ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 38/128.12.09
За позовомКомпанії “Holbrook Import Corp.”
До 1) Компанії “Ukraine Real Estate Development LLC”
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”
Прозвернення стягнення на майнові права шляхом переведення заставленого права
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
Від позивачаХасін І.Б. -представник за довіреністю від 23.12.2009 р. б/н
Від відповідача-1 Кондибенко О.В. -представник за довіреністю від 25.12.2009 р.
Від відповідача-2Бистухін А.Г. -представник за довіреністю від 24.12.2009 р. б/н
Компанія “Holbrook Import Corp.” звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом, відповідно до якого просить звернути стягнення на предмет застави, визначений договором застави корпоративних прав від 15.04.2009 р., укладеним з Компанією “Ukraine Real Estate Development LLC” шляхом переведення на позивача корпоративних прав відповідача-1 у вигляді частики в статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”, що складає 100 % статутного капіталу (фонду) із заставною вартістю 6 000 000,00 доларів США, що еквівалентно 47 940 000,00 грн. Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача-1 простроченої заборгованості перед позивачем у сумі 6 131 000,00 доларів США за договорами позики від 15.04.2009 р. та угодою про передачу прав від 15.04.2009 р., грошові зобов'язанні за якими забезпечені заставою належних відповідачу-1 корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”.
Заявою від 10.12.2009 р. позивач уточнив позовні вимоги та вказав, що забезпечена заставою заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 6 026 000,00 доларів США.
Заявлений позивачем спір розглядається Господарським судом міста Києва відповідно до українського законодавства зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 38 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності, можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.
Пунктом 5.2 договору застави корпоративних прав від 20.06.2009 р., на умови якого позивач посилається обґрунтовуючи заявлені вимоги, закріплено, що оскільки предметом застави є корпоративні права підприємства, зареєстрованого та розташованого в Україні, то всі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим договором або у зв'язку з ним, в тому числі ті, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, звернення стягнення на предмет застави, підлягають вирішенню в Господарському суді міста Києва. Також сторони встановили, що правом, яке підлягає застосуванню при вирішенні спорів, є право України, як матеріальне, так і процесуальне. Окремо сторони договору домовились про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікторія”, корпоративні права якого передаються в заставу, має бути залучене до розгляду вказаних спорів в якості відповідача.
Під час розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, звернувши стягнення на предмет застави (належні відповідачу-1 корпоративні права) відповідно до договору застави від 15.04.2009 р., оскільки строк виконання зобов'язань, забезпечених заставою, настав. Також, представник позивача зазначив, що після подання позову до суду, відповідачі здійснили часткове погашення заборгованості, і, з урахуванням цього, у них виникла додаткова заборгованість за договором позики від 14.09.2009 р., погашення якої забезпечено заставою корпоративних прав за договором застави від 20.06.2009 р.
На підтвердження заявлених вимог до позовної заяви надано договори підряду між позивачем та відповідачем-2 від 20.09.2005 р. № РН/20-09, від 04.09.2006 р. № КС/04-09, від 04.02.2008 р. № ВН 04/02, акти прийняття виконаних робіт форми КБ-2в, договір переведення прав за вказаними договорами підряду між відповідачами від 15.04.2009 р., договір позики між позивачем та відповідачем-1 від 15.04.2009 р., договір застави між позивачем та відповідачем-1 від 20.06.2009 р., договір позики між позивачем та відповідачем-2 від 14.09.2009 р., договір поруки між позивачем та відповідачем-1 від 14.09.2009 р., банківські виписки про перерахування коштів, акти звірки взаєморозрахунків, лист відповідача-1 про визнання вимог позивача, апостильовані документи на підтвердження повноважень осіб, що діють від імені позивача тощо.
Представник відповідача-1 надав суду відзив на позовну заяву від 28.12.2009 р., в якому визнав обґрунтованими заявлені вимоги, зазначивши, що належне виконання ним зобов'язань, забезпечених заставою, виявилося неможливим внаслідок фінансової кризи та викликаного нею суттєвого погіршення фінансових показників в діяльності підприємства.
Відповідач-2 письмовий відзив на позовну заяву не подав, заявлені вимоги не оспорив.
Відповідно до пояснень представника відповідача-2, Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікторія” визнає наявність простроченої заборгованості за договорами підряду, укладеними з позивачем, права та обов'язки за якими передані відповідачу-1, а також підтверджує, що не розрахувалося з позивачем за договором позики від 14.09.2009 р. Зважаючи на умови угод сторін щодо забезпечення виконання зобов'язань відповідачів перед позивачем (порука та застава), відповідач-2 заперечень проти заявлених вимог не має.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
20.09.2005 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Вікторія” в якості замовника та Компанією “Holbrook Import Corp.” В якості підрядника укладено договір підряду № РН/20-09, згідно з яким відповідач-2 доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання по виконання будівельно-ремонтних робіт на об'єкті реконструкції нежитлової будівлі під культурний центр по вул. Дегтярівській, 9-л у м. Києві. За умовами вказаного договору, в редакції додаткової угоди до нього, строк виконання робіт встановлено до 31.10.2009 р., а їх вартість -в сумі 8 376 000,00 доларів США.
На виконання вказаного договору позивач виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи загальною вартістю 5 124 000,00 доларів США, що підтверджується актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в за лютий, червень та серпень 2006 року, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками (належним чином засвідчені копії в матеріалах справи).
04.09.2006 р. відповідно до договору підряду № КС/04-09 відповідач-2 доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання провести ремонтно-будівельні роботи на об'єкті реконструкції нежитлової будівлі під культурний центр по вул. Дегтярівській, 9-л у м. Києві у строк до 31.10.2009 р. загальною вартістю 8 376 000,00 доларів США.
Виконання обов'язків підрядника за договором від 04.09.2006 р. № КС/04-09 стверджується актами прийняття виконаних робіт форми КБ-2в за березень і грудень 2007 років на загальну суму 8 376 000,00 доларів США.
04.02.2008 р. відповідач-2 та позивач уклали договір підряду № ВН04/02, згідно з яким позивач виконав за замовленням відповідача-2 ремонтно-будівельні роботи на об'єкті будівництва бізнес-центру по вул. Дегтярівській, 9-л у м. Києві га суму 1 441 000,00 доларів США, що підтверджується актом прийняття виконаних робіт форми КБ-2 за жовтень 2008 року.
15.04.2009 р. Компанією “Ukraine Real Estate Development LLC” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вікторія” укладено договір, за умовами якого відповідач-2 перевів і передав всі обов'язки та права, титул і право на контракти й оренду, а відповідач-1 прийняв і підтвердив отримання прав та обов'язків за договорами відповідача-2 відповідно до переліку, вміщеному в додатку до зазначеної угоди, зокрема, права та обов'язки за вищевказаними договорами підряду від 20.09.2005 р. № РН/20-09, від 04.09.2006 р. № КС/04-09 та від 04.02.2008 р. № ВН 04/02, тобто обов'язок оплатити прийняті підрядні роботи.
Також, 15.04.2009 р. Компанією “Holbrook Import Corp.” в якості кредитора та Компанією “Ukraine Real Estate Development LLC” в якості позичальника укладено договір позики, за умовами якого, позивач (кредитор) надає відповідачу-1 (позичальнику) кредит на суму до 3 000 000,00 доларів США, який має бути повернутий у строк до 15.11.2009 р.
Отримання відповідачем-1 коштів за вказаною угодою підтверджується банківською випискою з електронної системи банк-клієнт від 15.04.2009 р.
В установлений договором строк для повернення отриманої у позику суми відповідач-1 грошові кошти позивачу не перерахував. Доказів зворотнього суду не надано, відповідачем-1 факт невиконання грошового зобов'язання не заперечений.
14.09.2009 р. позивач в якості позикодавця та відповідач-2 в якості позичальника уклали договір позики, згідно з яким позивач зобов'язався надати відповідачеві-2 позику в сумі 1 000 000,00 доларів США на строк з 09.11.2009 р. по 30.11.2009 р., який зареєстровано Головним управління Національного банку України по м. Києву та Київській області 10.11.2009 р. за № 11788.
Матеріалами справи стверджується, що відповідно до договору позики від 14.09.2009 р. позивач перерахував відповідачеві 650 000,00 грн. 12.11.2009 р. Факт надання позики підтверджується випискою з електронної системи банк-клієнт та визнається
Станом на час розгляду справи відповідач-2 суму позики не повернув, у зв'язку з чим його безспірна заборгованість перед позивачем складає 650 000,00 доларів США.
Виконання відповідачем зобов'язання за зазначеним договором позики було забезпечено порукою, оформленою відповідним договором, укладеним 14.09.2009 р. відповідачем-1 як поручителем відповідача-2 та позивачем як кредитором.
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за договором позики від 15.04.2009 р. та договорами підряду між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір застави корпоративних прав від 20.06.2009 р., за умовами якого в якості забезпечення належного та своєчасного виконання зобов'язань відповідач-1 передав в заставу позивачу корпоративні права на 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”.
Договором № 1 від 14.09.2009 р. сторони внесли зміни до договору застави від 20.06.2009 р. Зокрема, було визначено, що заставою забезпечується також виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором позики № 55 від 14.09.2009 р., взятих ним на себе за договором поруки від 14.09.2009 р.
Договором застави передбачено, що з урахуванням того, що предметом застави є корпоративні права товариства, зареєстрованого в Україні, до правовідносин сторін за цим договором застосовується право України, а всі спори, що випливають з цього Договору застави, вирішуються Господарським судом м. Києва на підставі українського матеріального та процесуального права.
Строк виконання основного зобов'язання, забезпеченого заставою, визначений договором позики та договорами підряду, сплив відповідно 10.11.2009 р. та 31.10.2009 р., а строк виконання основного зобов'язання, забезпеченого заставою, визначений договором позики від 14.09.2009 р., сплив 30.11.2009 р.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено відповідачем-1, незважаючи на настання строку платежу за кредитним договором, договором позики та договорами підряду, ні відповідач-1, ні відповідач-2 не виконали належним чином взяті на себе зобов'язання з повернення позики, погашення позики та оплати підрядних робіт. У зв'язку з цим у Відповідача-1 виникла заборгованість за договором позики в розмірі, еквівалентному 3 000 000,00 доларів США, а також заборгованість за договорами підряду, яка перейшла до нього згідно з угодою про передачу і прийняття права контрактів і оренди від 15.04.2009 р., в загальному розмірі 2 376 000,00 доларів США та заборгованість за договором позики від 14.09.2009 р., яка перейшла до нього за цією ж угодою в загальному розмірі 650 000,00 доларів США.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача-1 перед позивачем за договорами позики та договорами підряду складає 6 026 000, 00 доларів США.
В матеріалах справи міститься лист відповідача-1 від 13.11.2009 р., в якому він повідомив позивача про неможливість виконання взятих на себе за кредитним договором та договорами підряду зобов'язань.
Отже, незважаючи на настання строку погашення зобов'язань за договорами позики та договорами підряду, відповідачами не здійснено їх погашення.
Статтею 19 Закону України “Про заставу” встановлено право заставодержателя на задоволення за рахунок заставленого майна своїх вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Оскільки відповідачем-1 не виконано зобов'язання з повернення заборгованості за договорами позики та підряду, заставодержатель має право одержати задоволення майнових вимог з вартості заставленого майна.
Статтею 181 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Виходячи з положень Закону України “Про заставу” заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Майновим поручителем є заставодавець, особа якого не співпадає з особою боржника у забезпеченому заставою зобов'язанні.
У ст. 23 Закону України “Про заставу” визначено, що при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права, а заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.
Згідно з ч. 3 ст. 20 Закону України “Про заставу” у разі, якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися відповідно до умов договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 252).
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в якості підстав для своїх вимог та заперечень.
Враховуючи зазначене, оскільки строк виконання зобов'язань за договорами позики та договорами підряду настав, а зобов'язання не виконано, суд дійшов висновку про те, що позивач, як заставодержатель, правомірно вимагає звернення стягнення на корпоративні права, передані в заставу відповідачем-1, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом переведення корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія” на позивача за договірною вартістю корпоративних прав, визначеною договором застави, в сумі 6 000 000,00 доларів США.
В зв'язку з цим заборгованість відповідача-1 перед позивачем за договорами позики від 15.04.2009 р. та від 14.09.2009 р., а також договорами підряду зменшується з моменту набрання чинності цим рішенням на суму 6 000 000,00 доларів США. У зв'язку з погашенням цієї суми за рахунок предмету застави, що за курсом Національного банку України на день винесення рішення становить 47 760 000,00 грн.
Це рішення після набрання ним чинності є підставою для державної реєстрації змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”, пов'язаних зі зміною складу учасників зазначеного товариства та набуттям Компанією “Holbrook Import Corp.” права власності на 100% статутного капіталу (фонду відповідача-2).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального України судові витрати, що складаються з 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-1 як особу, яка є боржником по відношенню до позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Звернути стягнення на предмет застави, визначений договором застави корпоративних прав від 15.04.2009 р., укладеним між Компанією “Holbrook Import Corp.” (Ricardo Arias Street, Advanced Tower, 11th Floor, Suite B, Panama City, Panama) та Компанією “Ukraine Real Estate Development LLC” (16711 Коллінз Авеню, РН 07, Санні Айлс Біч Флорида, 33160, США), шляхом переведення з Компанії “Ukraine Real Estate Development LLC” (16711 Коллінз Авеню, РН 07, Санні Айлс Біч Флорида, 33160, США) на Компанію “Holbrook Import Corp.” (Ricardo Arias Street, Advanced Tower, 11th Floor, Suite B, Panama City, Panama) корпоративних прав у вигляді частки в статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія“ (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 17/1, кв. 6, ідентифікаційний код 21700718), яка складає 100% статутного капіталу (фонду) із заставною вартістю 6 000 000 (шість мільйонів) доларів США.
3. Стягнути з Компанії “Ukraine Real Estate Development LLC” (16711 Коллінз Авеню, РН 07, Санні Айлс Біч Флорида, 33160, США) на користь Компанії “Holbrook Import Corp.” (Ricardo Arias Street, Advanced Tower, 11th Floor, Suite B, Panama City, Panama) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Л.В. Омельченко