ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5/6129.12.09
За позовом
До
Про Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт"
Закритого акціонерного товариства "Телесистеми України"
стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 2 037 849, 28 грн.
Суддя Іванова Л.Б.
Представники:
Від позивача предст. Касьянова С.П. за довіреністю № 220/09-а від 23.04.09р.
Від відповідача предст. Требух Г.М. за довіреністю № б/н від 01.12.2009 р.
Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 5/61 прийнято 29.12.2009. після перерви, оголошеної в судовому засіданні 08.12.09р.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" до Закритого акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 2037849,28 грн., з яких 1 938 356, 52 грн. основна заборгованість, 99 492, 76 грн. -пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2009 р. порушено провадження у справі № 5/61, розгляд справи призначено на 03.11.2009 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2009 р. в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 5/61 відкладено до 24.11.2009 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2009 р. в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 5/61 відкладено до 08.12.2009 р.
Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, відповідно до останніх уточнень, які надійшли до суду 21.12.2009 р., позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 484 846, 88 грн. (за період з жовтня 2008 р. по листопад 2008 р. включно) та пеню в розмірі 109 896, 94 грн., 17 629, 93 грн. -витрат по сплаті державного мита та 236 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в письмовому відзиві на позов посилаючись на те, що відповідач не прийняв в повному обсязі надані позивачем послуги зв'язку за період з жовтня-листопад 2008 р., про що свідчить відсутність підписаного з боку Закритого акціонерного товариства "Телесистеми України" акту приймання-передачі наданих послуг за цей період.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
01 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астеліт" та Закритим акціонерним товариством "Телесистеми України" було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 0207-01.
Відповідно до пункту 2.1 договору, предметом даного договору є умови та порядок надання телекомунікаційних послуг сторонами.
Відповідно до п. 4.2.7 договору сторони до 15 числа місяця, наступного за звітним, виставляють рахунки за надані послуги. Сума, яка підлягає оплаті на користь однієї із сторін, узгоджується в Протоколі взаємних фінансових вимог, що укладається сторонами до 20 числа місяця, наступного за звітним. (п. 4.2.8 договору).
Сторони здійснюють розрахунки за розрахунковими таксами згідно з додатком А до цього договору (п. 4.1.1 договору).
Згідно вказаного додатку А до договору від 01.02.2007 р. розрахункова такса становить: завершення викликів - 0, 50 за хвилину, завершення міжнародних викликів через Мережу Астеліт на Мережі Телесистеми України - 0, 50 за хвилину, послуга текстового повідомлення - 0, 10 за одне повідомлення, послуга передачі ММ повідомлення - 0, 10 за одне повідомлення.
Сума, що підлягає оплаті, розраховується шляхом множення отриманого загального обсягу кожного виду послуг на відповідну діючу розрахункову таксу, відповідно до додатку А до цього договору, та додаванням отриманих сум по кожному виду послуг. (п. 4.1.4 договору).
Термін дії договору сторони встановили з 01.02.2007 р. до 31.12.2007 р. (п. 9.1 договору).
Разом з тим, у пункті 9.2. договору сторони передбачили, що у випадку, якщо жодна зі сторін за два місяці до закінчення строку дії договору не повідомить письмово про своє бажання припинити його дію, договір вважається таким, що продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази того, що сторони письмово повідомляли про своє бажання припинити дію договору, договір продовжив свою дію на наступний період.
На виконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг № 0207-01, за період з вересня 2008 р. по травень 2009р. позивач надав послуги зв'язку на загальну суму 1 938 356, 52 грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Однак, в порушення п. 3.3.2 договору відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг виконав лише частково, а саме: шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідач частково погасив заборгованість за грудень 2008 р., січень 2009 р. та лютий 2009 р. в сумі 922 99, 80 грн., що підтверджується актами взаємозаліку зустрічних однорідних вимог від 01.06.2009 р. та оплатив послуги зв'язку в сумі 361 208, 84 грн. за вересень 2008 р., грудень 2008 р., січень 2009 р., лютий 2009р., березень 2009р., квітень 2009 р., травень 2009 р.
За таких обставин, на момент прийняття рішення у справі зобов'язання відповідача щодо оплати отриманих телекомунікаційних послуг залишилися невиконаними за жовтень 2008 р. та листопад 2008 р. в сумі 1 484 846, 88 грн.
Разом з тим, частиною 1 п. 5 статті 58 Закону України “Про телекомунікації” встановлено, що оператори телекомунікацій зобов'язані своєчасно і в повному обсязі проводити розрахунки між собою відповідно до умов договору між операторами.
Крім того, відповідно до ст. 68 Закону України “Про телекомунікації” розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток, в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість, що підтверджується, зокрема, листом № 498 від 13.02.2009 р., копія якого знаходяться в матеріалах справи.
На вимогу позивача № 498 від 13.02.2009 р., останньому було надіслано відповідь, що після врегулювання спірних питань по обсягам трафіку, відповідач погасить заборгованість.
Однак, до цього часу заборгованість щодо оплати отриманих телекомунікаційних послуг за жовтень 2008 р. та листопад 2008 р. відповідачем не погашена.
В обґрунтування відмови у виконанні своїх зобов'язань за договором № 0207-01 від 01.02.2007 р. за жовтень 2008 р. та листопад 2008р. відповідач посилається на те, що він не прийняв в повному обсязі від позивача послуги зв'язку (не підписав акти приймання-передачі), в зв'язку зі значним збільшенням обсягу послуг, та на те, що два абоненти ЗАТ "Телесистеми України" здійснили дії, що кваліфікуються як порушення вимог п.п. 2-4 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації».
Обґрунтування відмови відповідача в оплаті наданих позивачем послуг значним збільшенням обсягу послуг (в зв'язку з тим, що два абоненти ЗАТ "Телесистеми України" здійснили дії, що кваліфікуються як порушення вимог п.п. 2-4 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації») до уваги судом не приймаються виходячи з наступного:
Предметом договору № 0207-01 від 01.02.2007р. є надання сторонами одна одній послуг по завершенню викликів та з передачі текстових повідомлень від мережі одного оператора на мережу іншого, тому вказаний договір не регулює правовідносини та будь-які проблемні питання, що виникають між стороною (оператором) та її абонентами.
Правовідносини між оператором та абонентами регулюються відповідними абонентськими договорами, які передбачають умови відповідальності абонента перед операторами у разі порушення ним правил або здійснення якихось інших протиправних дій при отриманні послуг зв'язку, що спричинило шкоду для оператора.
Отже, здійснення абонентами протиправних дій при отриманні послуг зв'язку не може бути підставою для звільнення оператора від виконання договірних зобов'язань перед іншим оператором, а лише може бути підставою для звернення до відповідних компетентних органів чи предметом окремого позову.
Крім того, договір № 0207-01 від 01.02.2007 р. не містить будь-яких застережень чи обмежень щодо можливості неоплати чи звільнення від оплати послуг у разі виникнення будь-яких проблем зі своїми абонентами та збільшенням обсягу послуг.
Також, посилання відповідача, викладені в письмовому відзиві на позов, щодо неотримання відповідачем послуг за жовтень 2008р. та листопад 2008р., спростовуються долученими до матеріалів справи доказами, а саме: інформаційними довідками білінгової служби ТОВ «Астеліт»про технічну фіксацію сертифікованим комутаційним автоматизованим обладнанням всіх взаємоз'єднань за період з 01.10.2008 року по 30.11.2008 року; протоколом заліку фінансових вимог від 31.10.2008 року, який підписаний відповідачем; листами № 09/0041 від 26.01.2009 року та № 09/0997 від 30.04.2009 року, в яких відповідач обґрунтовуючи відмову у виконанні своїх зобов'язань за договором в частині оплати опосередковано підтверджує факт отримання послуг.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 484 846 грн. 88 коп. є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах за отримані послуги зв'язку, позивач на підставі п. 4.2.9 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 109 896, 94 грн.
Відповідно до п. 4.2.9 Договору, за невиконання платіжних зобов'язань, зазначених в п. 4.2.8 договору, сторона-боржник сплачує за кожний день затримки платежу пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, від суми затриманого платежу, враховуючи день оплати.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок пені та враховуючи положення ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення пені, однак, в сумі 104424, 74 грн. (за період з вересня 2008 р. по лютий 2009 р.).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Астеліт" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Телесистеми України" (04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15; код ЄДРПОУ 22599262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11-А; код ЄДРПОУ 22859846) 1 484 846 (один мільйон чотириста вісімдесят чотири тисячі вісімсот сорок шість) грн. 88 коп. боргу, 104 424 (сто чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 74 коп. -пені, 17 629 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 93 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Л.Б. Іванова