Справа № 822/1373/18
іменем України
04 травня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника відповідача Стецюка О.А.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості по відшкодуванню грошової компенсації за неотримане речове майно,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення із ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість за неотримане речове майно в розмірі 22 521, 52 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що при звільненні із військової частини НОМЕР_1 йому не було виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно, виплата якого гарантована чинним законодавством України. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Позивач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду пояснення згідно поданого відзиву на даний адміністративний позов.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що згідно із пунктом 4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 року, підставою для виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно є наказ командира військової частини, що приймається за заявою (рапортом) військовослужбовця.
Зважаючи на те, що станом на цей час позивач не є військовослужбовцем, у нього не має права на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно.
За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з 14.10.2011 року проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України на посаді солдата водія - механіка аеродромно - експлуатаційного взводу аеродромно - експлуатаційної роти батальйону аеродромно - технічного забезпечення військової частини - польова пошта НОМЕР_2 , що є військовою частиною НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 11.05.2017 року № 101 солдата ОСОБА_1 , водія - механіка аеродромно - експлуатаційного взводу аеродромно - експлуатаційної роти батальйону аеродромно - технічного забезпечення відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" від 06 грудня 2016 року № 1769-VIII, частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з урахуванням вимог підпункту "ї" пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (по особовому складу) від 10 травня 2017 року № 12-РС звільнено з військової служби у запас за пунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту).
Одночасно із виключенням із списків з особового складу військової частини, з позивачем проведено остаточний розрахунок, що включає: надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% від посадового окладу, з урахуванням окладу за військом званням та надбавки за вислугу років в період з 01.05.2017 року по 11.05.2017 року; премію у розмірі 100 % від максимальної суми премії в період з 01.05.2017 року по 11.05.2017 року; щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60% місячного грошового забезпечення в період з 01.05.2017 року по 11.05.2017 року.
Згідно із довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі солдату ОСОБА_1 , складеною за підписами начальника речової служби та начальника фінансово - економічної служби військової частини НОМЕР_1 від 10.05.2017 року № 5, загальна вартість речового майна, що належить до видачі позивачу складає 22 521, 52 грн.
Зважаючи на те, що під час звільнення позивача питання про виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно вирішене не було, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою (вх. № 3 від 09.02.2018 року) про вирішення даного питання.
Листом від 23.02.2018 року відповідач повідомив позивача про те, що правових підстав для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно після його звільнення з військової служби немає.
Також позивач звернувся до начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку із заявою, у якій просив повідомити його про можливість використання права на отримання речового майна відповідно до довідки від 10.05.2017 року № 5 або грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 22 521, 52 грн.
Листом від 05.03.2018 року начальник Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку повідомив позивача про те, що у разі негоди із прийнятим рішенням відповідача, він наділений правом оскаржити його в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до частини 6 пункту "а" статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.
Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Згідно з частиною 1 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178 (далі - Порядок № 178).
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Аналізуючи вищевказані правові норми, суд дійшов висновку, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.
При цьому, на день звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу військової частини особа має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
Аналогічні положення містяться у телеграмі відділу правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України від 15.04.2016 року, наданій представником відповідача в судовому засіданні.
Відповідно до положень Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року № 232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ вказаної Інструкції військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що військовослужбовці, звільнені з військової служби, мають право отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього, у разі наявності такого права, за умови подання відповідного рапорту, яким висловлюється волевиявлення на отримання такої компенсації.
Із долучених до матеріалів справи документів, судом встановлено відсутність рапорту позивача, як підстави для виплати компенсації за неотримане речове майно. Доказів подачі відповідної заяви (рапорту) до відповідача під час звільнення з військової служби позивач до суду не надав.
Таким чином, на момент виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , із відповідним рапортом (заявою) до командира (начальника) військової частини позивач не звертався, відповідні вимоги перед відповідачем не ставив, чим не дотримався правил, передбачених пунктом 4 Порядку № 178.
Відповідне звернення позивача до відповідача відбулось лише 09.02.2018 року, тобто в момент, коли ОСОБА_1 вже втратив статус військовослужбовця, та як наслідок втратив право на отримання відповідної грошової компенсації.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, на думку суду, положення статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ не розповсюджуються на позивача, оскільки вказана норма регулює порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, та не можуть бути застосовані до військовослужбовців звільнених з військової служби.
Вищевикладене повністю спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.
Окрім цього, варто звернути увагу також на пункт 242 розділу ХІІ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 року, де зазначається те, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Тобто, виключення зі списків особового складу військовослужбовця, звільненого з військової служби, можливе за умови здачі посади та проведення з ним усіх необхідних розрахунків по грошовому, продовольчому та речовому забезпеченню.
При цьому, виключення військовослужбовця зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків дозволяється лише зі згоди такого військовослужбовця.
Позивач під час звільнення його з військової служби таким правом не скористався, надав згоду на виключення його зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків, чим фактично позбавив себе права на одержання компенсації вартості неотриманого речового майна в майбутньому.
Обізнаність позивача під час його звільнення з військової служби про наявність неотриманого речового майна підтверджується копією картки обліку матеріальних засобів особистого користування № 3227, копія якої додана до матеріалів справи.
Враховуючи наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах, відповідач діяв на підставі та в межах вимог чинного законодавства.
Таким чином, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості по відшкодуванню грошової компенсації за неотримане речове майно, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07 травня 2018 року
Головуючий суддя В.К. Блонський