ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/44623.11.09
За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у місті Києві ради
до Науково-виробничої фірми закритого акціонерного товариства «Апогей»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва
про стягнення 37 277,76 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Малиш В.В.
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: Малиш В.В.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з відповідача 37 277,76 грн. за користування приміщенням, з яких: 34 489, 71 грн. -основного боргу, 1 318, 34 грн. -пені, та 1 469, 71 грн. -плати за землю. Позовні вимоги обґрунтовані фактичним використанням відповідачем приміщення площею 44,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, б-р. Лепсе, 1/28.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.08.09 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Від позивача через канцелярію суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 41 729,57 грн., з яких: 38 731, 63 грн. -плати за фактичне використання приміщення, 1 350, 83 грн. -пені, 1 647, 11 грн. -компенсації плати за землю. Вищезазначена заява була прийнята судом до розгляду.
Розгляд справи переносився через залучення до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та третьої особи, неналежне виконання учасниками судового процесу вимог суду та з технічних причин.
У даному судовому засіданні представник позивача та третьої особи підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 19.10.09 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.11.09 р. за згодою представника позивача та третьої особи судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -
21.03.2007 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва та Науково-виробничою фірмою Закритим акціонерним товариством «Апогей»укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва № 1036Ж за умовами якого, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва на підставі розпорядження Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації № 512 від 21.03.2007 р. зобов'язалось передати, а відповідач -прийняти в оренду нежиле приміщення для адміністративних потреб загальною площею 44, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 1/28.
Відповідно до п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди відповідач сплачує орендодавцеві орендну плату, що на момент укладання договору встановлюється у розмірі 15% від вартості майна і становить 2 168, 54 грн. на місяць.
Згідно з п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Пунктами 3.5., 3.6. договору вставлено, що відповідач має компенсувати Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва його видатки по платі за землю, а також фактичні витрати на утримання будинку і прибудинкової території та вартість комунальних послуг.
Згідно з п. 3.9. договору орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що незважаючи на закінчення терміну дії договору, відповідач фактично звільнив приміщення лише 03.08.2009 р., що є підставою для нарахування плати з фактичне використання приміщення за період з 01.04.2008 р. до 03.08.2009 р., що складає 38 731, 63 грн. та 1 350, 83 грн. -компенсації плати за землю.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України також передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, можуть виникати, зокрема, із договорів та інших правочинів.
Судом встановлено, що договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва № 1036Ж від 21.03.2007 р. укладався між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва та Науково-виробничою фірмою Закритим акціонерним товариством «Апогей».
Згідно з п. 2.4. договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва.
Таким чином, на підставі договору № 1036Ж від 21.03.2007 р. господарські зобов'язання виникли між відповідачем -як орендарем, та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва -як орендодавцем.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Сторони встановили, що договір діє до 21.03.2008 р. (п. 9.1. договору).
Рішенням Солом'янської районної у місті Києві ради від 19.12.2007 р. № 218 «Про утворення комунальних підприємств»було вирішено створити Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві ради.
Розпорядженням Солом'янської районної у місті Києві держаної адміністрації від 29.12.2007 р. № 2492 зобов'язано Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва провести інвентаризацію майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва та закріплене за ним на праві господарського відання з подальшою передачею цього майна органу управління майном по актам приймання-передачі згідно встановленого порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначене майно було передано позивачу за актом приймання-передачі від 31.03.2008 р.
У відповідності до розпорядження Солом'янської районної у місті Києві держаної адміністрації від 01.02.2008 р. № 141 «Про затвердження статуту Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві ради будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, б-р. І.Лепсе, 1/28 закріплено за позивачем на праві господарського відання.
Згідно з ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві ради зареєстроване як юридична особа 12.02.2008 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 697804 та статутом позивача (копії -у матеріалах справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
До істотних умов договору оренди, які визначено ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону Україна «Про оренду державного та комунального майна», віднесено, зокрема, орендну плата з урахуванням її індексації.
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
З вищенаведеного випливає, що відносини між сторонами обов'язково мають бути врегульовані договором, укладеним у письмовій формі та орендна плата має сплачуватись орендарем на користь орендодавця у розмірі, який визначено відповідним договором оренди.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на підставі вказаного договору між сторонами не виникло ніяких зобов'язань, оскільки позивач не набув статусу орендодавця нежитлового приміщення загальною площею 44, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 1/28, а отже у відповідача не виникло обов'язку щодо сплати як орендної плати, так і плати за фактичне користування вказаним приміщенням.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тож оскільки законодавством, яке регулює відносини у сфері оренди нерухомого майна, передбачено, що розмір орендної плати має встановлюватись у договорі та, беручи до уваги, що між сторонами відсутні договірні відносини стосовно оренди нежитлового приміщення загальною площею 44, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 1/28, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушувались права Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві ради як орендодавця вищезгаданого нежитлового приміщення, а відтак -вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за фактичне користування вказаним приміщенням задоволенню не підлягають.
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю»об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Таким чином, оскільки відповідач фактично є орендарем земельної ділянки, на якій знаходиться приміщення загальною площею 44, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 1/28 то його обов'язок сплати орендних платежів має бути визначений відповідним договором.
Тож, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини стосовно оренди приміщення загальною площею 44, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 1/28, вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації плати за землю задоволенню не підлягають.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне внесення плати за користування приміщенням загальною площею 44, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 1/28.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, що передбачено Цивільним кодексом України.
При цьому ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Крім того відповідально до п. 2.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 р. зі змінами та доповненнями (чинним на момент винесення рішення) якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.
Таким чином, враховуючи, що між сторонами відсутній правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений у письмовій формі, та беручи до уваги, що у відповідача відсутнє прострочення виконання грошового зобов'язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з Науково-виробничої фірми Закритого акціонерного товариства «Апогей»пені, є необґрунтованою, а тому такою, що задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті що наведено у позовній заяві позивачем суду не надано.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Пригунова А.Б.
Дата підписання: 25.12.2009 р.