справа №619/1713/18
провадження №2-о/619/68/18
08 травня 2018 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - Остропілець Є.Р.
при секретарі - Бурлаковій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області « Про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України», -
ОСОБА_1 звернулась до Дергачівського районного суду Харківської області з заявою «Про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України».
В підтвердження заяви заявник посилається на те, що її чоловік ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Донецьк , що підтверджується що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого Пролетарським відділом запису актів цивільного стану м. Донецьк Державної реєстраційної палати Міністерства ДНР та свідоцтвом про захоронення.
ОСОБА_1 звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Донецьк.
Однак, 03.05.2018 року заявнику відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки нею не підтверджено факт смерті ОСОБА_2 та пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Тому заявник змушена звернутись до суду з заявою про встановлення юридичного факту , адже дана обставина не дає можливості їй отримати сводоцтво про смерть для отрмання в подальшому право на спадщину . Предсатвник заявника в судове засідання не з'явився, відповідно до поданої заяви просить заслухати справу її відсутність, без фіксації технічними засобами процесу судового засідання , на задоволенні заяви наполягає.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не зявився, причини неявки суд не повідомив , був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що чоловік заявника - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Донецьк , що підтверджується що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого Пролетарським відділом запису актів цивільного стану м. Донецьк Державної реєстраційної палати Міністерства ДНР та свідоцтвом про захоронення.
ОСОБА_1 звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Донецьк.
Однак, 03.05.2018 року заявнику відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки нею не підтверджено факт смерті ОСОБА_2 та пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Суд вважає , що видане свідоцтво про смерть видане Пролетарським відділом запису актів цивільного стану м. Донецьк Державної реєстраційної палати Міністерства ДНР та свідоцтво про захоронення не засвідчує у встановленому порядку факту смерті громадянина - ОСОБА_2 . , що створює перешкоди та позбавляє заявника на реалізацію своїх прав щодо отримання свідоцтва про смерть та в подальшому отримання спадщини .Крім того ,вищевказані документи не мають жодної юридичної сили .
Факт смерті громадянина України підлягає державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України. Внесення до Реєстру запису про смерть та наступна видача свідоцтва про смерть є підставою для настання правових наслідків смерті, серед яких вступ у спадщину, що залишилась після померлого, інші правові наслідки. Заявник фактично позбавлена можливості отримати дані права.
Згідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть , форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від
б) фельдшерська довідка про смерть, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України.
Вказані документи є документами не встановленого зразка та виданими не правомочними на те органами .
Згідно ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Внаслідок цих обставин отримання свідоцтва про смерть в органах РАЦС Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення. Постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що такі справи розглядаються якщо: відповідно до закону, такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язане з подальшим вирішенням суперечки про право.
Відповідно до ст. 317ч. 2 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Статтею 317 ч. 4 ЦПК України передбачено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 . є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якою є заявник, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту смерті , бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявнику свідоцтво про смерть виданого державним органом України.
На підставі вищезазначеного, на підставі ст. ст. 18 ЗУ « Про забезпечення прав та свобод громадян , правовий режим на тимчасово окупованій території України» , керуючись ст.ст. 2, 77-80, 141, 263- 265 , 317, 354 ЦПК України суд,-
Заяву ОСОБА_1 « Про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України» - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Донецьк .
Рішення виконується негайно .
Рішення суду негайно надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області
для державної реєстрації смерті.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Є. Р. Остропілець