ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/24415.12.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест"
До Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-будівельний комбінат Кібер"
Про стягнення 32 039,63 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Корж Н.Н. -предст (дов.№16 від 01.07.2003 р.)
Від відповідача Абакумова А.С.- предст (дов. б/н від 17.03.2009 р.)
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-будівельний комбінат "Кібер" про стягнення грошових коштів у розмірі 32 039,63 грн. (23 208,64 грн. -основний борг, 4 561,18 грн. -пеня, 3 169,14 грн. -збитки від інфляції, 1 100,67 грн. -3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 013 від 02.01.2007 р.
Ухвалою суду від 14.07.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/244 та призначено розгляд справи на 12.08.2009 р.
В судовому засіданні 12.08.2009 р. оголошено перерву до 19.08.2009 р.
В судовому засіданні 19.08.2009 р. представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 32 039,63 грн. в зв'язку із відсутністю предмету спору, що підтверджується платіжним доручення № 3 від 07.08.2009 р. на суму 32 039,63 грн. із зазначенням отримувача ТОВ "Укрпромінвест". Таким чином, у позивача відсутні обставини і докази того, що відповідач свідомо ухиляється від сплати заборгованості перед позивачем.
В судовому засіданні 19.08.2009 р. оголошено перерву до 08.09.2009 р.
В судовому засіданні 08.09.2009 р. представники сторін подали клопотання про продовження строку вирішення спору.
Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті, а саме у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, то суд задовольнив зазначене клопотання.
Ухвалою суду від 08.09.2009 р. розгляд справи відкладено на 13.10.2009 р. з метою подання сторонами нових доказів, продовжено строк вирішення спору по справі № 12/244.
В судовому засіданні 13.10.2009 р. представником відповідача подано черговий лист до Тимчасового адміністратора ВАТ Банк "Столиця" з проханням надати інформацію щодо руху платіжного доручення № 3 від 07.08.2009 р., а також інформацію, щодо можливості анулювання платіжного доручення № 3 від 07.08.2009 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення господарського суду.
Ухвалою суду від 13.10.2009 р. вжито заходи до забезпечення позову, а саме накладено арешт на грошові кошти ВАТ "Виробничо-будівельний комбінат "Кібер" у сумі 32 675,03 грн., відкладено розгляд справи на 13.11.2009 р. в зв'язку з необхідністю отримання письмової відповіді від Тимчасового адміністратора ВАТ Банк "Столиця" з інформацією щодо руху платіжного доручення № 3 від 07.08.2009 р., а також інформацію можливості анулювання платіжного доручення № 3 від 07.08.2009 р.
13.11.2009 р. судове засідання не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.
Ухвалою суду від 20.11.2009 р. розгляд справи призначено на 15.12.2009 р.
В судовому засіданні 15.12.09 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
02.01.07 р. між сторонами укладено договір постачання № 013 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, позивач зобов'язався постачати у відповідності із замовленням відповідача товари останньому, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх. Ціна, асортимент товарів обумовлюються в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору.
На виконання умов Договору позивачем здійснювалась поставка відповідачу товарів, що підтверджується видатковою накладною №-1/29.11. від 29.11.2008р на загальну суму 97 208,64 грн.
У відповідності до п.4.2. Договору оплата поставленого товару здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту поставки.
Відповідачем неналежним чином виконані зобов'язання по оплаті поставленого товару та сплачено на рахунок позивача 74 000,00 грн. за поставлений товар.
Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 23 208, 64 грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 4 561,18 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 1 100, 67 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 3 169,14 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 23 208, 64 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 8.2. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню на рівні подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 4 561,18 грн.(розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4 561,18 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 1 100,67 грн., збитків від інфляції -3 169,14 грн. (розрахунки в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1 100,67 грн. та збитків від інфляції у розмірі 3 169,14 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 68, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-будівельний комбінат Кібер»(04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а, код 05445400, р/р 2600800012493 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвест»(84302, Донецька обл.., м. Краматорськ, вул. К. Маркса, 38, код 32197820, р/р 26001959970128 в Краматорському від. філії ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537) 23 208 (двадцять три тисячі двісті вісім) грн. 64 коп. основного боргу, 4 561 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят одна) грн. 18 коп. пені, 1 100 ( одну тисячу сто) грн. 67 коп. 3 % річних, 3 169 (три тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 14 коп. збитків від інфляції, 320 (триста двадцять) грн. 40 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 р. у справі № 12/244.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко