"30" листопада 2009 р.Справа № 12/48-1681
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Френдій Н.А.
Розглянув справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 47707
до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", вул. Л. Українки, 26, м. Київ, 133, в особі Тернопільської філії ТзОВ "Укрпромбанк", пр. Злуки, 41, м.Тернопіль, 46000
За участю представників від:
позивача: ОСОБА_2 -представник (дов. від 03.02.2009р.);
відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
Суть справи:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, с. Біла, Тернопільського району, звернувся до господарського суду Тернопільської з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", м. Київ, в особі Тернопільської філії ТзОВ "Укрпромбанк", м.Тернопіль, 95841грн. 80 коп. заборгованості по орендній платі згідно договору суборенди нежитлового приміщення №03/07 від 01.09.08р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зазначений договір суборенди розірвано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. по справі №18/5-139, орендоване відповідачем приміщення останній повернув позивачу 05.05.2009р., що підтверджується актом від 05.05.2009р., разом з тим відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті орендної плати за період з 01.01.2009р. по 05.05.2009р. в сумі 95841,80грн.
Відповідач у відзиві на позов, та його повноважний представник в судовому засіданні 26.10.2009р. проти позову заперечив, посилаючись на те, що 21.01.2009р. Правлінням Національного банку України на підставі ЗУ «Про банки та банківську діяльність»строком на один рік призначено в Банку тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009р. до 21.07.2009р., а згодом з 05.08.2009р. продовжено мораторій до 21.01.2010р. При цьому повноважний представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що заборгованість по орендній платі дійсно існує і визнається банком, разом з тим банк зможе виконати свої зобов'язання лише після закінчення терміну мораторію.
В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 26.10.2009р. до 10год00хв. 29.10.2009р.
Після перерви представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2009 року у справі №18/5-139,( залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р.), яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, м. Тернопіль, проспект Злуки, 41, до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення № 03/07 від 01.09.2008р. задоволено, встановлено, що 01.09.2008 р. між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, та товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, як суборендарем, був укладений договір суборенди нежитлового приміщення № 03/07.
За умовами даного договору (п. 1.1.) по акт прийому -передачі майна від 01.09.2008р. орендар передав, а суборендар прийняв в тимчасове платне користування для розміщення банківської установи нежитлове приміщення загальною площею 132,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Дане приміщення знаходиться в орендному користуванні орендаря у відповідності договору № 1 оренди (найму), укладеного 27.08.2008 р.
Згідно п. 3.1. договору орендна плата становить 23 031, 57 грн. за місяць.
Вищезазначений договір суборенди розірвано 05.05.2009р. (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. у справі №18/5-139).
05.05.2009р. Субрендар повернув Орендарю передане в суборенду згідно договору №03/07 від 01.09.2008р. приміщення загальною площею 132,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, про що сторони склали відповідний акт приймання- передачі, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно п. 5.1. договору суборенди суборендар (відповідач по справі) зобов'язався вчасно і в повному обсязі вносити Орендарю орендну плату, а саме: відповідно до пункту 3.2. орендну плату суборендар зобов'язався сплачувати шляхом попередньої оплати протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно вищезазначеного договору щодо оплати орендної плати за період з 01.01.2009р. по 05.05.2009р. в сумі 95841,80грн. згідно виставлених рахунків, копії яких знаходяться в матеріалах справи, не виконав, і не зважаючи на претензію від 09.06.2009р. з вимогою здійснити оплату боргу, заборгованість відповідача станом на день заявлення позову становить 95841,80грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні 26.10.2009р. борг визнав повністю, проте зазначив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки 21.01.2009р. Правлінням Національного банку України на підставі ЗУ «Про банки та банківську діяльність»строком на один рік призначено в Банку тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009р. до 21.07.2009р., а згодом з 05.08.2009р. продовжено мораторій до 21.01.2010р., додавши при цьому, що банк зможе виконати свої зобов'язання лише після закінчення терміну дії мораторію.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, з огляду на наступне:
З матеріалів справи вбачається, що постановою Правління Національного банку України від 21.01.2009 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" призначено тимчасову адміністрацію на 1 рік - з 21.01.2009 року до 21.01.2010 року; з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року, а згодом продовжено мораторій з 05.08.2009 року до 21.01.2010 року.
Поняття та зміст мораторію на задоволення вимог кредиторів, що може вводитися Національним банком України стосовно комерційного банку, регулюються ст. 2 та ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", далі - Закон.
Так, стаття 2 названого Закону (в редакції Закону станом на період виникнення боргу, а саме: з 05.11.2008р. та з 10.01.2009р.) визначає, що мораторієм є зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів
За статтею 85 Закону (в редакції Закону станом на період виникнення боргу, а саме: з 05.11.2008р, та з 10.01.2009р.) мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Протягом дії мораторію:
1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;
2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Оскільки заборгованість по орендній платі виникла за період з 01.01.2009р. по 05.05.2009р., тому відповідно, виходячи із умов договору та приписів Закону, борг по зобов'язанням сплати орендної плати з 01.02.2009р. по 05.05.2009р. виник після призначення тимчасової адміністрації і дія мораторію на дані зобов'язання не поширювалася, разом з тим, мораторій поширювався на зобов'язання по сплаті орендної плати за січень 2009р.
Разом з тим, в статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакції з 05.08.2009р. визначено, що мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Статтею 85 Закону (в редакції з 05.08.2009р.) встановлено, що мораторій вводиться Національним банком України під час здійснення тимчасової адміністрації, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку та на строк не більше шести місяців.
Мораторій не поширюється на зобов'язання, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допомог у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.
Згідно ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно ст. 1 ЗУ " Про зовнішньоекономічну діяльність " господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Згідно п. 1.32 ст. 1 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно ст. 1 ЗУ " Про ліцензування певних видів господарської діяльності" господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.
Відповідно до ст. 2 Закону банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Із наведених вище норм вбачається, що господарська діяльність банку -здійснення у сукупності таких операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Для здійснення та обслуговування господарської діяльності банку необхідно приміщення, в якому відповідно банківська установа здійснює відповідну діяльність. Таким чином, оренда приміщення (суборенда) для розміщення банківської установи є зобов'язанням, яке пов'язане з обслуговуванням господарської діяльності банку.
Здійснивши аналіз вищезазначених норм законів, беручи до уваги те, що мораторій є спеціальним заходом, що спрямований на відновлення фінансового стану банку за рахунок тимчасового припинення останнім виконання майнових зобов'язань перед кредиторами, при цьому останній не поширюється на зобов'язання, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, якими, зокрема, є зобов'язання по сплаті орендної плати за користування приміщенням для розміщення банківської установи, твердження відповідача щодо поширення мораторію на зобов'язання по сплаті орендної плати за оренду приміщення згідно договору суборенди нежитлового приміщення №03/07 від 01.09.2008р. за період з 01.01.2009р. по 05.05.2009р. є безпідставними, а тому до уваги судом не приймаються.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення заборгованості по орендній платі за зазначений період згідно вищезазначеного договору суборенди нежитлового приміщення не надав, а тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 95841грн.80коп., і позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", вул. Л. Українки, 26, м. Київ, 133, в особі Тернопільської філії ТзОВ "Укрпромбанк", пр. Злуки, 41, м.Тернопіль, код 26310382, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, 95841грн.80коп. заборгованості по орендній платі, 958грн.42коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “____”__________2009р. через місцевий господарський суд.
Суддя Н.А. Френдій