"14" грудня 2009 р.Справа № 17/653/08-НР
Господарський суд Миколаївської області в складі судді Філінюка І.Г., при секретарі судового засідання Войтовській Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Акціонерного товариства закритого типу «Торговий дім «Турист», 54000, м. Миколаїв, пр-т Жовтневий, 22/1
До 1-го відповідача: Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», 54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40
До 2-го відповідача: Миколаївська міська рада, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20
про: визнання права власності.
За участю представників:
Від позивача: не з'явився.
Від 1-го відповідача: не з'явився.
Від 2-го відповідача: Сакара Ю.В., дов. №1020/209/14/22 від 15.04.09 р.
В засіданні приймає участь в порядку прокурорського нагляду Прокурор Давиденко А.В.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до КП ММБТІ про визнання права власності. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.12.08 р. позов було задоволення повністю.
За поданням прокурора м. Миколаєва Вищий господарський суд України постановою від 04.08.09 р. скасував рішення господарського суду Миколаївської області від 12.12.08 р. та направив справу на новий розгляд.
Відповідно до вказівок, викладених Вищим господарським судом України у постанові від 04.08.09 р. по справі №17/653/08, при призначенні справи до розгляду господарський суд Миколаївської області залучив до участі у справі в якості другого відповідача Миколаївську міську раду, до повноважень якої відноситься розпорядження землями державної та комунальної власності в межах м. Миколаєва. Вищим господарським судом України зазначено, що при новому розгляді суду слід встановити обставини вирішення питання про надання позивачу власником земельної ділянки, розташованої під уже збудованим об'єктом нерухомості, на умовах відповідного цільового призначення, відношення власника земельної ділянки щодо визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за позивачем.
Позивач у судове засідання двічі не з'являвся. 10.12.09 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на невизначений час у зв'язку з підготовкою ним додаткової справи до Державної архітектурно-будівельної інспекції.
Вказане клопотання судом не задовольняється, оскільки Господарським процесуальним кодексом України ст. 69 передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення спору може бути подовжений у виняткових випадках за клопотанням обох сторін, головою господарського суду чи його заступником. Позивачем не надано жодних доказів щодо неможливості розгляду справи у встановлений законом термін. Доказів підготовки ним додаткової справи до Державної архітектурно-будівельної інспекції суду також не надано.
Від 1-го відповідача надійшов відзив, в якому він клопоче перед судом про вирішення спору у відповідності до вимог чинного законодавства.
2-й відповідач надав суду відзив, в якому він позовні вимоги не визнає, посилаючись на наступне:
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
2-й Відповідач вважає, що необхідними умовами узаконення самочинно побудованих об'єктів є: відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки та відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки.
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень та статті 12 Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою по вул. Мала Морська, 112 належить виключно Миколаївській міській раді.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Оскільки позивач не надав вказаного дозволу на будівельні роботи, відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави для визнання права власності на збудоване майно.
Представник 2-го відповідача в судовому засіданні в заперечення проти позову посилається на те, що відповідно до п. 17.3 рішення Миколаївської міської ради №38/34 від 01.10.09 р. АТЗТ «Турист»було передано в оренду на 10 років земельну ділянку, площе. 175 кв.м. для обслуговування складських приміщень по пр-ту Жовтневому, 22/1. Цим рішенням землекористувача було зобов'язано звернутися до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю для одержання дозволу на будівництво, монтаж, установлення будівель та споруд; звернутися до міської ради після завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію з клопотанням про надання земельної ділянки для обслуговування об'єкта. 2-й відповідач вважає, що, оскільки в позивачем не виконані вимоги вищевказаного рішення Миколаївської міськради, в задоволенні позову слід відмовити.
Дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне:
По-перше: п. 17.3 рішення Миколаївської міської ради №38/34 від 01.10.09 р. АТЗТ «Турист»дійсно було зобов'язано звернутися до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю для одержання дозволу на будівництво, монтаж, установлення будівель та споруд; звернутися до міської ради після завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію з клопотанням про надання земельної ділянки для обслуговування об'єкта.
Перелічені документи у матеріалах справи відсутні. Представник позивача у судове засідання не з'являється, що на думку суду є затягуванням розгляду справи. Це підтверджується також клопотанням позивача №42 від 10.12.09 р. про відкладення розгляду справи на невизначений строк.
По-друге: в своєму клопотанні про відкладення справи позивач повідомляє суд, що ним готується додаткова справа до Державної архітектурно-будівельної інспекції, з чого суд робить висновок, що станом на час розгляду справи у позивача відсутні докази звернення до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю для одержання дозволу на будівництво, монтаж, установлення будівель та споруд та відповідно відсутні вказані дозволи.
Відповідно до вказівок Вищого господарського суду України, суд не може розглянути позовну заяву без вивчення всіх цих документів.
За таких обставин суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 5 ст. 81, 86 ГПК України, суд -
Позов залишити без розгляду.
Суддя