79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.12.09 Справа№ 30/172
за позовом: СПД -ФО ОСОБА_1, м. Стрий
до відповідача: P. W. AP TRANS Andrzej Przytomski, Республіка Польща
про стягнення 53403,44 грн.
Суддя Н.Мороз
Представники:
від позивача - ОСОБА_3
від відповідача -н/з
Суть спору:
Позов заявлено суб”єктом підприємницької діяльності- фізичною особою ОСОБА_1, м. Стрий до P. W. AP TRANS Andrzej Przytomski, Республіка Польща про стягнення 53403,44 грн.
Ухвалою господарського суду від 20.08.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.09.2009 року.
Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 22.09.2009р., 13.10.2009р, 12.11.2009р, 01.12.2009р. з причин, наведених у відповідних ухвалах.
Представник позивача в судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримав. Позов просить задоволити
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча належними чином повідомлений про час та місце судового засідання, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:
Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Між позивачем та відповідачем був укладений контракт №01-М/09 від 29.01.2009р., згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар на умовах і строки визначені контрактом, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов контракту.
На виконання умов контракту, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 4696,00 євро, що підтверджується міжнародними товаро-транспортними накладними (СМR) А №000606, А№ 000824, А № 000247 та вантажними митними деклараціями №000490 від 09.02.2009р, №000518 від 10.02.2009р, №000567 від 11.02.2009р. (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена
В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.3.4 контракту, оплата за кожну поставлену партію товару проводиться на протязі двох банківських днів з моменту отримання товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 4696,00 євро (що в еквіваленті становить 50763,76 грн.) Доказів зворотнього суду не подано.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 1979,78 грн. та 3% річних в сумі 659,90 грн.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в устаноленому законом порядку набули статусу суб»єкта підприємницької діяльності мають аправо звертатись до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
При цьому, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, господарсько-процесуального кодексу, інших законодавчих актів, міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною радою України. Відповідно до ч.3 ст.33 договору, укладеного між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого постановою ВР №3941-XII від 04.02.94 року, учасники договірних відносин можуть за взаємною згодою визначити, суд якої держави є компетентним вирішувати виниклий між сторонами спір тобто встановити договірну підсудність розгляду спорів.
Згідно п.5.1 контракту, всі спори та суперечки, які можуть виникати при виконанні даного контракту або у зв”язку з ним, розглядаються господарськими судами на території України у відповідності та на підставі чинних норм господарського процесуального законодавства України.
Крім того, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат в сумі 2500,00 грн. (квитанція від 04.08.2009р.) на оплату послуг адвоката, який представляв інтереси позивача в суді при розгляді даної справи на підставі договору про надання юридичних послуг, укладеного з позивачем та відповідної довіреності, виданої позивачем.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат відносять витрати по сплаті державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача судові витрати, в тому числі й витрати на оплату послуг адвоката, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 526, 625,692 ЦК України, ст.ст.179,193 ГК України, ст.ст. 1,33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-
г. .
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з P. W. AP TRANS Andrzej Przytomski, Республіка Польща, 67-100 Nowa Sol, ul. Chalubinskiego 5/14 на користь суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер ЄДР НОМЕР_1) -4696,00 євро (що в еквіваленті становить 50763,76 грн.) основного боргу, 659,90 грн. -3% річних, 1979,78 грн. інфляційних нарахувань, 534,03 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.