79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.12.09 Справа№ 17/211
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.
При секретарі Хрунь І.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів
до відповідача: ВАТ “Державний ощадний банк України”, м. Київ в особі Філії -Львівське міське відділення №6319 ВАТ “Державний ощадний банк України”, м. Львів
про: стягнення 1 293,25 грн. неустойки
Представники :
Від позивача: Голуб М.Б. -головний спеціаліст ю/к (Довіреність №18-11-07528 від 06.11.2009р.)
Від відповідача: Петрів В.Б. -ю/к (Довіреність № 1646 від 24.03.2009р.)
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть спору:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів до ВАТ “Державний ощадний банк України”, м. Київ в особі Філії -Львівське міське відділення №6319 ВАТ “Державний ощадний банк України”, м. Львів про стягнення 1 293,25 грн. неустойки.
Ухвалою суду від 03.11.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.12.2009р.
Для надання сторонам можливості подати додаткові докази, на обгрунтуванння своїх вимог та заперечень в судовому засіданні 01.12.2009р. оголошувалася перерва.
В судових засіданнях представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав у повному обсязі. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог законодавства після закінчення дії договору оренди не передав орендоване майно позивачу, у зв'язку з чим зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за весь час прострочення.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву № 15-01/3288 від 26.11.2009р. На обгрунтування викладених у відзиві заперечень відповідач зокрема зазначає, що заява про припинення договору оренди скерована на адресу відповідача більше ніж через місяць після закінчення терміну дії договору оренди, а саме 21.05.2009рю та отримана ним 25.05.2009р. Згідно ст. 764 ЦК України у випадку коли наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, така ж норма закріплена п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Окрім того у відзиві відповідач вказав, що він неодноразово наголошував на своєму бажанні продовжити договірні відносини шляхом відповідних письмових повідомлень, скерованих на адресу позивача, а позивач у свою чергу не заперечує щодо укладення нового договору оренди, про що свідчать листи позивача з пропозицією надати пакет документів, необхідних для йогопереукладення, які надіслані після закінчення терміну, встановленого ст. 764 ЦК україни та ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
09.10.2000р. між сторонами у справі укладено Договір оренди приміщення №11 із змінами від 23.03.2006р., відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нежитлове приміщення в житловому будинку загальною площею 33,8 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Похила, 3, яке знаходиться на балансі ВАТ “Промхімсантехмонтаж”.
Факт передачі майна підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі приміщення від 09.10.2000р. № 11.
Відповідно до п. 10.1. Договору термін його дії встановлено до 01.06.2001р.
У відповідності до п. 10.5 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Як вбачається із матеріалів справи дію Договору було продовжено.
Частиною 1 ст. 73 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” встановлено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам; музеям; підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні); громадським організаціям ветеранів; громадським організаціям інвалідів; центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги відповідно до статей 141, 142 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”; Пенсійному фонду України та його органам; державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження; вітчизняним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження книжкової продукції, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру); релігійним організаціям для забезпечення проведення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній.
Частиною 4 ст. 73 даного Закону визначено, що після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна.
Враховуючи наведене, 21.05.2009 регіональним відділенням скеровано на адресу Львівського міського відділення №6319 ВАТ “Державний Ощадний банк України” заяву №18-03-03278 про припинення Договору оренди №11 від 09.10.2000р.
Таким чином, як стверджує позивач у позовній заяві, 20.04.2009р. Договір оренди №11 від 09.10.2000р. припинив свою дію
П. 5.4. Договору передбачено обов'язок орендаря (відповідача) в разі припинення дії Договору оренди повернути орендодавцеві (позивачу) орендоване майно в належному стані.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що орендованого за Договором №11 від 09.10.2000р. майна позивачу не повернуто.
За користування майном після закінчення дії Договору оренди на підставі ст. 785 ЦК України позивачем нараховано відповідачу неустойку за період з 06.05.2009р. по 30.09.2009р. в розмірі 1 293,25 грн.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено в процесі розгляду між сторонами у справі було укладено Договір оренди приміщення №11 від 09.10.2000р., на виконання умов якого позивачем було передано відповідачу в строкове платне користування державне нежитлове приміщення в житловому будинку загальною площею 33,8 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Похила, 3.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до п. 10.1. Договору термін його дії встановлено до 01.06.2001р. Як вбачається із матеріалів справи дію Договору було продовжено.
У відповідності до п. 10.7. Договору та ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
У п. 10.5. Договору сторони погодили, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.
Ст. 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Таке ж положення міститься у ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що заяву про припинення дії Договору оренди № 11 від 20.04.2009р. позивач направив на адресу відповідача 21.05.2009р., що підтверджується Реєстром від 21.05.2009р. на відправку рекомендаційної кореспонденції РВ ФДМ України по Львівській області та поштовими квитанціями №№ 1265 та 1266 від 21.05.2009р.
Таким чином, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області пропущено визначений п. 10.5. Договору та ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” місячний строк направлення заяви про припинення дії Договору оренди № 11 від 20.04.2009р., а відтак твердження позивача про припинення дії Договору є необгрунтованими.
Ст. 785 ЦК України, на яку посилається позивач у позовній заяві, передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення якщо наймач у разі припинення договору найму не виконує обов'язку щодо повернення речі.
З огляду на те, що дію Договору оренди № 11 від 20.04.2009р. не припинено, суд вважає безпідставним нарахування відповідачу неустойки у розмірі 1 293,25 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач своєчасно сплачує позивачу визначену Договором плату за оренду приміщення.
За таких обставин, позовні вимоги є необгрунтованими, такими що до задоволення не підлягають.
У відповідності з статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України стягненню не підлягають.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 17, 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 764 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Ділай У.І.