Справа № 515/339/18
Провадження № 2/515/759/18
Татарбунарський районний суд Одеської області
26 квітня 2018 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка С.В.
за участю: секретаря Коренчук О.Е.
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката ОСОБА_2
представника відповідача Станімака І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області циві- льну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Татар- бунарського району Одеської області,
про визнання права на земельну частку (пай),
07 березня 2018 року ОСОБА_1 в особі свого представника пред'явив вказаний позов, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4, після смерті якого залишилось право на земельну частку (пай) розміром 3,8 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП ім.Дімітрова, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого Татарбунарською райдержадміністрацією 19.08.1998 р. на ім'я ОСОБА_5 Вказане право на земельну частку (пай) його батько за життя фактично успадкував, відповідно до ч.2 ст.529 ЦК України в редакції 1963 р., після смерті його бабусі ОСОБА_5, фактично вступив в уп- равління спадковим майном, отримував орендну плату, але за життя не встиг переоформити на своє ім'я. Після смерті батька зазначене право на земельну частку (пай) позивач має право успад- кувати як спадкоємець першої черги за законом. Але нотаріусом йому відмовлено у видачі сві- доцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю доказів родинних зв'язків з прабабусею ОСОБА_6, оскільки ним не надано свідоцтво про народження бабусі ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Успадкувати право на земельну частку (пай), що залишилось після смерті батька у нотаріальному порядку він не має можливості, тому просив визнати за ним право на зазначене спадкове майно.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, сільський голова надав заяву про роз- гляд справи за відсутності представника сільської ради, позовні вимоги визнав, у відповідності до ст.178 ЦПК України, відзиву до суду та позивачу не надіслав.
Заслухавши пояснення та доводи позивача та його представника, допитавши свідків, досліди- вши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Свідок ОСОБА_8підтвердила, що дійсно покійна ОСОБА_5 була матір'ю покійної ОСОБА_7. Після смерті ОСОБА_9 її онук ОСОБА_4 розпорядився спадком, от- римував орендну плату, а згодом сам обробляв земельну частку.
Свідок ОСОБА_10, далека родичка позивача, також підтвердила, що покійна ОСОБА_11 була матір'ю покійної ОСОБА_7, та те, що батько позивача вступив в уп- равління спадком, що залишився після смерті його бабусі, обробляв земельний пай разом зі своїм сином ОСОБА_1.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Ко- дексом випадках.
З копій паспорту серії НОМЕР_4 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.4, 5) видно, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_8. в с.Нова-Олексіївка Татарбунарського рай- ону Одеської області, його батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_12
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с.7) вбачається, що батько позива- ча ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5., його матір'ю зазначена ОСОБА_7 Остання померла ІНФОРМАЦІЯ_3. в с.Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області (а.с.8).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 (а.с.9), прабабуся позивача ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 р. в с.Нова-Олексіївка Татарбунарського району Одеської області.
Як видно з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 (а.с.6), батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6. в с.Нова-Олексіївка Татарбунарського району Одеської області.
З копій свідоцтв про право на спадщину за законом, посвідчених державним нотаріусом Татар- бунарської державної нотаріальної контори 03.12.2010 р. та 24.03.2011 р. (а.с.10-11), видно, що ОСОБА_1 отримав у спадщину право на земельні частки (паї) площею 3,8 умовних кадаст- рових га кожна, що залишились після смерті його батька ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_7
Отже зазначеними матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач та ОСОБА_5 є рідними правнуком та прабабусею.
Відповідно до копії сертифіката на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2 (а.с.12), право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.Дімітрова, розміром 3,8 в умовних кадастрових гектарах належало ОСОБА_5 на підставі рішення Татарбунар- ської рай держадміністрації від 18.05.1998 р. № 110/А-98.
Згідно довідки Дмитрівської сільської ради № 1165 від 08.12.2017 р. (а.с.13), ОСОБА_5 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 р. була зареєстрована в АДРЕСА_1, крім неї у будинку зареєстрованих осіб не має.
З повідомлення начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного те- риторіального управління юстиції в Одеській області Шульги Т.Л. від 14.04.2018 р. (а.с.27) слідує, що актового запису про народження ОСОБА_7 за період з 01.01.1943 р. по 31.12.1949 р. по первинним та поновленим актовим записам не виявлено.
Відмова нотаріуса (а.с.14) свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину після померлої ОСОБА_5 з причини відсутності родинних відносин.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки на момент відкриття спадку, що залишився після смерті прабабусі позивача ОСОБА_11, діяв Цивільний Кодекс в редакції 1963 року, то згідно п.1 ч.1 ст.549 даного Кодексу, визнається, що його батько ОСОБА_4 прийняв спадок, оскільки він фактично вступив в уп- равління та володіння спадковим майном.
Судом також встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом в порядку першої черги після свого батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7., який фактично успадкував право на зе- мельну частку (пай) після своєї бабусі ОСОБА_5, але не оформив на своє ім'я. Перешко- дою в отриманні позивачем свідоцтва про право на спадщину, є те, що неможливо довести родинні зв'язки його з померлою прабабусею ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 р., оскільки від- сутній актовий запис про народження його бабусі ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
В силу ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадко- давця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За змістом ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.
Отже, суд вважає, що за позивачем має бути визнано право на земельну частку (пай) розміром 3,8 в умовних кадастрових гектарах, що залишилась після смерті його батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 529, 549 ЦК України (в ред.1963 р.), ст.ст.1216, 1217, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8. в с.Нова Оле- ксіївка Татарбунарського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) з земель колишнього КСП ім.Дімітрова, розміром 3,8 в умовних кадаст- рових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2, виданого Татар- бунарською районною державною адміністрацією 19.08.1998 р. на ім'я ОСОБА_5.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Тимошенко