ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/30424.12.09
Справа №23/304 24.12.2009
За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Лан - Україна"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Симпатик"
простягнення 3 718,13 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Мовчан А.О. (пред. за довір. від 17.12.2008 року)
від відповідача:Перетятько В.Є. (пред. за довір. 24.07.2009 року)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан - Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Симпатик" заборгованості за невиконання договору №680/06-П/1091В від 19.12.2006 року у сумі 3 718,13 грн. (у тому числі 715,13 грн. пені, 1 411,71 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 89,38 грн. 3% річних, 1 501,90 грн. інфляційних втрат).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем не виконано зобов'язання за договором №680/06-П/1091В від 19.12.2006 року щодо оплати поставленого йому товару. Факт неналежного виконання зобов'язань Відповідачем було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва по справі №37/13 від 16.03.2009 року, відповідно до якого з Відповідача було стягнуто на користь Позивача 51 790,05 грн. основного боргу, 2 176,72 грн. пені, 342,07 грн. 3% річних, 1 812,71 грн. інфляційних втрат, 561,22 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 року порушено провадження у справі № 23/304 та призначено її розгляд на 29.10.2009 року.
Судове засідання призначене на 29.10.2009 року не відбулось у зв'язку з подачею Відповідачем апеляційної скарги на ухвалу суду від 12.10.2009 року. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 року було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги, а справу передано до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2009 року розгляд справи призначено на 24.11.2009 року. Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 17.12.2009 року та 24.12.2009 року.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.
У судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представником Відповідача у судовому засіданні було надано суду відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 24.12.2009 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Господарського суду міста Києва №37/13 від 16.03.2009 року, яке набрало законної сили 06.04.2009 року, було стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму заборгованості (основного боргу) в розмірі 51 790,05 грн., 2 176,72 грн. пені, 342,07 грн. 3% річних, 1 812,71 грн. інфляційних втрат, 561,22 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Штрафні санкцій були стягнуті за період з 07.12.2208 року по 25.02.2009 року.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 26.02.2009 року по 15.03.2009 року. Крім того, Позивачем заявлено вимогу про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами за період з моменту виникнення заборгованості по 15.03.2009 року (відповідна позовна вимога при розгляді справи №37/13 Позивачем не заявлялась).
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Винесення судового рішення про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання та припинення нарахування відповідних штрафних санкцій та компенсацій.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та три проценти річних нараховуються до моменту погашення заборгованості. Законодавство не обмежує Позивача захистити своє право на грошову компенсацію в окремому судовому провадженні після винесення судового рішення про стягнення основної суми боргу.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 26.02.2009 року по 15.03.2009 року є правомірними.
При розрахунку трьох процентів річних Позивачем не враховано, що у лютому 2009 року 28 днів та допущено помилку при визначенні кількості днів за означений ним період часу. Тому, відповідна позовна вимога з урахуванням допущеної помилки підлягає задоволенню у розмірі 76,62 грн.
Інфляційні втрати нараховуються не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому індекс інфляції застосовується лише тоді, коли заборгованість була наявна протягом календарного місяця та кількість днів, протягом яких була наявна заборгованість, перевищує Ѕ кількості днів у цьому місяці (лист Верховного суду України від 03.04.1997 року N 62-1997 року «Рекомендації щодо порядку застосування індексів при інфляції при розгляді судових справ»).
Таким чином, оскільки Позивач просить стягнути інфляційні втрати за період з 26.02.2009 року по 15.03.2009 року, то позовні вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних втрат не підлягають задоволенню, оскільки заборгованість у відповідних місяцях була менше ніж Ѕ кількості днів у кожному місяці.
Відповідно до пункту 3 статті 549 Цивільного кодексу України пеня обчислюється за кожний день прострочення виконання зобов'язання. Таким чином, Позивач має право отримати пеню за весь період прострочення до моменту фактичної сплати суми боргу, з врахуванням вимог статті 232 Господарського кодексу України.
Відповідна позовна вимога про стягнення пені за період з 26.02.2009 року по 15.03.2009 року підлягає задоволенню (з врахуванням допущеної Позивачем помилки при визначені кількості днів у лютому 2009 року) у сумі 612,97 гривень.
Позовна вимога про стягнення з Відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами задоволенню не підлягає, оскільки, при її обґрунтуванні Позивач помилково застосовує правові положення статей 1048 та 1061 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини позики та банківського депозиту. Означені правовідносини не є подібними за змістом правовідносинам, які виникають з договорів поставки, а за таких обставин - відсутні правові підстави для застосування аналогії закону відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Симпатик” (03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 15а, ідентифікаційний код 32524414) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Лан-Україна” (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського буд. 5, ідентифікаційний код 30384724) 612,97 грн. (шістсот дванадцять гривень 97 копійок) пені, 76,61 грн. (сімдесят шість гривень 61 копійку) трьох процентів річних, 18,92 грн. (вісімнадцять гривень 92 копійки) державного мита та 58,42 грн. (п'ятдесят вісім гривень 42 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання рішення 25.12.2009 року.