ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/394 24.12.09
Справа №23/394 24.12.2009
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до державного підприємства “Дарницький вагоноремонтний завод”
про стягнення 49615,97 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (пред. за довір. від 16.11.2009 року)
від відповідача: Кальчев Л.В. (пред. за довір. від 26.12.2008 року)
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства “Дарницький вагоноремонтний завод” заборгованості за договором на виконання вишукувальних робіт №10/06/23/01-П у сумі 49 615,97 грн. (у тому числі 29 988,00 грн. основного боргу, 17 086,79 грн. інфляційних втрат та 2 541,18 грн. 3% річних).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав умови господарського договору та не розрахувався з Позивачем за виконані ним роботи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 року порушено провадження у справі №23/394 та призначено її розгляд на 03.12.2009 року. У судовому засіданні 03.12.2009 року було оголошено перерву до 24.12.2009 року.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у сумі 29 988,00грн., але просив відстрочити виконання рішення суду на 9 місяців та зменшити розмір штрафних санкцій до 0,00 грн.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 24.12.2009 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Між Позивачем та Відповідачем 23.10.2006 року було укладено договір №10/06/23/01-П на виконання вишукувальних робіт, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати топогеодезичні та інженерно-геологічні вишукування до проекту цеху розборки вагонів на території Дарницького вагоноремонтного заводу в місті Києві, а Відповідач зобов'язався оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до пунктів 4.1 договору №10/06/23/01-П від 23.10.2006 року вартість робіт складає 29 988,00грн.
Відповідно до пунктів 4.2.1, 4.2.2. договору №10/06/23/01-П від 23.10.2006 року Позивач зобов'язався після виконання топогеодезичних робіт та початкових інженерно-геологічних робіт надати Відповідачу проміжний акт приймання-передачі робіт на суму не більше 50% вартості робіт, який розглядається та сплачується Відповідачем протягом 5 банківських днів. По закінченню робіт Відповідач протягом 5 днів має ознайомитись з повнотою виконаних робіт та визначити остаточну вартість робіт, яка узгоджується сторонами, після чого сторони зобов'язались підписати акт приймання-передачі робіт на підставі фактичного об'єму виконаних робіт та протягом 5 банківських днів Відповідач зобов'язався оплатити остаточний об'єм виконаних робіт.
На виконання договірних умов Позивачем було виконано передбачені пунктом 1.1 договору №10/06/23/01-П від 23.10.2006 року роботи у повному об'ємі, що підтверджується проміжним актом від 04.12.2006 року на суму 14 992,80 грн. та актом від 04.12.2006 року на суму 14 995,20 грн., копії яких залучені до справи (оригінали оглянуті у судовому засіданні). Зазначені акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.
Всупереч умовам договору, Відповідач не розрахувався за виконані роботи.
Відзивом на позовну заяву Відповідачем визнано наявність заборгованості перед Позивачем в розмірі 29 988,00 грн.
Відповідно до статті 78 Господарського процесуального у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Таким чином, факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем у сумі 29 988,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем підтверджений, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 29 988,00 грн. підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт (пункти 4.2.1, 4.2.2 договору №10/06/23/01-П від 23.10.2006 року), проте Відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за виконані роботи вчасно не розрахувався.
У відповідності зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав своє зобов'язання у строк, встановлений договором (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога Позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних не є штрафною санкцією за порушення господарського зобов'язання та відповідає чинному законодавству України.
Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат у сумі 17 086,79 грн. та 3% річних у сумі 2541,18 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України не встановлює розмір неустойки, то суд не вправі зменшувати розмір стягуваних з Відповідача сум інфляційних втрат чи 3% річних.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства “Дарницький вагоноремонтний завод” (02055, м. Київ, вул. Алма-Атинська,74; ідентифікаційний код 14294471) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (98000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 29 988,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 00 копійок) основного боргу; 17 086,79 грн. (сімнадцять тисяч вісімдесят шість гривень 79 копійок) інфляційних втрат; 2 541,18 грн. (дві тисячі п'ятсот сорок одну гривню 18 копійок) трьох процентів річних; 496,16 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 16 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання рішення 25.12.2009 року.