ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 2/25615.12.09
За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації
житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
до Комунального підприємства «Керуюча дирекція»Шевченківської
районної у місті Києві ради
про стягнення 5 535,20 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники, що приймали участь в судовому засіданні 01.12.09р.:
Від позивача Калінчук В.В.
Від відповідачів Мосенцева А.Ю.
Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, після оголошеної в судовому засіданні перерви.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»до Комунального підприємства «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у місті Києві ради про стягнення з відповідача неустойки за користування житловим приміщенням поза строком дії договору, всього в сумі 5 535,20 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2009р. порушено провадження у справі.
Строк розгляду справи було продовжено у відповідності зі ст. 69 ГПК України, на підставі клопотання позивача, погодженого з відповідача, та задоволеного судом.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Представники Позивача у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представники Відповідача у судових засіданнях підтримували викладені у відзиві обставини, та просили в позові відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні 01.12.09р., за згодою присутніх представників сторін, судом оголошено про закінчення розгляду справи по суті, та для оголошення вступної та резолютивної частин рішення по справі, з врученням повного тексту рішення, судом оголошено перерву на 15.12.09р.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові пояснення, заслухавши усні пояснення присутніх представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
Рішенням Київської міської Ради від 01.03.2001 № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація», було створено Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 № 2419, будинок № 2 по вул. Довженка закріплено за Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»на праві повного господарського відання.
Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(Позивач) та Комунальне підприємство «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у місті Києві ради (Відповідач) уклали Договір оренди житлового приміщення від 03.06.2008 № 4603 (Договір).
Договір було укладено на строк з 01.01.2008 до 30.06.2008р. без подальшого продовження (п. 5.1 Договору).
Приміщення було передано Позивачем Відповідачу за актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.08р.
Позивач зазначає, що Відповідач виконував умови Договору неналежним чином, а саме -не повернув орендоване за Договором приміщення Позивачу після закінчення строку дії Договору, в зв'язку з чим Позивач просить стягнути з Відповідача неустойку за несвоєчасне повернення приміщення.
Відповідач проти позову заперечує, та зокрема зазначає, що, дійсно, між ним та Позивачем було укладено Договір оренди, проте підписати зворотній акт прийому-передачі та повернути орендоване за Договором приміщення Позивачу для Відповідача не є можливим, оскільки родина Молодових, для якої це приміщення орендувалося Позивачем та яка там фактично і перебуває, не звільняє зазначене в Договорі приміщення. Відповідач вважає, що питання примусового виселення родини з зазначеного приміщення не може бути вирішено Відповідачем, оскільки будинок №2 по вул. Довженка в м. Києві закріплено за Позивачем на праві повного господарського відання, тому саме Позивач має вжити заходи щодо примусового виселення зазначеної родини, а оскільки Позивач не вжив таких заходів по звільненню приміщення маневреного фонду в судовому порядку, та на думку Відповідача, Позивач ставить його в залежне становище, завдаючи Відповідачу збитки.
Суд з таким твердженням Відповідача не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.
Ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(далі - Закон) у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.
Орендарем за Договором є Відповідач.
Відповідно до п. 3.2.5 Договору, Орендар зобов'язується після закінчення обумовленого цим Договором строку його дії, або в разі його (Договору) розірвання Договору, звільнити приміщення. Невиконання цього дає Орендодавцю право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення звільнення.
В силу ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Цивільним кодексом України, статтею 785, встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії Договору, Відповідач, всупереч вимогам закону та умовам Договору, нежитлове приміщення, орендоване ним за Договором, Позивачу не повернув; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.
Як зазначалось вище, згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Законом, а саме Цивільним кодексом України прямо передбачено спеціальний вид неустойки, що застосовується до правовідносин з оренди, і як встановлено в ст. 785 ЦК України підставою застосування даного виду неустойки є невиконання орендарем (наймачем) за договором оренди свого обов'язку щодо повернення речі, переданої в найм (оренду).
Отже, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку у відповідності до ст. 785 ЦК України.
Позивач просить стягнути з Відповідача 5 535,20 грн. неустойки за неповернення орендованого за Договором приміщення за період з 01.07.08р. по 31.10.08р.
Суд погоджується з розрахунком Позивача, у відповідності до якого розмір неустойки, що її повинен сплатити Відповідач у відповідності до ст. 785 ЦК України, складає 5 535,20 грн.
В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми неустойки - 5 535,20 грн., а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача неустойки у відповідності до ст. 785 ЦК України в розмірі 5 535,20 грн.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги до Відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення Позивача з позовом до господарського суду; Позивачу також повертаються з Державного бюджету України 197 грн. надлишково сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча дирекція»Шевченківської районної в місті Києві ради (м. Київ, вул. Білоруська, 1; ідентифікаційний код 34966254) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34; ідентифікаційний код 31454734) 5 535 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 20 коп. неустойки, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернути на підставі даного рішення Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34; ідентифікаційний код 31454734) з Державного бюджету України 197 (сто дев'яносто сім) грн. надлишково сплачених витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя І.О.Домнічева