Провадження № 22-ц/774/165/18 Справа № 201/7193/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Галічий В.М. Доповідач - Лаченкова О.В.
Категорія
03 травня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.
при секретарі - Кошара О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Дніпровської міської ради
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності,-
В червні 2013 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2013 року позов ОСОБА_2 - задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) право власності на гараж НОМЕР_2 загальною площею 60,8 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 без акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) право власності на гараж НОМЕР_3 загальною площею 73,1 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 без акту введення в експлуатацію.
В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в справі №201/7193/13-ц від 25 червня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки рішення суду першої інстанції є незаконним і прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях ОСОБА_2 на апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2013 року просить апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2013 року по справі №201/7193/13-ц - відхилити, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2013 року по справі №201/7193/13-ц - залишити без змін, оскільки вважає що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим.
У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов до висновку, що спірне майно було переобладнано позивачем за власні кошти, порушень прав інших осіб у зв'язку з самовільним будівництвом не вбачається і сторони на такі обставини не посилалися, спірне майно згідно технічних висновків може експлуатуватися за призначенням.
Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був членом гаражного кооперативу «Транспортник» та придбав гаражі № 3, 4, 11 по АДРЕСА_1, що підтверджується відповідними розписками.
12.06.2009 року ОСОБА_2 було подаровано гараж АДРЕСА_2 ОСОБА_4 без нотаріального посвідчення , на підставі договору дарування, який був його власником згідно договору купівлі-продажу від 22.06.1999 р., нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Козіною А.В. за реєстровим № 2462.
Вищезазначені гаражі ОСОБА_2 самовільно за власні кошти переобладнав та об'єднав їх в один гараж НОМЕР_3, а також побудував гараж НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 .
13.05.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено в простій письмовій формі попередній договір оренди гаражу НОМЕР_2 загальною площею 60,8 кв.м. та гаражу НОМЕР_3 загальною площею 73,1 кв.м. по АДРЕСА_1, відповідно до якого основний договір повинен був укладатися строком на п'ять років.
З технічної документації спірного гаражу АДРЕСА_3 вбачається, що ОСОБА_2 самочинно збільшено його розмір.
З технічної документації спірного гаражу АДРЕСА_2 вбачається, що ОСОБА_2 самочинно об'єднав гаражі № 4, 3, 11 в гараж №10
Згідно технічних висновків спірних гаражів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, складених ПП «Архітектурне бюро «Крамаров Техтонік Групп», ліцензія АВ № 591084 від 10.08.2011 року, дійсна до 10.08.2016 року, встановлено відповідність вимогам надійної та безпечної експлуатації та можливість їх безпечної експлуатації.
Однак, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (пункт 34 частини першої статті 26), органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їх компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські /функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкт владних повноважень орган місцевого самоврядування Дніпровська міська рада вирішує в межах закону питання в галузі земельних відносин.
Згідно з ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Статтею 29 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено повноваження щодо управління комунальною власністю, а саме: управління в межах, і визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до ч.1 ст.374 ЦК України, суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Судом першої інстанції не було досліджено факт, що земельна ділянка перебуває в комунальній власності Дніпровської міської ради і попри це порушення ухвалив рішення, яким визнав право власності на вищезазначені об'єкти.
Сама земельна ділянка по вул.Лазаряна,2 надана у постійне користування Дніпропетровському державному технічному університету залізничного транспорту Дніпропетровською міською Радою народних депутатів Дніпропетровської міської області України на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 15 лютого 2001 року № 341.
Позивачем було здійснено самочинне будівництво над каналізаційною мережею університету і університет звертався до позивача з вимогою усунути перешкоди створені самочинним будівництвом, проте ніяким чином останній не реагував.
Згідно ч.1 ст.375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Міська рада на надавала дозвіл на будівництво, а тому здійснено самочинне будівництво.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане виключно за особою, яка є власником чи користувачем земельної ділянки, (ч. ч. 2, 3 ст. 376 ЦК України).
В 2014 році ОСОБА_4, який володів гаражем НОМЕР_2 загальною площею 18,4 кв. м. по АДРЕСА_1, без будь-яких дозвільних документів добудував до цього гаражу будівлю площею 42,40 кв. м. , незважаючи на те, що земельна ділянка йому не виділялась і будівництво здійснено із порушенням усіх можливих вимог та правил.
Відповідно до ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю.
Керуючись ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Зважаючи на конкретні обставини справи, відповідач ОСОБА_3 є неналежним відповідачем по справі , а Дніпровська міська рада, як власник земельної ділянки по АДРЕСА_1 і Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім.ак.Лазаряна , як користувач земельної ділянки, не були залучені до участі по справі.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Дніпровської міської ради підлягає задоволенню, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2013 року необхідно скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 1540,00 грн.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2013 року - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 1540,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді О.П.Варенко
В.С.Городнича