17.12.09 Справа № 3/235-09.
За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Суми
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Суми
про стягнення 196000 грн. 00 коп.
СуддЯ ЛЕВЧЕНКО П. І.
Секретар Литвиненко Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_3
В судовому засіданні, розпочатому 07.12.2009 року, було оголошено перерву до 12 год. 30 хв. 17.12.2009 року.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 196 000,00 грн., які полягають в неодержані прибутку у цьому розмірі внаслідок того, що відповідач своїми діями позбавив позивача права користування та розпорядження власним майном (нежитловим приміщенням в м. Суми по вул Козацький вал, 1).
Відповідач просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позову, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
В матеріалах даної справи є рішення господарського суду Сумської області від 24.09.2007 року у справі № 2/415-07, в якій брали участь ті самі сторони і згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені згаданим судовим рішенням, не підлягають доведенню знову при вирішенні інших спорів між тими ж сторонами, зокрема, не підлягають доведенню у даній справі.
01.05.2007 року між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення, згідно умов якого позивач (орендодавець) зобов'язався надати, а відповідач (орендар) зобов'язався прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 280 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п.п. 5.1, 5.3, 5.4 договору при передачі об'єкта оренди повинен був складатися акт здачі-приймання, який мали підписати члени двосторонньої комісії. Об'єкт вважається переданим з моменту підписання акту здачі-приймання.
Сторонами не був складений та підписаний акт прийому-передачі нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та не підтверджено факт отримання в оренду і використання відповідачем зазначеного приміщення.
Договір від 16.04.2007р., укладений ОСОБА_2 з ТОВ «Венбест» на централізовану охорону об'єкта, не свідчить про використання відповідачем згаданого приміщення відповідно до умов договору оренди для роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.
Усі ці факти встановлені судовим рішенням від 24.09.2007 року у справі № 2/415-07 і не доводяться знову.
Тим же судовим рішенням встановлено той факт, що станом на 06.09.2007 року згадане приміщення було зачинено та пропонувалось в оренду. Відсутнє жодне позначення, що в тому приміщенні знаходиться діючий магазин взуття.
Крім того, судовим рішенням від 24.09.2007 року у справі № 2/415-07 встановлено той факт, що відповідач не користувався майном, щодо якого був укладений договір оренди.
Відповідач сплатила позивачеві 23.03.2007 року аванс у розмірі 20000 грн. в рахунок оренди вищезгаданого приміщення, але оскільки позивач не передав відповідачеві приміщення в оренду, то безпідставно набутих 20000 грн. з позивача було стягнуто зазначеним вище судовим рішенням на користь відповідача.
До матеріалів даної справи позивач подав 16.12.2009 року копії витягів з газет, які містять оголошення позивача про надання в оренду приміщення площею 280 кв.м. по АДРЕСА_1.
Витяги з газет, надані позивачем, свідчать про те, що незважаючи на отриманий від відповідача аванс в рахунок оплати майбутньої оренди приміщення, незважаючи на укладення договору оренди з відповідачем, позивач пропонував це приміщення в оренду 28.03.2007р., 11.04.2007р., 27.06.2007р., 04.07.2007р., 11.07.2007р.18.07.2007р., 25.07.2007р., 01.08.2007р., 08.08.2007р., 15.08.2007р., 22.08.2007р., 29.08.2007р., 05.09.2007р., 12.09.2007р., 19.09.2007р., 26.09.2007р., 03.10.2007р., 10.10.2007р., 17.10.2007р., 24.10.2007р., 31.10.2007р., 07.11.2007р., 14.11.2007р., 21.11.2007р., 28.11.2007р., 05.12.2007р., 12.12.2007р.
Ці докази свідчать про те, що позивач не вважав увесь час коли подавав оголошення, спірне приміщення зайнятим (зданим в оренду), а усі місяці, за які він просить стягнути з відповідача збитки (крім травня 2007 року), він пропонував своє приміщення в оренду як вільне, тобто він не вважав, що в нього є якісь перепони для здачі приміщення площею 280 кв.м. по вул. Козацький вал,1 в м. Суми в оренду, зокрема в період з червня по грудень 2007 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог у даній справі позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що відповідач, не прийнявши в оренду приміщення, своїми діями позбавив його права користування та розпорядження власним майном.
Однак позивач не подав суду доказів того, що відповідач самовільно всупереч волі позивача захопив його приміщення.
Позивач стверджує, що у зв'язку з тим, що 16.04.2007 року між ТОВ «Венбест» та відповідачем був укладений договір на охорону спірного приміщення, він не мав доступу до свого приміщення.
Однак станом на 16.04.2007 року між позивачем та відповідачем ще не було укладено договору оренди, а тому укладення ТОВ «Венбест» з відповідачем договору на охорону ніяким чином не пов'язано з договором оренди від 01.05.2007р. між позивачем та відповідачем.
Оскільки між позивачем та відповідачем 16.04.2007 року не існувало орендних відносив, не було укладено договору оренди, а позивач не передав відповідачеві приміщення в оренду згідно акту здачі-приймання, то без волевиявлення позивача та без сприяння самого позивача не могло бути укладено договір на охорону приміщення, яке належить позивачеві і відповідачеві ним не передавалось, оскільки у відповідача не було на той час жодного документа на це приміщення і не могло бути ключів він приміщення, якщо б їх не надав відповідачеві позивач.
Твердження позивача в позовній заяві, що відповідач, не прийнявши в оренду приміщення, своїми діями позбавив його користування та розпорядження власним майном є безпідставним, оскільки для того, щоб відповідач прийняв в оренду приміщення позивач повинен був передати відповідачеві приміщення в порядку, передбаченому розділом 5 договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2007р.
Зокрема, згідно п. 5.3 договору оренди саме при передачі об'єкта, що орендується, складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії.
Позивач не здійснював передачі відповідачеві приміщення в оренду і не складав при передачі (тобто, під час передачі) приміщення акту здачі-приймання приміщення, а відтак відповідач був позбавлений можливості прийняти це приміщення в оренду у передбачений договором оренди спосіб шляхом складання та підписання двостороннього акту здачі-приймання при передачі приміщення (під час передачі приміщення).
У своїй позовній заяві позивач взагалі не зазначає про те, що передача приміщення від нього до відповідача відбулась, а якщо відбулась, то коли саме і чому при передачі не було складено акт здачі-приймання.
Натомість позивач бездоказово стверджує, що він неодноразово усно звертався до відповідача з вимогою підписати акти здачі-приймання нерухомого майна, але невідомо коли, невідомо чи було це під час передачі приміщення, чи до передачі приміщення, чи після його передачі, чи було це взагалі.
Позивач подав докази того, що він направляв поштою 10.07.2007 року відповідачеві два примірника актів приймання-передачі та два примірники проекту договору оренди нежитлового приміщення від 15.05.2007р., які просив підписати та повернути (а.с. 49).
Ці докази свідчать, що позивач з листом від 10.07.2007р. надсилав відповідачеві якийсь інший проект договору оренди від 15.05.2007р. і акти приймання-передачі до нього, які не мають відношення до укладеного сторонами договору оренди від 01.05.2007р. умови якого передбачають складення акту здачі-приймання при їх передачі, а не заочно.
19.07.2007 року позивач направив поштою відповідачеві листа з двома примірниками акту прийому-передачі приміщень, посилаючись на п. 5 договору оренди від 01.05.2007 року, з пропозицією підписати та повернути один примірник акту (а.с. 50), однак це свідчить про те, що позивач сам діяв всупереч умовам договору оренди від 01.05.2007р., яким передбачено складання акту здачі-приймання приміщень двосторонньою комісією при передачі об'єкта, а не шляхом обміну листами з проектом акту.
Вищезгадані обставини свідчать про те, що позовні вимоги позивача, що ґрунтуються на ст. ст. 224, 225 ГК України, на вищезгаданих бездоказових твердженнях позивача та на твердженні, що при належному виконанні договору оренди позивач міг отримати прибуток в розмірі орендної плати в сумі 28000 грн. за місяць, а з травня 2007р. по листопад 2007р. в сумі 196 000 грн. від інших орендарів, є безпідставними та необґрунтованими.
Статтею 224 ГК України, посилаючись на яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 196 000 грн., визначено, що учасник господарських відносин який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
Вимагаючи на підставі статті 224 ГК України стягнення з відповідача на свою користь збитків, позивач повинен довести, що саме відповідач порушив господарське зобов'язання або установленні вимоги щодо здійснення господарської діяльності, а також, що саме цим порушенням позивачеві завдано збитки.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2007р. у справі № 2/415-07, в якій брали участь ті самі сторони, встановлено, що посилання ПП ОСОБА_1 на договір від 16.04.2007р. укладений ОСОБА_2 з ТОВ «Венбест» на централізовану охорону об'єкта, не свідчить про використання відповідачем даного приміщення відповідно до умов договору для роздрібної торгівлі непродовольчими товарами та не підтверджує факт отримання в оренду і використання відповідачем зазначеного приміщення. Також не можуть бути належними доказами факту передачі об'єкту оренди знаходження в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 взуття та засобів по догляду за взуттям, що належить відповідачу (а.с. 124).
Позивач у своїй позовній заяві про відшкодування збитків посилається на те, що відповідач не приймала приміщення і саме не прийнявши в оренду приміщення своїми діями позбавила позивача права користування та розпоряджання власним приміщенням.
Суд не вважає таке посилання позивача обґрунтованим, оскільки згідно пункту 1.1 договору оренди орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення.
Тобто, для того, щоб відповідач прийняв позивач зобов'язаний був надати відповідачеві у визначеному договором порядку нежитлове приміщення. Зобов'язання надати передує зобов'язанню прийняти приміщення, оскільки не можливо прийняти приміщення, яке не надане тому, хто його має прийняти.
Позивач не надав відповідачеві у порядку визначеному договором (зі складенням при передачі об'єкта, що орендується, двостороннього акту здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії) приміщення в оренду, а відтак сам порушив господарське зобов'язання перед відповідачем.
Позивач не довів суду, що відповідач без його згоди захопив його приміщення і 16.04.2007р., не маючи жодного документу, який би свідчив про його право володіти (користуватися) спірним приміщенням, без згоди власника (позивача) уклав договір на централізовану охорону об'єкта з ТОВ «Венбест».
Слід зазначити, що позивач безумовно міг у будь-який час, починаючи з 16.04.2007 року, зняти охорону зі свого приміщення по АДРЕСА_1, оскільки він був і є власником цього приміщення і не передавав його ОСОБА_2 (відповідачеві), а станом на 16.04.2007р. не було не тільки акту здачі-приймання, але не було й договору оренди зі ОСОБА_2
Те, що позивач міг у будь-який час зняти охорону зі свого приміщення як його власник підтверджується наданим самим позивачем до матеріалів справи доказом: копією акту зняття приміщення з охорони від 10.10.2007р. складеного директором Сумської філії ТОВ «Венбест» та власником приміщення - ОСОБА_1 (а.с. 52).
Акт від 10.10.2007 року про зняття приміщення з охорони складався на підставі листа ОСОБА_1 (позивача) про усунення перешкод користування нежитловим приміщенням в АДРЕСА_1.
В акті зазначено, що приміщення належить ОСОБА_1 та було здано в оренду ОСОБА_2 згідно укладеного договору оренди від 01.05.2007р. (тут слід підкреслити, що на момент укладення договору на охорону від 16.04.2007р. договору оренди від 01.05.2007р. не існувало).
Акт складено без участі ОСОБА_2 і з охорони приміщення знято без участі ОСОБА_2
Директор СФ ТОВ «Венбест» ОСОБА_4 власноруч дописав в акті зняття приміщення з охорони, що об'єкт знято з охорони у зв'язку з розірванням договору на охорону зі ОСОБА_2 в односторонньому порядку за ініціативою СФ ТОВ «Венбест» згідно листа від 09.10.2007р. (листа ОСОБА_1).
Вищезгаданий акт безперечно свідчить про те, що позивач у будь-який час, починаючи з 16.04.2007 року, міг зняти охорону зі свого власного приміщення по вул. Козацький вал, 1, звернувшись до охоронної фірми (СФ ТОВ «Венбест»).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що збитки позивача спричинені бездіяльністю самого позивача, який міг у будь-який час, починаючи з 16.04.2007 року, зняти охорону зі свого власного приміщення і володіти та розпоряджатися ним на власний розсуд, оскільки це приміщення не було ним надано в оренду відповідачеві.
Тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 224, 225 ГК України, ст. ст. 33,34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволені позову відмовити повністю.
2. Копію рішення надіслати сторонам у справі.
Повний текст рішення підписаний 23.12.09р.
СУДДЯ П. І. ЛЕВЧЕНКО
Суддя