33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"16" грудня 2009 р. Справа № 3/194
За позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "Нива"
до відповідача Люхчанської сільської ради
про визнання права власності на майно фонду кредиторської заборгованості реорганізованого КСП «Нива»
Суддя Мамченко Ю. А.
Представники:
від позивача: представник Лазарчук М.В. (довіреність б/н від 16.12.2009 року)
від відповідача: представник не з'явився.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81' ГПК України
Сільськогосподарське приватне підприємство «Нива»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Люхчанської сільської ради про визнання права власності на старий кормоцех 1993 року залишковою вартістю 1408 грн. 03 коп., ворохосушилку 1986 року залишковою вартістю 10827 грн. 64 коп., які знаходяться в с.Люхча, Сарненського району, Рівненської області, телятник залишковою вартістю 6524 грн. 03 грн., відгодівельник 1980 року залишковою вартістю 82300 грн. 00 коп., які знаходяться в с.Глушиця, Сарненського району, Рівненської області. Позивач стверджує, що право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна набуте СГПП «Нива» в процесі реорганізації Колективного сільськогосподарського підприємства «Нива». Позивач звернувся до Люхчанської сільської ради із заявою про оформлення права власності та отримало відмову. Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. 16.12.2009 року через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому Люхчанська сільська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог СГПП «Нива»про визнання права власності на майно, та просить суд судові витрати покласти на позивача, просить розгляд справи провести без його участі.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарській суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
У відповідності до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектору економіки»в 1999 - 2000 роках було реформовано колективне сільськогосподарське підприємство «Нива», яке знаходиться в с. Люхча, Сарненського району, Рівненської області.
Правонаступником реформованого КСП «Нива»стало Сільськогосподарське приватне підприємство «Нива», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Статуту СГПП «Нива»(номер запису 16041052001000730, дата реєстрації 16.05.2008 року).
Згідно рішення колективу співвласників реформованого КСП «Нива» для погашення кредиторської заборгованості реформованого підприємства, яка існувала на момент реформування, підприємству правонаступнику було передано майно, в тому числі: ворохосушилку 1986 року залишковою вартістю 10827, 64 грн., старий кормоцех 1993 року залишковою вартістю 1408, 03 грн., контора РУС 1968 року залишковою вартістю 3950,25 грн. в с.Люхча, відгодівельник 1980 року залишковою вартістю 181806, 61 грн. та телятник в с. Глушиця залишковою вартістю 6524, 3 грн., та інше майно.
В 2008 році в зв'язку зі зміною керівництва СГПП «Нива», на загальних зборах колективу співвласників реформованого КСП «Нива»від 02.03.2008 року обрано новий склад спостережної ради та уповноважену особу, та було проведено уточнення майна всіх фондів реформованого підприємства, в тому числі фонду кредиторської заборгованості.
Законодавством, чинним на момент прийняття рішень колективу співвласників КСП «Нива», не вимагалося оформлення та реєстрація прав власності на об'єкти майна колективних сільськогосподарських підприємств, а попереднім керівництвом теж не були вчинені відповідні дії, відтак право власності на зазначені об'єкти не було оформлене.
В зв'язку виробничою необхідністю та погашення заборгованості перед третіми особами, керівництвом підприємства прийнято рішення про оформлення права власності на майно фонду кредиторської заборгованості. З цією метою, спільною комісією у складі представника підприємства, спостережної ради та уповноваженої особи було проведено ревізію наявного майна фонду кредиторської заборгованості станом на 01.05.2009 року. Відповідно до акту від 01.05.2009 року, складеного вищевказаною комісією, станом на 01.05.2009 року залишалося наявним наступне майно фонду кредиторської і заборгованості: старий кормоцех 1993 року залишковою вартістю 1408 грн. 03 коп., ворохосушилку 1986 року залишковою вартістю 10827 грн. 64 коп. в с.Люхча, відгодівельник 1980 року залишковою вартістю 82300,00 грн. та телятник в с. Глушиця залишковою вартістю 6524 грн. 30 коп. Вартість відгодівельника істотно змінилася в зв'язку тим, що його було частково розібрано. Для визначення вартості приміщення, за якою він має знаходитися на балансі підприємства було проведено експертизу. Відповідно до наявних в матеріалах справи Висновком №15-07/08 про вартість майна вартість будівлі відгодівельника загальною площею 2529,0 кв.м. становить 82300,00 грн..
Згідно бухгалтерської довідки про знаходження майна на балансі підприємства, загальна вартість наявного майна фонду кредиторської заборгованості станом на 15.05.2009 року становить 101059 грн. 97 коп.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про власність»(чинного на момент виникнення правовідносин) об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до статей 37, 39 Цивільного кодексу Української РСР (чинного на момент виникнення правовідносин) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
У відповідності до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України №177 від 28.02.2001 року «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки»у процесі розрахунку пайового фонду на підставі переліку уточненого складу і вартості майна підприємства складаються (уточнюються) переліки таких активів за їх призначенням: майна, яке передбачається для задоволення боргів; майна соціальної інфраструктури; майна, яке не підлягає паюванню; майна уточненого пайового фонду.
Аналогічні положення містяться і в п.4 Наказу Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року №62 зареєстрованого в Мін'юсті України 04.04.2001 року №305/5496 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств». Тобто, вказаними нормами права передбачено виділення майна під погашення боргів реформованого колективного сільськогосподарського підприємства.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2001 року №177 від 28.02.2001 року «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки»та положень п.7 Наказу міністерства аграрної політики №62 від 14.03.2001 року «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», згідно якого перелік активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, затверджений загальними зборами колишніх членів підприємства, що є співвласниками його майна (далі - збори співвласників), і підписаний членами комісії та керівником підприємства-правонаступника, разом з витягом із протоколу зборів співвласників, яким затверджено цей перелік активів, є підставою для оформлення прав власності підприємства-правонаступника на це майно реорганізованого підприємства.
Таким чином, у відповідності до законодавства, чинного на момент виникнення правовідносин, спірне майно було об'єктом права власності реформованого КСП «Нива», а в подальшому СГПП «Нива»набуло права власності на об'єкти майна фонду кредиторської заборгованості з підстав, що передбачені і не заборонені законом. Вказані об'єкти знаходяться на території Люхчанської сільської ради. Люхчанською сільською радою відмовлено позивачу у вчинені дій щодо реєстрації права власності на вищевказані об'єкти нерухомості.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно з п.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, підлягають задоволенню.
Судові витрати, передбачені ст.44 Господарського процесуального кодексу України і понесені позивачем у зв'язку із зверненням до суду за захистом порушеного права, за його клопотанням лишаються за ним.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -
1. Позов задоволити.
2. Визнати за Приватним сільськогосподарським підприємством «Нива»право власності старий кормоцех 1993 року залишковою вартістю 1408 грн. 03 коп., ворохосушилку 1986 року залишковою вартістю 10827 грн. 64 коп., які знаходяться в с.Люхча, Сарненського району, Рівненської області; телятник залишковою вартістю 6524 грн. 03 грн. та відгодівельник 1980 року залишковою вартістю 82300 грн. 00 коп., які знаходяться в с.Глушиця, Сарненського району, Рівненської області.
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст рішення суддею підписаний «18»грудня 2009 року