79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.12.09 Справа№ 15/233
за позовною заявою публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційного банку "Львів", м.Львів
до відповідача фермерського господарства "Нагорянка", с.Нагоряни
про розірвання договору та стягнення 4 521 886, 84 грн.
Суддя Т.Костів
при секретарі Ю.Качур
Представники
Від позивача: Пурха О.Т. - представник
Від відповідача : не з'явився
Суть спору: Позов заявлено публічним акціонерним товариством акціонерно-комерційним банком "Львів", м.Львів до фермерського господарства "Нагорянка", с.Нагоряни про розірвання договору та стягнення 4 521 886, 84 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.10.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 29.10.2009 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 29.10.2009 р., 12.11.2009 р., 15.12.2009 р..
Представнику позивача роз'яснювались його права згідно ст. 22 ГПК України.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, з мотивів, зазначених у позовній заяві та доповненні до позовної заяви. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 113-В від 27.04.2007 року, згідно з яким позивач відкрив відповідачу не відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 400 000, 00 доларів США зі сплатою 13 % річних за користування кредитом з терміном погашення до 27 квітня 2017 року. З врахуванням подальших змін і доповнень до договору змінилася відсоткова ставка за користування кредитом, яка з липня 2008 року становить 14,5 % річних, а відповідач зобов'язався своєчасно, в терміни, визначені кредитним договором, повернути позивачу кредит та плату (відсотки, комісії) за користування ним, відповідати власними коштами та майном за виконання взятих на себе зобов'язань. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між відповідачем та позивачем 08 травня 2007 року було укладено Договір іпотеки, згідно з яким відповідач передав позивачу в іпотеку належне йому на праві приватної власності майно, а саме: земельну ділянку, площею 3, 000 га. Проте, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав повернення кредитних коштів та плату за користуванням кредитом в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 3 443 897, 72 грн. За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 31 774, 21 грн.
Крім того, 12 березня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 29, згідно з яким позивач відкрив відповідачу відкличну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 950 000, 00 грн. 17 % річних за користування кредитом з терміном погашення до 11 березня 2011 року. З врахуванням подальших змін і доповнень до договору змінилася відсоткова ставка за користування кредитом, яка з липня 2008 року становить 20,00 % річних та з 09 жовтня 2008 року становить 25,00 % річних, а відповідач зобов'язується своєчасно, в терміни, визначені кредитним договором, повернути позивачу кредит та плату (відсотки, комісії) за користування ним. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 12 березня 2008 року № 29 між відповідачем та позивачем 12 березня 2008 року було укладено Договір іпотеки, згідно з яким відповідач передав позивачу в іпотеку належне йому на праві приватної власності майно (наступна іпотека), а саме: земельну ділянку, площею 3,0000 гектари, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, м.Пустомити, вул.Садова. Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем кредитного договору № 29, у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 1 152 599, 98 грн. За неналедне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 19 974, 75 грн. Просить позов задоволити.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, вимог ухвал суду не виконав, витребуваних судом документів не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.
Між публічним акціонерним товариством акціонерно-комерційним банком "Львів" та фермерським господрством "Нагорянка" укладено кредитний договір № 113-В від 27.04.2007 року. Відповідно до умов договору № 113-В позивач відкрив відповідачу невідновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 400 000, 00 доларів США для викупу земельної ділянки та поповнення обігових коштів зі сплатою 13 % річних за користування кредитом з терміном погашення до 27 квітня 2017 року. З врахуванням подальших змін і доповнень до договору змінилася відсоткова ставка за користування кредитом, яка з липня 2008 року становить 14,5 % річних, а відповідач зобов'язався своєчасно, в терміни, визначені кредитним договором, повернути позивачу кредит та плату (відсотки, комісії) за користування ним, відповідати власними коштами та майном за виконання взятих на себе зобов'язань.
З метою забезпечення виконань умов договору № 113-В між позивачем та відповідачем укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. та зареєстрований за № 4436, згідно з яким відповідач передав позивачу в іпотеку належне йому на праві приватної власності майно, а саме: земельну ділянку площею 3, 000 га, кадастровий номер 4623610100:01:005:0002, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Садова.
Відповідно до умов договору позивач перерахував відповідачу 400 000, 00 доларів США, що підтверджується випискою банку про рух коштів на рахунку відповідача за період з 01.01.2007 року по 30.05.2007 року. Факт перерахування коштів пітверджується, також, валютними меморіальними ордерами № TR. 54094. 2 від 27.04.2007 року на суму 220 000, 00 доларів США та № TR. 54094. 1 від 03.05.2007 року на суму 180 000, 00 доларів США.
Однак, відповідач своїх договірних зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитними коштами здійснив частково. Внаслідок таких дій відповідача у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 431 214, 89 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 3 443 897, 72 грн., з яких 3 046 650, 09 грн. - заборгованість по кредиту та 397 247,63 грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами.
За неналежне виконання умов договору № 113-В, а саме - за прострочення повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 31 774, 21 грн.
Крім того, 12.03.2008 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 29, відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу відкличну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 950 000, 00 грн. для поповнення обігових коштів, в т.ч. закупівлі насіння (картоплі), міндобрива, паливно-мастильних матеріалів та кормів зі сплатою 17 % річних за користування кредитом з терміном погашення до 11 березня 2011 року. З врахуванням подальших змін і доповнень до договору змінилася відсоткова ставка за користування кредитом, яка з липня 2008 року становить 20,00 % річних та з 09 жовтня 2008 року становить 25,00 % відсотків річних, а відповідач зобов'язався своєчасно, в терміни, визначені кредитним договором, повернути позивачу кредит та плату (відсотки, комісії) за користування ним, відповідати власними коштами та майном за виконання взятих на себе зобов'язань.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 29 між відповідачем та позивачем 12.03.2008 року укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. та зареєстрований за № 2943, згідно з яким Відповідач передав Позивачу в іпотеку належне йому на праві приватної власності майно, а саме: земельну ділянку, площею 3,0000 гектари, кадастровий номер 4623610100:01:005:0002, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, м.Пустомити, вул.Садова.
На виконання умов договору № 29 позивач надав відповідачу обумовлені в договорі кошти в сумі 950 000, 00 грн., що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку відповідача за період з 01.03.2008 року по 01.04.2008 року. Крім того, факт перерахування коштів підтверджується меморіальними ордерами № TR. 79613. 1. 159 від 18.03.2008 року на суму 200 000, 00 грн., № TR. 79613. 1. 159 від 21.03.2008 року на суму 300 000, 00 грн., № 79613. 1. 159 від 25.03.2008 року на суму 200 000, 00 грн. та TR. 79613. 1 від 27.03.2008 року на суму 250 000, 00 грн..
З матеріалів справи вбачається, що відповідач умов кредитного договору в частині погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами не виконував, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 1 152 599, 98 грн., з яких 950 000, 00 грн. - заборгованість по кредиту та 202 599, 98 грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом.
За прострочення повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом відповідно до кредитного договору № 29, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 19 974, 75 грн.
З метою врегулювання спору, позивач направляв відповідачу вимоги від 20.03.2009 року з проханням погасити заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за кредитними договорами. Проте, відповідач залишив згадані вимоги без відповіді.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 4 647 946, 66 грн. і станом на день розгляду справи відповідачем не погашена.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, стяттями 1049-1050, 1052 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.3. кредитного договору № 113-В від 26.04.2007 року та кредитного договору №29 від 12.03.2008 року передбачено, що за несвоєчасне погашення кредиту або його частин, плати за користування кредитом або її частини відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Окрім цього, у відповідності до п.5.1.3. кредитних договорів у випадку невиконання відповідачем договірних зобов'язань, передбачених кредитним договором, позивач має право розірвати кредитний договір та вимагати дострокового погашення відповідачем існуючої заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснював повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, що спричинило істотне порушення умов договору.
Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п. 4.2. договорів іпотеки від 08.05.2007 року та від 12.03.2008 року іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від строку виконання основного зобов'язання, якщо у момент настання строку виконання боржником хоча б однієї з умов основного зобов'язання вона не буде виконана, а саме: при повному та/або частковому неповерненні у встановлений основним зобов'язанням строк суми кредит; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені основним зобов'язанням строки суми процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені основним зобов'язанням строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій). Пункт 4.4. договорів іпотеки передбачає одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки - звернення стягнення за рішенням суду.
Згідно із ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ч. 3 вказаної статті, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України “Про іпотеку”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача 1 від відповідальності, суду не надано.
Згідно із ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
За таких обставин, вимоги позивача щодо розірвання договору та стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави слід задоволити.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.
Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача судові витрати слід покласти на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 35 43, 49, 75, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Кредитний договір № 113-В від 27.04.2007 року укладений між публічним акціонерним товариством акціонерно-комерційним банком "Львів" (79008, м.Львів, вул.Сербська, 1, код ЄДРПОУ 098015460) та фермерським господарством "Нагорянка" (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с.Нагоряни, код ЄДРПОУ 22418674) розірвати.
3. Кредитний договір № 29 від 12.03.2008 року укладений між публічним акціонерним товариством акціонерно-комерційним банком "Львів" (79008, м.Львів, вул.Сербська, 1, код ЄДРПОУ 098015460) та фермерським господарством "Нагорянка" (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с.Нагоряни, код ЄДРПОУ 22418674) розірвати.
4. Стягнути з фермерського господарства "Нагорянка" (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с.Нагоряни, код ЄДРПОУ 22418674) на користь публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційного банку "Львів" (79008, м.Львів, вул.Сербська, 1, код ЄДРПОУ 098015460) 4 673 186, 66 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки від 08.05.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. та зареєстрований за № 4436 та договору іпотеки від 12.03.2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. та зареєстрований за № 2943, а саме: земельну ділянку площею 3, 000 га, кадастровий номер 4623610100:01:005:0002, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Садова шляхом проведення прилюдних торгів.
5. Стягнути з фермерського господарства "Нагорянка" (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с.Нагоряни, код ЄДРПОУ 22418674) на користь публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційного банку "Львів" (79008, м.Львів, вул.Сербська, 1, код ЄДРПОУ 098015460) 25 500, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Накази видати у відповідності до 116 ГПК України.
Суддя Костів Т.С.