Справа № 826/20370/15
08 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Бєлової Л.В. перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 листопада 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Єврометалбуд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 листопада 2017 року позов задоволено.
Відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві, не погоджуючись із вказаною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Магазин №1715 «Госпотаври» відмовити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, апелянтом не зазначено адресу електронної пошти.
Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року апелянт отримав 16 квітня 2018 року.
25 квітня 2018 року до суду надійшло клопотання відповідача, в якому останній просив поновити строк на апеляційне оскарження, відстрочити скаржнику сплату судового збору за подання апеляційної скарги, або продовжити строк на сплату судового збору.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для його сплати відповідач посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір з об'єктивних причин в межах строку, визначених ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року, оскільки рахунки для сплати судового збору заблоковано, що підтверджується листом УДКС України у Печерському районі від 10 квітня 2018 року №05-17/1167.
Разом з тим, до зазначеного клопотання не було додано лист УДКС України у Печерському районі від 10 квітня 2018 року №05-17/1167, натомість подано копію листа УДКС України у Шевченківському районі від 10 січня 2018 року №02-38/39.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
В той же час, доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.
Подана апелянтом копія листа УДКС України у Шевченківському районі від 10 січня 2018 року №02-38/39 не свідчить про неможливість сплати судового спору за подання апеляційної скарги на рішення суду в даній адміністративній справі, оскільки стосується виконання виконавчого листа зовсім в іншій справі та інших обставин.
Також, скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху, вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.
Щодо клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає наступне.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, вирішення питання про відстрочення сплати судових витрат є правом суду, а не обов'язком, оскільки належить до дискреційних повноважень суду та вирішення даного питання залежить від майнового стану сторони.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст.8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами та не свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених ст.133 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, суд доходить висновку, що наведені ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у м.Києві обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору в силу положень ст.8 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що він, первинно подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції з дотриманням строку на апеляційне оскарження, однак ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення та продовжено строк усунення недоліків апеляційної скарги, з метою усунення яких скаржником 22 лютого 2018 року подано заяву про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, проте ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, якою було повернуто первинну апеляційну скаргу відповідача, у касаційному порядку не оскаржувалась.
В той же час, на підтвердження викладених в заяві про поновлення процесуального строку обставин, зокрема, щодо наявності підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору до розгляду справи по суті або продовження строку, наданого для усунення недоліків при первинному поданні апеляційної скарги, які б свідчили про належне виконання апелянтом процесуальних обов'язків встановлених нормами КАС України, відповідачем надано не було.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
При цьому, незадовільне матеріальне становище відповідача - суб'єкта владних повноважень, не є підставою як для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору або для відстрочення його сплати, так і для поновлення пропущеного строку з наведених підстав.
Суд вважає, що попереднє звернення з апеляційною скаргою та її повернення, а також незадовільне матеріальне становище відповідача - суб'єкта владних повноважень, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Отже, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення процесуального строку причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 листопада 2017 року була отримана апелянтом 27 грудня 2017 року, як зазначено ним в апеляційній скарзі, а апеляційну скаргу подано лише 29 березня 2018 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на апеляційне оскарження, беручи до уваги неповажність зазначених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення, наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Крім того, скаржником не було усунуто недоліки апеляційної скарги в частині не зазначення адреси електронної пошти.
Керуючись ст.ст.248, 299 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, відстрочення сплати судового збору, або продовження строку на сплату судового збору - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 листопада 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Єврометалбуд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В. Безименна
Судді В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова