07 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/870/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області на постанову Донецького апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Чернота Л.Ф., Зубченко І.В., Попков Д.О. від 25.09.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2017 суддя: Носівець В.В. у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 1 003 120,76 грн. заборгованості
16.02.2018 Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області звернулось із касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2017.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2018 справа передана на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.
Касаційна скарга не відповідала вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) у зв'язку з чим ухвалою Касаційного господарського суду від 26.03.2018 було залишено касаційну скаргу без руху та надано строк до 26.04.2018 для усунення недоліків, а саме, скаржнику потрібно було надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належні докази сплати судового збору у розмірі 30 093,62 грн.
Від скаржника до Суду надійшло клопотання, у якому він зазначив про те, що не погоджуються з ухвалою Верховного Суду від 26.03.2018 щодо необхідності сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки на його думку він звільнений від сплати відповідного судового збору. Скаржник зазначає, що касаційна скарга була надіслана 06.10.2017, яка була повернута без розгляду ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2017. Скаржник наголошує: "Про ухвалу Вищого господарського суду України від 05.12.2017 стало відомо лише 18.12.2017, часу для оскарження відповідної ухвали до вступу в закону силу змін до Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України не надав".
Ознайомившись з клопотанням скаржника, Верховний Суд приходить до висновку про його необґрунтованість, у зв'язку з чим воно не підлягає задоволенню.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 та внесені зміни до Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 3 статті 3 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пункт 19 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення від сплати судового збору, виключено, згідно із Законом України від 03.10.2017 N2147-VIII.
Суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення у справі Brualla Gomez de La Torre v. Spain, 19.12.1997, Repotrs 1997-VIII, п. 35).
Посилання скаржника про те, що вперше він звернувся з касаційною скаргою, ще 06.10.2017, яку було повернуто ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2017, про яку він дізнався лише 18.12.2017, колегією суддів не береться до уваги, оскільки вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Враховуюче вищевикладене, Суд зазначає про те, що з 15.12.2017 у зв'язку із змінами в законодавстві скаржник не підпадає під дію приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір", якою встановлено пільги щодо сплати судового збору.
У зв'язку з наведеним, протягом встановленого Судом строку, скаржник не усунув недоліки поданої ним касаційної скарги, що є підставою для її повернення як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її форми
Відповідно до частини 5 статті 292 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтею 234, частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Відмовити у задоволенні у клопотанні Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області.
2. Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2017 не приймати до розгляду та повернути.
3. Додані до касаційної скарги документи повернути скаржнику.
4. Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2017 залишити у суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.Краснов
Судді Г.Мачульський
І. Кушнір