи щодо неможливості відкриття кабінету фітотерапії на базі лікарні в спірному приміщенні без згоди Тернопільської обласної ради як власника приміщення, оскільки положеннями Статуту Лікарні передбачається отримання згоди власника лише на відчуження майна або на здачу його в оренду.
За таких обставин позовні вимоги про зобов'язання фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення комунальної власності площею 59,87 кв.м., розташоване на першому поверсі адміністративного корпусу, за адресою: АДРЕСА_2, і передати його позивачу по акту прийому-передачі майна, підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та підтверджений документально.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, звільнити орендоване приміщення згідно договору оренди нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності від 01.08.2005р., укладеного ним з Тернопільською обласною комунальною дитячою клінічною лікарнею, площею 59,87 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, на першому поверсі адміністративного корпусу та передати його Тернопільській обласній комунальній дитячій клінічній лікарні, АДРЕСА_2 по акту прийому-передачі майна.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Тернопільської обласної комунальної дитячої клінічної лікарні, АДРЕСА_2, код 02001305, 85грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор -апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Суддя Н.А. Френдій