"22" грудня 2009 р. Справа № 4/191/09
Позивач Приватне підприємство “Торговий дім “Миколаївщина”,
юридична адреса: вул. Московська, 16/18, м. Миколаїв, 54001
фактична адреса: вул. Адміральська, 43, кв. 4, м. Миколаїв, 54001
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Український
промисловий банк” в особі Миколаївської філії ТОВ “Укрпромбанк”,
пр-т Леніна, 11, м. Миколаїв, 54010
Суддя Дубова Т.М.
Від позивача - Ярошевський Г.В. довіреність № 1 від 08.10.09р.
Від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: зобов'язання виконати платіжне доручення № 281 від 24.09.09р. на переказ коштів, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 256759,13 грн., розірвання договору № 50 від 16.07.03р. та стягнення пені у сумі 8385,20 грн.
Відповідач належним чином про час судового засідання повідомлений (арк.спр. 27, 28, 37), але відзив та витребувані в ухвалах суду від 09.11.09р., 02.12.09р. документи не надав.
Розглянувши матеріали справи, на підставі ст.75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
Позивач просить розірвати договір № 50 від 16.07.03р. на розрахунково-касове обслуговування в національній валюті, зобов'язати відповідача виконати його платіжне доручення № 281 від 24.09.09р. шляхом перерахування грошових коштів у сумі 256759,13 грн. та стягнути 8385,20грн. пені за період з 21.07.09р. по 03.11.09р., посилаючись на те, що визначені кошти є його власністю, якою вправі розпоряджатися лише власник. Відповідач порушив вимоги ст.ст.1066, 1068, 1073, 1089, 1091 ЦК України щодо обов'язку банку за договором банківського рахунку.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:
16.07.03 року між сторонами було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування в національній валюті № 50, згідно якого відповідач зобов'язувався надавати позивачу послуги, пов'язані з прийманням, зарахуванням грошових коштів на рахунок, переказом грошей з рахунку, на рахунок позивача; своєчасно здійснювати розрахункові операції, виконувати розрахункові документи, прийняті від позивача (п. п. п.1.1, 2.1-2.1.9).
21 липня 2009 року та 24 вересня 2009 року позивач надав відповідачу платіжні доручення N№ 275, 281 про перерахування на свій рахунок № 26009701329005 в АТ «ОТП Банк»відповідно 100000,00 грн., а потім 256759,13 грн. (арк.спр.15, 19).
Проте, повідомленнями про невиконання розрахункового документа від 6 серпня 2009 № 8497 та від 24 вересня 2009р. відповідач зазначив, що не виконав ці платіжні доручення в зв'язку відсутністю/недостатністю коштів на кореспондентському рахунку та взяття їх для обліковування за позабалансовим рахунком.
Відповідно до ч. 1 статті 1075 Цивільного кодексу України, позивач 26.08.2009 року звернувся до відповідача з листом № 29/9, в якому запропонував відповідачу негайно забезпечити перерахування грошових коштів по платіжному дорученню № 275 від 21.07.09р. або повернути вказані грошові кошти власнику будь-яким іншим шляхом, а також запропонував розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування в національній валюті № 50.
Відповідач, відповідно до вимог ст.11 ГПК України, ст.188 ГК України відповіді не надав, умови договору щодо своєчасного виконання платіжних доручень позивача не здійснив.
Згідно до ст. ст. 1066, 1073, 1074 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно ст.ст. 1091, 1092 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення.
У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до Цивільного Кодексу та закону.
Вказане свідчить про те, що банк, отримавши від клієнта кошти, зобов'язаний віддати ці кошти клієнту або особі, яка зазначена ним в платіжному документі (перерахувати кошти одержувачу) шляхом проведення відповідної платіжної операції.
При цьому, згідно ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(далі -Закону), ініціювання переказу вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Довідка відповідача від 01.12.09р. № 12543/12 свідчить про залишок коштів позивача на його поточному рахунку в сумі 259159,13грн.
Отже, позивач вправі вимагати від відповідача перерахування належних йому грошових коштів у сумі 256759,13 грн. відповідно платіжному дорученню № 281 від 24.09.09р. та розірвання договору, оскільки договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами. (ч.ч.1, 3 ст.1075 ЦК України).
Відповідно ст.ст.8.1, 8.3, 32.2. банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного
часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність,
передбачену цим Законом. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
В пункті 6.1 договору № 50 сторони передбачили відповідальність банку за порушення строків виконання доручення позивача у вигляді пені у розмірі 0,05 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 5 відсотків суми переказу.
За таких обставин нарахована за період з 21.07.09 по 24.09.09 позивачем пеня в сумі 3250грн. за прострочку оплати платіжного доручення №275 від 21.07.09 та пеня в сумі 5135.20 грн. з 24.09.09 по 03.11.09 за прострочку оплати платіжного доручення
№ 281 від 24.07.09 підлягає задоволенню частково, відповідно в сумі 3200грн. та 5006.80грн., оскільки порушення виконання строків розпочалось в наступний день після пред»явлення платіжних доручень до виконання.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.
Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача.
Враховуючи, що послуги адвоката відносяться до судових витрат і підтверджені договором від 08.10.09 та договором про внесення змін до нього від 12.10.09, квитанцією прибуткового касового ордеру від 12.10.09р., актом виконаних робіт, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 362, суд вважає, що послуги адвоката, понесені позивачем слід віднести за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (бул. Л.Українки, 26, м. Київ, код 26233150) виконати платіжне доручення № 281 від 24.09.09р. та перерахувати на рахунок приватного підприємства “Торговий дім “Миколаївщина” (вул. Московська, 16/18, м. Миколаїв, код 31706780, № 26009701329005 в АТ «ОТП Банк»код ЄДРПОУ 31706780 МФО 300528) 256 759,13 грн., які знаходяться на рахунку приватного підприємства “Торговий дім “Миколаївщина” № 2600901300055 в ТОВ “Український промисловий банк” (код ЄДРПОУ 31706780 МФО 326814).
Наказ видати позивачу.
Розірвати договір № 50 на розрахунково-касове обслуговування в національній валюті від 16.07.03р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” та приватним підприємством “Торговий дім “Миколаївщина”.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (бул. Л.Українки, 26, м. Київ, код 26233150) на користь приватного підприємства “Торговий дім “Миколаївщина” (вул. Московська, 16/18, м. Миколаїв, код 31706780) суму 8206,80 грн. пені, 5000,00 грн. послуг адвоката, 2733,78 грн. держмита та 235,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу.
На суму 178,40 грн. пені в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Суддя
Рішення підписано та оформлено суддею згідно ст. 84 ГПК України 24.12.2009р.