"18" грудня 2009 р. Справа № 18/178
За позовом ТОВ "Техно НІКОЛЬ-Центр"
До відповідача ТОВ "Караван будівельний Рівне"
про стягнення заборгованості в сумі 126 877 грн. 13 коп.
Суддя Гудак А.В.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
В засіданні були присутні:
Від позивача : представник Кипатенко О.С. дов. в справі № НЮ-12/09/2009-12 від 25.09.09р., Карпяк О.В.
Від відповідача : представник Кравчук В.Р. довіреність на участь у справі № 368 від 12.03.09р.
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 126877 грн. 13 коп. в тому числі: 100200,29 грн. - основний борг, 11991,09 грн. - пені, 12124,24 грн. - збитків від інфляції, 2561,52 грн. - 3% річних.
В судовому засіданні 02.12.09р. позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, уточнив, про що подав уточнення позовних вимог (а.с.65), просить стягнути з відповідача 126868,90 грн. в тому числі: 100200,29 грн. - основний борг, 11991,09 грн. - пені, 12124,24 грн. - збитків від інфляції, 2553,28 грн. - 3% річних.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.64) позовні вимоги заперечує за безпідставністю їх заявлення, в позові просить відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що посилання позивача на Договір поставки № 31/07-2008 ВР від 15.07.08, згідно якого, відповідач отримав товар та зобов'язаний оплатити його, є безпідставним, оскільки сторони не узгодили асортимент, кількість та ціну товару, тобто за відсутності замовлення з боку відповідача позивач здійснив поставку товару. Крім того, зазначив, що Договір не укладався між сторонами, а тому нарахування будь-яких штрафних санкцій є безпідставними.
Суд, щодо заперечень відповідача в частині поставки товару по Договору поставки № 31/07-2008 ВР від 15.07.08 за відсутності замовлення з боку відповідача, то вони судом до уваги не приймаються оскільки, згідно п. 4.2 договору у випадку невідповідності товару умовам даного договору щодо асортименту, кількості, наявності приналежностей товару відповідач має право відмовитись від прийняття товару, тощо. Натомість відповідач без заперечень прийняв товар, про що свідчать підписана обома сторонами накладна та довіреність на отримання товару від позивача згідно вищевказаної накладної.
Враховуючи вищевикладене, а також те що договір не містить умови про загальну кількість товару, яка повинна бути поставлена, підставою здійснення відповідачем оплати за товар є накладні, а інших договорів щодо поставки товару між сторонами у даній справі не укладалось, а тому всупереч твердженням відповідача, поставку товару слід вважати договірною, тобто такою, що здійснювалася на підставі Договору №31/07-2008 ВР від 15.07.08 та узгодженого протоколу розбіжностей від 15.07.08 до даного договору.
Поряд з цим, слід зазначити, що ч. 5 ст.672 ЦК України встановлено правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару, а саме: якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору, він зобов'язаний оплатити прийнятий товар за ціною, погодженою з продавцем.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд -
Встановив:
Між сторонами було укладено Договір № 31/07-2008 ВР від 15.07.08р. (а.с.14-23), яким постачальник (позивач) зобов'язувався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію ( надалі-товар) у власність покупця (відповідача), а відповідач зобов'язувався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору. Асортимент та загальна вартість товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається у специфікації (Додаток №2 до Договору), який є невід'ємною частиною договору. Даним документом визначається найменування товару, ціни на кожну асортиментну позицію товару, що використовується для оформлення заявок і накладних. При укладанні даного договору погоджено протокол розбіжностей до Договору поставки № 31/07-2008 ВР від 15.07.08р. (надалі Договір) в частині пунктів 2.9, 3.2, 3.4, 3.6, 6.6, 7.8, 7.9, 8.4, 8.8, 13.7, 16.7, 17.1 Договору (а.с.26-27) та укладено угоду про умови від 15.07.08р. (Додаток № 1 до Договору).
Відповідно до умов Договору та погодженого протоколу розбіжностей до нього, зокрема п.2.2 поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником (позивачем) до виконання замовлень покупця ( відповідача). Замовлення вважається прийнятим, якщо постачальник не пізніше двох робочих днів з дати отримання замовлення покупця поверне покупцю один примірник замовлення, підписаний постачальником або його уповноваженим представником, посвідчивши основною печаткою або надішле покупцю підтвердження замовлення (п.2.4). З матеріалів справ вбачається, що відповідачем направлялися по факсу замовлення на отримання товару а такожлисти для підвердження отриманих замовлень позивачем ( а.с.90- а.с.97).
Відповідно до п.2.9 замовлення передається через електронні засоби зв'язку, по факсу, кур'єром, поштою або через представника. Крім того, постачальник зобов'язується поставляти товар у строк, погоджений сторонами у замовленні (строк поставки відраховується від дати замовлення) з врахуванням графіку прийняття товару покупцем. У випадку порушення постачальником строку поставки (дострокової поставки або поставки після спливу строку) покупець має право відмовитись від прийняття та оплати товару (п.2.10).
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив поставку товару відповідачу згідно видаткових накладних: № КВ00004946 від 08.08.08р. на суму 69481,40 грн. (а.с.48), № КВ00005827 від 29.08.08р. на суму 82866,53грн. (а.с.41), № ЛВ00001549 від 18.09.08р. на суму 51274,50 грн. (а.с.45), № ЛВ00001638 від 25.09.08р. на суму 40406,96 грн. (а.с.47), № ЛВ00001787 від 03.10.08р. на суму 62271,90 грн. (а.с.43) та рахунок-фактур: № КВ00007230 від 31.07.08р. (а.с.105), № КВ00007852 від 12.08.08р. (а.с.103-104), № ЛА0001673 від 18.09.08р. (а.с.100), № ЛВ0001775 від 25.09.08р. (а.с.101), № ЛВ0001922 від 02.10.08р. (а.с.102) всього на загальну суму 306301,29 грн.
Згідно із пунктом 2.11 Договору зобов'язання постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару, його приналежностей, супровідних документів та підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної або товарно-транспортної накладної та передачі покупцю податкової накладної. Пунктом 7.1 Договору встановлено, що строк оплати відраховується з дня виконання постачальником зобов'язання поставки товару.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується копіями довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей: № 691 від 25.08.08р. (а.с.42), № 1017 від 01.10.08р. (а.с.44).
Відповідно до ч.1-2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику повну ціну товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суд, щодо заперечень відповідача в частині поставки товару по Договору поставки № 31/07-2008 ВР від 15.07.08 за відсутності замовлення з боку відповідача, то вони судом до уваги не приймаються оскільки, згідно п. 4.2 договору у випадку невідповідності товару умовам даного договору щодо асортименту, кількості, наявності приналежностей товару відповідач має право відмовитись від прийняття товару, тощо. Натомість відповідач без заперечень прийняв товар, про що свідчать підписані обома сторонами накладні та довіреності на отримання товару від позивача згідно вищевказаних накладних.
Враховуючи вищевикладене, а також те що договір не містить умови про загальну кількість товару, яка повинна бути поставлена, підставою здійснення відповідачем оплати за товар є накладні, а інших договорів щодо поставки товару між сторонами у даній справі не укладалось, а тому всупереч твердженням відповідача, поставку товару слід вважати договірною, тобто такою, що здійснювалася на підставі Договору №31/07-2008 ВР від 15.07.08 та узгодженого протоколу розбіжностей від 15.07.08 до даного договору.
Поряд з цим, відповідно до ч.1 -2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документ, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов»язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних а здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.
Поряд з цим, слід зазначити, що ч. 5 ст.672 ЦК України встановлено правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару, а саме: якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору, він зобов'язаний оплатити прийнятий товар за ціною, погодженою з продавцем.
У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до п.7.1 Договору № № 31/07-2008 ВР від 15.07.08р. та п. 2 Угоди про умови від 15.07.08р. (додатку № 1 до Договору) покупець зобов'язаний повністю оплатити поставлений товар протягом 40 (сорока) календарних діб з моменту передачі (отримання) товару.
Однак відповідач всупереч прийнятим на себе зобов'язанням по закінченню строку сплати поставленого товару сплатив його вартість частково.
Згідно гарантійного листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" від 01.06.09р. (а.с.31), який направлений на адресу ТзОВ "ТехноНіколь -Центр" відповідач гарантує здійснити оплату за поставлений товар відповідно до умов Договору траншами: в сумі 150000 грн. до 05.06.09р., в сумі 126301,27 грн. до 12.06.09р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар в сумі 206101 грн., що підтверджено банківськими виписками ( а.с.106-113). так з банківських виписок вбачається, що часткова оплата за отримані товари здійснена саме що зобов"язань по договору № 31/07-2008ВР від 15.07.08.
Отже, заборгованість відповідача по оплаті за отриманий по Договору товар становить 100200,29 грн., Відповідачем надано суду надав акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.08 по 22.10.09 між сторонами, який підтверджено суму боргу 100200,29 грн. Даним актом спротостовуються заперечення відповідача щодо позадоговірних відносин з позивачем. Так як в даному акті вказані банківські виписки, які підверджують те що було здійснено часткову оплату по даному договору і залишок несплаченої суми по ньому, який підверджений обома сторонами. Однак, даний акт підписаний, але нескріплений печаткою відповілдача. В судовому засіданні відповідач підтвердив, що суму заборгованості, вказану в даному акті звірки та надав копії платіжних доручень, які зазначені в банківських виписках, що перелічені в акті звірки.
З метою досудового врегулювання спору, позивач 03.09.09р. направив на адресу відповідача претензію № НЮ-01/09-2 від 01.09.09р. (а.с.9) з вимогою погасити заборгованість в сумі 100200,29 грн., яка отримана відповідачем 08.09.09р., що підтверджено поштовим повідомленням № 57658403 «Укрпошта»(а.с.10), однак відповіді не надав, борг не погасив.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статей 509, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов"язаням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, станом на 16.12.09р. заборгованість ТзОВ "Караван будівельний Рівне" перед ТзОВ "ТехноНіколь -Центр" становить 100200,29 грн., а тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу обґрунтовані і підлягають стягненню на підставі ст.ст. 525, 626, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, згідно поданого позивачем детального розрахунку інфляційних втрат та 3% річних (а.с.66), задоволенню підлягають нараховані позивачем інфляційні втрати в розмірі 12124 грн. 24 коп. та 3% річних в сумі 2561 грн. 52 коп. за період з 05.11.08р. по 16.09.09р. та 13.11.08р. по 16.09.09р. Додані розрахунки судом перевірено.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
Згідно із статтею 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 17.4 Договору визначено, за порушення строків оплати товару згідно Договору покупець на вимогу постачальника сплачує неустойку в розмірі 1 (одного) відсотка від простроченої суми за кожний день прострочки, яка відповідно до розрахунку (а.с.66) станом на 16.09.09р. складає 182363 грн. 53 коп. за період з 05.11.08р. по 06.05.09р. та з 13.11.08р. по 14.05.09р.
Враховуючи, що відповідачем допущено прострочення оплати отриманого товару, керуючись зазначеними умовами договору та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення виконання зобов'язання.
Так, у відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання, позивач нарахував за період шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, що становить 11991грн.09 коп. по видатковим накладним: № ЛВ00001638 від 25.10.08р. та № ЛВ00001787 від 03.10.08р. за період з 05.11.08р. по 06.05.09р. та з 13.11.08р. по 14.05.09р., згідно детального розрахунку (а.с.66).
За умовами ч.2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.Позивачем не надано суду доказів заподіяння йому збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов'язання щодо неналежного виконання зобов"язань по оплаті за отриманий товар. Виходячи з того, що невиконання відповідачем своїх зобов"язань позивачу або іншим учасникам господарських відносин не заподіяні збитки, суд прийшов до висновку про необхідність зменшення розміру штрафних санкцій (пені) до 5995,55 грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обґрунтовуючи заперечення, відповідач зобов'язаний подати відповідні докази, які б свідчили про правомірність його заперечень. Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не надано господарському суду належних доказів в обґрунтування заперечень. Доводи відповідача не заслуговують уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та нормами цивільного та господарського законодавства.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 126868,90 грн. в тому числі: 100200,29 грн. - основний борг, 11991,09 грн. - пені, 12124,24 грн. - збитків від інфляції, 2553,28 грн. - 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 120873,35 грн. у тому числі: 100200,29 грн. - основний борг, 11991,09 грн. - пені, 12124,24 грн. - збитків від інфляції, 2553,28 грн. - 3% річних з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог, що становить 95,32%.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" (вул. Макарова, 23 м. Рівне, код ЄДРПОУ 35504757) на користь ТзОВ "ТехноНіколь-Центр" (вул. Червонопрапорна, 33, м. Київ код ЄДРПОУ 32046030) основний борг в сумі 100200 ( сто тисяч двісті )грн. 29коп., збитки від інфляції в сумі 12124 ( дванадцять тисяч сто двадцять чотири ) грн. 24 коп., 3 % річних в сумі 2561 ( дві тисячі шістдесят одна )грн. 52коп., пені в сумі 5995 ( п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять ) грн. 55 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1209грн. 39коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224грн 96коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
3. В решті позову відмовити.
Суддя Гудак А.В.
повний текст рішення підписано " 25" грудня 2009 року