22.12.09 Справа № 10/392-07нр.
За позовом: Приватного підприємства «Алмаз»,м. Суми
до відповідачів: 1) Приватного підприємства «Магнат», м. Суми
2) Сумської міської ради
про визнання права власності
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідачів: 1) не з'явився
2) Литвиненко В. О.
Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просив визнати за ним право власності на будівлю зупинки громадського транспорту «Фабрика «Червоний текстильник» з міні-магазином, яка розташована на земельній ділянці площею 0,0084га, визначеній згідно «Плану земельної ділянки, яка надається в оренду приватному підприємству «Алмаз», складеному ПП «Кадастр-С» 07.02.2006 року.
Згодом позивач уточнив свої позовні вимоги і просить суд визнати за ним право приватної власності на нерухоме майно-будівлю міні-магазину загальною площею 52,3кв.м., яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,0084га на зупинці громадського транспорту «Фабрика «Червоний текстильник» по вул. Харківській в м. Суми та відповідає технічним характеристикам, визначеним в технічному паспорті від 07.08.2007р., що виданий комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації».
Рішенням господарського суду Сумської області від 27.08.2007 року позов було задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2009 року задоволено касаційну скаргу Сумської міської ради, скасовано рішення господарського суду Сумської області від 27.08.2007 року у справі № 10/392-07, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.08.2009 року справу № 10/392-07 було призначено до нового розгляду, а також залучено до участі у даній справі в якості другого відповідача Сумську міську раду.
У зв'язку з оскарженням позивачем постанови Вищого господарського суду України до Верховного суду України ухвалою від 01.10.2009 року провадження у даній справі зупинялося до повернення матеріалів справи з Верховного суду України.
Верховний суд України своєю ухвалою від 05.11.2009 року відмовив у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 02.07.2009 року у справі № 10/392-07.
Після повернення матеріалів даної справи з Верховного суду України ухвалою від 08.12.2009 року господарським судом Сумської області було поновлено провадження у справі і призначено її розгляд на 22.12.2009р.
21.12.2009 року представники позивача та першого відповідача подали суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на їхню зайнятість 22.12.2009 року у зв'язку з участю у розгляді інших справ в інших судах.
Другий відповідач (Сумська міська рада) подав суду письмові заперечення проти позову, в яких він просить суд відмовити позивачеві у позові, оскільки позовні вимоги позивача є необґрунтованими.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника другого відповідача, господарський суд встановив:
Клопотання представників позивача та першого відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки нез'явлення представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи. Суд не визнавав явку представників сторін в судове засідання обов'язковою.
Поряд з цим суд тричі під час нового розгляду справи зобов'язував сторони подати суду письмові правові обґрунтування своїх позицій у даній справі, враховуючи зміст постанови Вищого господарського суду України від 02.07.2009 року у справі № 10/392-07, але позивач та перший відповідач на протязі чотирьох місяців (з серпня по грудень 2009 року) так і не надали суду витребуваних судом письмових правових обґрунтувань своєї позиції у справі.
Однак і це не перешкоджає розгляду справи, оскільки позиція позивача викладена в його позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог, позиція першого відповідача викладена у його відзиві на позов, а згідно ст. 75 ГПК України, якщо витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Позивач у позовній заяві обґрунтовуючи наявність спору між позивачем та відповідачем про право власності на будівлю, посилається на те, що начебто відповідач на момент подання позивачем позову до суду відмовляється від остаточної передачі об'єкту будівництва позивачу у зв'язку з непроведенням позивачем розрахунку за виконані роботи в повному обсязі. При цьому, як зазначає позивач, перший відповідач посилається на ст. 876 ЦК України, відповідно до якої власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник, тобто перший відповідач.
Дійсно, згідно ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник, а оскільки матеріали даної справи не містять доказів здачі об'єкта будівництва підрядником замовникові, то власником об'єкта будівництва є перший відповідач, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
В якості доказів того, що право власності на об'єкт будівництва (будівлю) належить йому, позивач надав суду копію договору підряду № 15-03-С від 15.03.2007р. (а.с. 10-11), укладеного між ним та першим відповідачем.
Згідно п. 1 договору підряду підрядник зобов'язався виконати по завданню замовника (позивача), з використанням своїх матеріалів та матеріалів замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботу по будівництву зупинки «Червоний текстильник» по вул. Харківський в м. Суми.
Ціна договору складає 102 600 грн. (п. 2.1 договору).
Згідно п. 5.2.4 договору підряду замовник (позивач) зобов'язаний прийняти об'єкт на протязі п'яти банківських днів з дня отримання акту приймання виконаних робіт.
Позивач також подав суду з позовною заявою копію платіжного доручення № 1374 від 06.07.2007р. на перерахування ним першому відповідачеві (підряднику) за будівництво зупинки за адресою Харківська, зуп., згідно договору № 15-03-С від 15.03.2007р. суми 102 600 грн., а також копію довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2007 року на будівництві зупинки «Червоний текстильник» по вул. Харківській (форма КБ-3), яка свідчить, що вартість виконаних робіт за липень 2007 року складає 102600 грн., і ця довідка підписана замовником та підрядником і скріплена їхніми печатками (а.с. 25).
Позивач також надав суду копію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ним та Сумською міською радою 18.02.2006 року, а також копію акту прийому-передачі об'єкта оренди (а.с. 13-15).
За вказаним вище договором оренди Сумська міська рада надала позивачеві в оренду земельну ділянку площею 0,0084 га по вул. Харківській (зупинка громадського транспорту «Фабрика «Червоний текстильник»)терміном до 25.12.2015 року під розміщення міні-магазину (а.с. 13-14).
До заяви про уточнення позовних вимог позивач додав копію технічного паспорту, виготовленого КП «Сумське міське БТІ», на нежитлове приміщення (міні-магазин) по вул. Харківській будинок без номера площею 52,3 кв.м.
Перший відповідач у своєму відзиві на позов посилається на технічну помилку при обчисленні вартості робіт за договором підряду № 15-03С від 15.03.2007р., що викликало розбіжності між сторонами щодо вартості виконаних робіт (а.с. 38). Перший відповідач зазначає, що на даний час (16.08.2007р.) помилка виправлена, він отримав кошти в сумі 102600 грн. і визнаючи, що спір виник з його вини, не має заперечень щодо задоволення позовних вимог. Цей відзив на позов свідчить про спір про вартість робіт, а не спір про право власності між позивачем та першим відповідачем.
При цьому слід зазначити, що як позивач, так і перший відповідач не подали суду доказів передачі об'єкта будівництва підрядником замовнику, а відтак за наявними у справі матеріалами, зважаючи на відсутність доказів здачі об'єкта будівництва підрядником замовникові, згідно ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва є підрядник (перший відповідач).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами.
Сторони не подали суду доказів здачі об'єкта будівництва підрядником замовнику. Довідка про вартість виконаних підрядних робіт свідчить лише про вартість виконаних підрядних робіт, а не про здачу об'єкта будівництва підрядником замовнику.
Таким чином, не зданий підрядником замовнику та не прийнятий в експлуатацію об'єкт будівництва згідно ст. 876 ЦК України слід вважати власністю підрядника, оскільки спірний об'єкт будівництва ще не є новоствореним нерухомим майном (будівлею міні-магазину), право власності на яке просить визнати за ним позивач.
У відповідності зі статтею 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Поряд з цим, частиною другою ст. 331 ЦК України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Позивач не надав суду доказів отримання дозволу на виконання будівельних робіт, доказів завершення будівництва, акту прийняття нерухомого майна до експлуатації.
Згідно ст. 22 Закону України «Про основи містобудування» забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється, зокрема, після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно ст. 29 Закону України «Про планування та забудову території» дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земельних робіт.
Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243, передбачено, що робоча комісія по прийняттю в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів повинна перевірити відповідність архітектурних і конструктивних рішень закінченого будівництвом об'єкта затвердженому проекту, санітарним, протипожежним, радіаційним та екологічним вимогам і нормам, а також вимогам охорони праці, промислової безпеки та енергозбереження.
Позивач не надав суду узгодженого та затвердженого проекту, не надав суду доказів прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомості - будівлі міні-магазину по вул. Харківській в м. Суми на зупинці громадського транспорту «Фабрика «Червоний текстильник», доказів відповідності цієї будівлі вимогам вищезгаданих норм, дозволу на виконання будівельних робіт.
У відповідності з ч. 1 ст. 376 ЦК України будівля вважається самочинним будівництвом, якщо вона збудована або будується без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України).
За вищевказаних обставин відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно-будівлю міні-магазину по вул. Харківській в м. Суми на зупинці транспорту «Фабрика «Червоний текстильник», оскільки на даний час це є об'єкт самочинного будівництва, який будувався без дозволу на виконання будівельних робіт, без затвердженого проекту, не здавався підрядником замовнику і, відповідно, не приймався в експлуатацію.
Тому в задоволенні позову позивачеві має бути відмовлено у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю його позовних вимог.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 11, 16, 182, 331, 876 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій», 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволені позову відмовити.
2. Копію рішення надіслати сторонам у справі.
Повний текст рішення підписаний суддями 25.12.09р.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ П. І. ЛЕВЧЕНКО
СУДДЯ С. В. ЗАЄЦЬ
СУДДЯ О. Ю. СОП'ЯНЕНКО
Суддя