06 лютого 2017 р. Справа № 804/486/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про стягнення заборгованості в сумі 359400,44 грн., -
17 січня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про стягнення податкового боргу з земельного податку в сумі 359400,44 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" має податковий борг із самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку по податковій декларації від 16.02.2016 № 1600004266 за листопад-грудень 2016 року (термін сплати 30.11.2016, 30.12.2016), сума якого становить 359400,44 грн. та є узгодженою, проте не сплачена підприємством.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 відкрито провадження по справі № 804/486/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06 лютого 2017 року.
У судове засідання 06 лютого 2017 року представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до канцелярії суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у справі.
Представник відповідача у судове засідання 06 лютого 2017 року з'явився. 06.02.2017 надав до суду клопотання (вх.№ 4831/17) про визнання порядку виконання погашення заборгованості з плати за землю в порядку ст. 257 КАС України, в якому просив відстрочити початок виконання погашення заборгованості з плати за землю за податкові періоди: листопад-грудень 2016 року до листопада 2018 року, розстрочити виконання погашення заборгованості з плати за землю за податковий період: листопад-грудень 2016 року на 6 місяців, а саме: з листопада 2018 року по квітень 2019 року включно, шляхом здійснення відповідачем щомісячних платежів у розмірі 59900,08 грн. Проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
В обґрунтування заявленого клопотання, відповідач зазначив, що ДП «Кривбасшахтозакриття», як одержувач бюджетних коштів, не має можливості здійснювати погашення податкового боргу та сплату поточних податкових зобов'язань вчасно та в повному обсязі до вирішення питання фінансування за бюджетною програмою «Реструктуризація та ліквідація об'єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності, а також реструктуризація підприємств з підземного видобутку залізної руди» у 2016 році. Фінансування за проектами ліквідаційних робіт за бюджетною програмою в період з 1998 року по 2014 рік, здійснювалося виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014р. № 80-УІІІ, Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» фінансування бюджетної програми «Реструктуризація та ліквідація об'єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності, а також реструктуризація підприємств з підземного видобутку залізної руди», в тому числі витрати по земельному податку згідно робочих проектів, як у 2015 році так і у 2016 році не передбачено.
Позивач 06.02.2017 подав до суду клопотання (вх.№ 4830/17), в якому зазначив, що не заперечує проти заяви відповідача про відстрочення та розстрочення виконання рішення в порядку ст.263 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178) перебуває на обліку в Криворізькій північній обєднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків за неосновним місцем обліку.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.
Відповідно до ст. 269.1 розділу ХІІ Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Відповідно до п. 286.1. ст. 286 розділу ХІІ Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 286.2. ст. 286 розділу ХІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття"(код ЄДРПОУ 32975178) має податковий борг із земельного податку в сумі 359400,44 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених грошових зобов'язань із земельного податку по податковій декларації від 16.02.2016 №1600004266 за листопад - грудень 2016 року, з терміном сплати 30.11.2016, 30.12.2016.
Підпунктом 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
На момент подачі позовної заяви, податкова заборгованість не скасована і не сплачена.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідачем не сплачені узгоджені податкові зобов'язання в необхідних розмірах у встановлений законом термін.
Таким чином, сума грошового зобов'язання Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" (код ЄДРПОУ 32975178)з земельного податку в сумі 359400,44 грн., в контексті вищенаведеної норми чинного законодавства, є податковим боргом.
Відповідно до ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог ст. 59 ПК України позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 11.02.2013 № 111 на суму 68 073,79 грн.
Відповідно до положенням п.59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.2 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а такожіншимизаконодавчими актами.
Згіднопунктів 95.1., 95.2 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу абойогочастини.
Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач не заперечує проти заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо клопотання відповідача про визначення порядку виконання погашення заборгованості з плати за землю, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Судом, при вирішенні клопотання про визначення порядку виконання погашення заборгованості з плати за землю, враховано той факт, що Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» є юридичною особою, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Метою діяльності підприємства є здійснення господарської діяльності щодо зниження витрат, передбачених на виконання покладених на нього функцій та не спрямованої на отримання прибутку. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Основними джерелами фінансування є кошти Державного бюджету України, визначені для закриття та реструктуризації гірничодобувних підприємств Криворізького басейну та кошти підприємств, які здійснюють видобуток залізорудної сировини, на фінансування заходів системи гідротехнічного захисту підземних виробок Криворізького залізорудного басейну.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» є платником земельного податку за фактичне користування земельними ділянками загальною площею 206,5401га в межах м. Кривого Рогу. На зазначених ділянках розташовані об'єкти шахт «Гігант», «Саксагань» і «Першотравнева», що перебувають на балансі підприємства. Виконавцем проектних ліквідаційних робіт за бюджетною програмою є Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття».
Фінансування робіт за даними проектами, в період з 1998 року по 2014 рік, здійснювалось виключно за рахунок коштів Державного бюджету України.
Однак, Законом «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014р. №80-УІІІ, Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік»фінансування бюджетної програми «Реструктуризація та ліквідація об'єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності, а також реструктуризація підприємств з підземного видобутку залізної руди», в тому числі витрати по земельному податку згідно робочих проектів, як у 2015 році так і у 2016 році не передбачено.
З огляду на те, що податковий орган не заперечує проти заявленого клопотання про відстрочення та розстрочення судового рішення, суд доходить висновку, що клопотання представника відповідача про відстрочення та розстрочення судового рішення є обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 69, 71, 158-163, 186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про стягнення заборгованості в сумі 359400,44 грн. задовольнити.
Стягнути з рахунків Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» (ЄДРПОУ 32975178), відкритих в обслуговуючих банках платника - Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» (ЄДРПОУ 32975178) податковий борг з земельного податку з юридичних осіб на користь місцевого бюджету (р/р 33218811700024, код платежу 18010500, одержувач: УДКС у м. Кривому Розі, код ОКПО 38032510, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012) у розмірі 359400 (триста п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста) грн. 44 коп.
Відстрочити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 у справі № 804/486/17 за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про стягнення заборгованості в сумі 359400,44 грн. до листопада 2018 року.
Розстрочити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 у справі № 804/486/17 за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про стягнення заборгованості в сумі 359400,44 грн. на 6 місяців, а саме: з листопада 2018 року по квітень 2019 року включно, шляхом здійснення ДП «Кривбасшахтозакриття» шомісячних платежів у розмірі 59900,08 грн. кожного місяця, зі строком сплати до 30 числа кожного місяця.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова