07 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/713/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар'єроуправління"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2017
та на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2017
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайрс"
до Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар'єроуправління"
про стягнення 283 993,36 грн.,
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2017 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар'єроуправління" було повернуто на підставі пункту 1 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що не підтверджено повноважень підписанта касаційної скарги ОСОБА_4 як голови правління Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар'єроуправління".
Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2018 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар'єроуправління" було повернуто без розгляду на підставі підпункту 17.5 пункту 17 частини першої Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
02.12.2017 Приватне акціонерне товариство "Запорізьке кар'єроуправління" втретє звертається із касаційною скаргою через Донецький апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2018 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар'єроуправління" залишено без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з визнанням підстав викладених у клопотанні для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Касаційну скаргу заявника залишено без руху до 02.05.2018, а відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Приватне акціонерне товариство "Запорізьке кар'єроуправління" 13.04.2018 отримало ухвалу Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху.
23.04.2018 (згідно із відомостями відстеження поштових відправлень на сайті "Укрпошта" за штриховим ідентифікатором 6904106135892 на поштовому конверті) Приватним акціонерним товариством "Запорізьке кар'єроуправління" направлено доповнення до заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
У доповненнях до заяви про поновлення строку на касаційне оскарження зазначено, що представник заявника дізнався про постанову апеляційної інстанції тільки після ознайомлення із матеріалами справи та звертає увагу суддів на той факт, що у штаті Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар'єроуправління" відсутня посада юрисконсульта, а інтереси товариства представляв експерт ОСОБА_5, який звільнився з 03.07.2017 (копію наказу про звільнення додано до заяви).
Крім того, заявник зазначає, що рекомендоване повідомлення поштового відправлення (штриховий ідентифікатор 6102220559725), що міститься в матеріалах справи, не може бути доказом направлення постанови апеляційної інстанції, оскільки рекомендований лист згідно даного штрихового ідентифікатора було відправлено 17.06.2017, тобто на 12 днів раніше ніж було винесено постанову у даній справі.
В ухвалі Верховного Суду від 02.04.2018 про залишення касаційної скарги без руху роз'яснено, що 16.06.2017 відповідачу було направлено Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення розгляду справи на 29.06.2017, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штриховий ідентифікатор 6102220559725), яке було вручене 30.06.2017.
Дані обставини підтверджують факт обізнаності заявника про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Із матеріалів справи вбачається, що заява про ознайомлення із матеріалами справи була подана 31.08.2017 до Господарського суду Запорізької області, тобто після спливу двох місяців з дати коли скаржник був обізнаний про прийняття його апеляційної скарги до розгляду, та із дати прийняття постанови апеляційної інстанції, а касаційна скарга подана вперше 12.09.2017, що зазначено самим заявником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження.
Разом з тим, особа, яка подала касаційну скаргу, є юридичною особою, із матеріалів касаційної скарги не вбачається, що вона припиняла свою діяльність, і її керівник не був позбавлений можливості представляти інтереси цієї особи в суді, або уповноважити іншого представника для участі у судовому засіданні та підготовки і подання касаційної скарги у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Отже, пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Вищевказане свідчить, що можливість подання касаційної скарги без порушень норм чинного законодавства залежала виключно від самого скаржника або його представника.
Отже, доводи, які наведені заявником про поновлення строку на касаційне оскарження Суд визнає неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №908/713/17.
Керуючись статтями 234, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити Приватному акціонерному товариству "Запорізьке кар'єроуправління" у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №908/713/17 за касаційної скаргою Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар'єроуправління".
3. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення №1278 від 08.08.2017 на суму 104 228,69 грн.) повернути заявнику.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді І. В. Кушнір
Є. В. Краснов