91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
24.12.09 Справа № 6/182
За позовом
Приватного підприємства “Фірма ЮВ”, м. Алчевськ Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоефект”, м. Луганськ
про стягнення 127 595 грн. 73 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача -Фінічева Н.В., дов.від 06.11.09; Тараненко О.Г, до. від 06.11.09;
від відповідача -Мілоградський О.О., дов. № 1 від 01.01.09;
В судовому засіданні 03.12.09 було оголошено перерву до 14.12.09, а потім до 24.12.09 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 127 595 грн. 73 коп., у тому числі заборгованість у сумі 111 000 грн. 89 коп., інфляційні у сумі 13 033 грн. 54 коп. та річні у сумі 3 561 грн. 30 коп.
Відповідач за запереченнями на позов (12.12.09) та поясненням (14.12.09) проти позову заперечує та зокрема зазначає, що дійсно між сторонами у справі був укладений договір субпідряду № 33 від 02.01.08 на виконання якого позивач виконав певні роботи на загальну суму 280 599 грн. 54 коп., що підтверджується актами виконаних робіт за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, жовтень, листопад 2008 року. Виконані роботи відповідач оплатив частково у сумі 172 598 грн. 65 коп. Решта суми оплачена не була, оскільки позивач, в порушення умов договору не надав відповідачу рахунки на оплату, які є обов'язковими за договором. Тобто, на думку відповідача, у позивача не виникло право вимоги заборгованості за виконані роботи. Також, відповідач не вважає надіслану претензію такою вимогою, оскільки договором передбачено що оплата здійснюється на підставі рахунків.
Позивачем до суду надано заяву про зменшення позовних вимог, за якою позивач зменшує вимоги за рахунок відмовити від стягнення інфляційних у сумі 13 033 грн. 54 коп. та 3% річних у сумі 3 561 грн. 30 коп. Також позивачем надано заяву, за якою останній, зазначає, що відповідачем, після подачі позову частково сплачено заборгованість у сумі 3 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість у сумі 108 000 грн. 89 коп.
Вказана заява приймаються судом до розгляду як така, що не суперечить положенням ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим позовними вимогами вважається стягнення з відповідача заборгованості за договором. Окрім цього, позивачем до суду надані пояснення, за якими останній заперечує проти доводів відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
. в с т а н о в и в:
02.01.08 між сторонами у справі було укладено договір субпідряду № 33, за умовами якого ТОВ «Теплоефект»- відповідач у справі (“Генпідрядник” - за договором) доручив ПП «Фірма ЮВ»- позивачу у справі (“Субпідрядник” - за договором), а останній прийняв на себе зобов'язання виконати будівельно монтажні роботи на комплексах ВАТ «Алчевській металургійний комбінат». За умовами договору позивач зобов'язався виконати передбачені роботи, а відповідач -прийняти та оплатити їх на умовах договору.
На виконання договору, позивач виконав для відповідача певні роботи на загальну суму 280 599 грн. 54 коп., які останній в повній мірі не оплатив у зв'язку з чим залишилась заборгованість на суму 111 000 грн. 89 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.
Відповідач з позовними вимогами не погодився та відхилив їх у повному обсязі.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як було вказано вище, 02.01.08 між сторонами у справі був укладений договір субпідряду, за яким позивач зобов'язався виконати певні роботи, а відповідач -прийняти та оплатити їх на умовах договору.
Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає , що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.
Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.
Частиною 1 статті 838 ЦК України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено у договорі, притягнути до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). У цьому випадку підрядник виступає перед Замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Як свідчать матеріали справи, в тому числі: довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт за червень - жовтень 2008 року (аркуші справи 12 - 29), підписані представниками позивача і відповідача без зауважень, позивачем на виконання умов договору № 33 від 02.01.08 були виконанні відповідні роботи на загальну суму 280 599 грн. 54 коп., які відповідач оплатив частково, у зв'язку з чим за розрахунком позивача, на момент звернення з позовом до суду, залишилась заборгованість в сумі 111 000 грн. 89 коп.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що Генпідрядник здійснює поточну оплату у безготівковому порядку у відповідності з актами виконаних робіт (форми КБ-2в і КБ-3), підписаними сторонами протягом 20 банківських днів з дня отримання відповідного рахунку на оплату. Можлива передплата.
Матеріали справи, наведені вище обставини та доводи сторін свідчать про те, що позивачем умови договору щодо виконання робіт, а відповідачем -щодо приймання цих робіт були виконані, роботи виконані та підписані відповідні акти.
Але, відповідачем оплата виконаних робіт була здійснена частково на загальну суму 172 598 грн. 65 коп., в тому числі і 3 000 грн. 00 коп. згідно банківської виписки з рахунку позивача від 29.10.09 (після подачі позову до суду -20.10.09, про що свідчить штемпель на конверті).
Із тексту договору № 33 вбачається, що оплата відповідачем здійснюється на підставі актів виконаних робіт з урахуванням наданого позивачем рахунку на оплату.
В матеріалах справи є рахунки - фактури на оплату виконаних робіт та позивач посилається на них як на обґрунтування заявлених вимог, але доказів вручення або направлення рахунків на оплату відповідачу, позивач не надав, тим самим не довів, що належним чином виконав умови договору щодо надання відповідачу рахунків.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні визначений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не мав можливості виконати зобов'язання щодо оплати виконаних робіт у строк визначений договором, оскільки позивачем не направлялися рахунки на оплату.
Із виписок з банківського рахунку позивача вбачається, що оплата за виконані роботи проводилася відповідачем з посилання на договір та на акти виконаних робіт, в той же час посилань на будь-які рахунки не було.
З метою отримання оплати за виконані роботи, позивач, 20.08.09 направив відповідачу претензію, яку останній отримав, що також не було спростовано представником відповідача під час судового розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В даному випадку, позивач може виступати як кредитор, а відповідач -як боржник.
Оскільки законом не встановлено певної форми вимоги на оплату, то суд вважає такою вимогою зазначену вище претензію.
В даному випадку, відповідно до норм діючого законодавства, відповідач повинен був прийняти та оплатити виконані за договором роботи, що ним в повному обсязі зроблено не було. Оплачуючи частково виконані роботи, відповідач також взяв на себе обов'язок щодо оплати робіт, які були виконані на його користь.
Тобто, претензію позивача слід вважати вимогою на оплату, у зв'язку з чим, на момент звернення позивачем до суду у останнього виникло право вимоги заборгованості за виконані підрядні роботи. Виходячи з наведеного, доводи відповідача слід відхилити як такі, що суперечать матеріалам справи.
За таких обставин, вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 111 000 грн.89 коп. є обґрунтованими. Але матеріали справи свідчать про те, що відповідач після подачі позову, частково оплатив заборгованість у сумі 3 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення боргу слід задовольнити частково в сумі 108 000 грн. 89 коп., щодо решти суми провадження у справі припинити на підставі п.1. ч.1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.
Також слід звернути увагу позивача, що у випадку зменшення позовних вимог судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, та керуючись п.1. ч.1 ст.80 ГПК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоефект», м. Луганськ, вул. Свєрдлова, б.12, код 23472003, на користь:
- Приватного підприємства «Фірма ЮВ», м. Алчевськ Луганської області, вул. К.Маркса, 39, код 24193475, заборгованість у сумі 108 000 грн. 89 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1 110 грн. 01 коп. витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 205 грн. 30 коп., видати наказ позивачу.
3. Щодо решти позовних вимог провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання - 28.12.2009.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Цибулько