ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 травня 2018 року № 826/5270/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів Кармазіна О.А., Скочок Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особа проДепартаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк Ірини Юріївни, Київської міської ради ОСОБА_3 скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м Києві Бродюк Ірини Юріївни про відмову в реєстрації прав та обтяжень №28679241 від 11.03.2016 ;
- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м Києві Бродюк Ірину Юріївну повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням обставин, які будуть встановлені у рішенні суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно і протиправно відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, чим порушено право позивача на реєстрацію прав на нерухоме майно.
Позивач зазначає, що нею були подані всі документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на квартиру, зокрема, належним чином засвідчену копію рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 15.06.2015 у справі №760/23851/14-ц, яке є правовстановлюючим документом та підставою для проведення державної реєстрації права власності.
Ухвалою суду від 01.04.2016 відкрито провадження у справі № 826/5270/16 та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.10.2016 року виправлено описку у позовній заяві.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.01.2017 року залучено до участі у справі Київську міську раду в якості співвідповідача.
Відповідно до ухвали суду від 24.11.2017 адміністративну справу №826/5270/16 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено до судового розгляду у колегією у складі трьох суддів у судове засідання на 20.12.2017.
У судовому засіданні 20.12.2017 представник позивача підтримав первісні позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Та просив суд не розглядати уточнену позовну заяву до Київської міської ради, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (а.с.99 - 102).
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні за усним клопотанням представника позивача повернуто вказану уточнену позовну заяву.
Представник Головного територіального управління юстиції у м. Києві у судовому засіданні 20.12.2017 заперечувала проти позову та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначила, що при прийнятті оскаржуваного рішення державним реєстратором були дотримані вимоги чинного законодавства.
Оскільки інші учасники в судове засідання не прибули, суд за згодою сторін та відповідно до ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України ухвалив про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до якого останній отримав грошові кошти в розмірі 130636, 50 грн. та зобов'язався повернути їх до 01.08.2013.
У забезпечення виконання зобов'язання за договором позики від 01.03.2013 між сторонами було укладено договір іпотеки - квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу.
На підставі вказаного договору іпотеки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верегою Л.О. 01.03.2013 внесено запис про накладення заборони на нерухоме майно ОСОБА_4
Згодом, у зв'язку із неповерненням ОСОБА_4 позики ОСОБА_1, остання звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до Іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 15.06.2015 у справі №760/23851/14-ц, зміненим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 11.11.2015 в частині відшкодування з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 перевищеної вартості предмета іпотеки над розміром забезпечення іпотекою вимог іпотекодержателя в розмірі 136099,75 грн, позов ОСОБА_1 задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4, спадкоємцем якого є ОСОБА_3 у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 за договором позики від 01.03.2013 з урахуванням договорів про внесення змін до договору позики від 18.03.2013, від 26.04.2013 , від 14.06.2013 в розмірі 718900,25 грн. та судового збору в розмірі 3654 грн. Зазначено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4, спадкоємцем якого є ОСОБА_3
Вказане рішення суду набрало законної сили, що сторонами не заперечувалось.
03.03.2016 ОСОБА_1 з метою проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно до Департаменту (центру) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Вказана заява була зареєстрована за реєстраційним номером 15920504, про що свідчить картка прийому заяви №54494580.
11.03.2016 за результатами розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та доданих документів державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві Бродюк І.Ю. прийнято рішення №28679241 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Підставою для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації визначено наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження. Зокрема зазначено, що за результатами пошуку інформації у Державному реєстрі знайдено відомості про зареєстроване право власності на заявлену квартиру. Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 15.06.2015 право власності за ОСОБА_3 не скасовано. Крім того, у Державному реєстрі наявний запис про обтяження за номером 252221.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державної реєстрації прав та їх обтяжень №28679241 від 11.03.2016.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, зважаючи на норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд зазначає, що основним Законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 (у редакції, чинній на момент подачі позивачем заяви про державну реєстрацію від 03.03.2016) (далі - Закон №1952-IV).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1952-IV (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон поширюється на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону №1952-IV).
Частиною 1 статті 5 Закону №1952-IV передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Повноваження державного реєстратора визначені частиною третьою статті 10 Закону №1952-IV, до яких, зокрема, відносяться встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Аналіз наведених норм приводить суд до висновку про те, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві Бродюк І.Ю. на час розгляду нею заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень була посадовою особою органу державної реєстрації прав на нерухоме майно та мала повноваження, визначені частиною третьою статті 10 Закону №1952-IV.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина 2 статті 18 Закону №1952-IV).
Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення від 11.03.2016) (далі - Порядок № 1127).
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Відповідно до вимог пункту 9 Порядку №1127 разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.
Відповідно до пункту 23 Порядку №1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.
В силу положень частини першої статті 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Системний аналіз наведених норм дозволяє суду дійти висновку, що законодавець визначив перелік підстав, за яких державний реєстратор, встановивши їх наявність, може прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав. При цьому вказані норми визначають вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Зі змісту оскаржуваного рішення відповідача, а саме - рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м Києві Бродюк Ірини Юріївни №28679241 від 11.03.2016 про відмову в реєстрації прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що фактичною підставою для винесення вказаного рішення є твердження суб'єкта владних повноважень про наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також твердження про те, що за результатами пошуку інформації у Державному реєстрі знайдено відомості про зареєстроване право власності на заявлену квартиру. Рішенням же Солом'янського районного суду м. Києва від 15.06.2015 право власності за ОСОБА_3 не скасовано. Крім того, у Державному реєстрі наявний запис про обтяження за номером 252221.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, наявного в матеріалах облікової справи, 19.12.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лукасевич Л.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18160853 на квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 19.12.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лукасевич Л.М. за ОСОБА_3.
Суд зазначає, що згідно пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.
Проте, вказаною нормою законодавства визначено вичерпний перелік обов'язків державного реєстратора щодо встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 15.06.2015 у справі №760/23851/14-ц, зміненим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 11.11.2015 в частині відшкодування з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 перевищеної вартості предмета іпотеки над розміром забезпечення іпотекою вимог іпотекодержателя в розмірі 136099,75 грн, позов ОСОБА_1 задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4, спадкоємцем якого є ОСОБА_3 у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 за договором позики від 01.03.2013 з урахуванням договорів про внесення змін до договору позики від 18.03.2013, від 26.04.2013 , від 14.06.2013 в розмірі 718900,25 грн. та судового збору в розмірі 3654 грн. Зазначено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4, спадкоємцем якого є ОСОБА_3
Та обставина, що зазначеним рішенням не скасовано рішення (запис) державного реєстратора про здійснення реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3, не тягне за собою втрату вказаним рішенням юридичного значення як документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, та відповідно, є підставою для вчинення державної реєстрації права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_1
Разом з тим, як зазначалось вище, однією з підстав для прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення від 11.03.2016 № 28679241 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, є наявність у Державному реєстрі запису про обтяження за номером 252221.
Так, згідно наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається запис про обтяження № 252221 від 01.03.2013, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Л.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.03.2013, індексний номер: 656018 на підставі договору іпотеки, серія та номер: 398, виданий 01.03.2013, вид обтяження: заборона на нерухоме майно.
Як зазначалось вище, згідно пункту 6 частини першої статті 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, пунктом 1 частини четвертої статті 24 Закону № 1952 встановлено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що державний реєстратор при прийнятті рішення №28679241 від 11.03.2016 про відмову у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до порушення прав, свобод та інтересів позивача, оскільки позивач надав до державного органу всі документи, отримані у встановленому законом порядку, для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м Києві Бродюк Ірини Юріївни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №28679241 від 11.03.2016.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м Києві Бродюк Ірини Юріївни повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням обставин, які будуть встановлені у рішенні суду, суд приходить до наступного висновку.
Згідно підпункту 3 пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 26.11.2015 № 834-VIII органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим у разі забезпечення виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, але не пізніше 30 квітня 2016 року.
Таким чином, станом на час розгляду даної справи ні державний реєстратор Бродюк І.Ю. ні Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві не мають повноважень на вчинення будь-яких реєстраційних дій.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м Києві Бродюк Ірини Юріївни повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням обставин, які будуть встановлені у рішенні суду.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 1952 у разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав.
З огляду на наведене та скасування судом рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11.03.2016 №28679241, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що остання не позбавлена права звернутись до органів та осіб, на яких законом покладено функції у сфері державної реєстрації прав, у встановленому на даний час порядку після набрання даним рішенням суду законної сили.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов ОСОБА_1 (04209, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) задовольнити частково.
Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м Києві Бродюк Ірини Юріївни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №28679241 від 11.03.2016.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Головуючий суддя В.П. Катющенко
Судді О.А. Кармазін
Т.О. Скочок