ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
07 травня 2018 року м. Київ № 826/16848/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О. в письмовому провадженні в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
прозобов'язання вчинити дії,
14.12.2017 ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1Я.) в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - відповідачі), в якому просила:
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича включити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_2 виданий 20.01.1998 року Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Переліку вкладників ПАТ "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (із визначенням суми 123 358,16 грн.), що підлягають відшкодуванню у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, яка має право на відшкодування за вкладом за договором від 22.09.2015 №285415-840/2014 бан", за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Реєстру вкладників ПАТ "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням суми 123358,16 грн., що підлягають відшкодуванню відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до частини третьої другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Після відкриття провадження у цій адміністративній справі судом встановлено, що позивачем пропущено установлений законом строк звернення до суду та не надано жодних пояснень з цього приводу, що є недоліком позовної заяви та перешкоджає розгляду справи судом, у зв'язку з чим ухвалою суду від 28.03.2018 позивачу надано п'ятиденний строк для усунення виявленого недоліку.
На виконання вимог ухвали суду представником позивача подано заяву від 12.04.2018 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено, що представник позивача з 2016 року в позасудовому порядку намагався вирішити питання, яке так і не знайшло свого вирішення, що зумовило необхідність звернення до суду з даним позовом.
Однак суд дійшов висновку про відсутність поважних причин, що призвели до несвоєчасного звернення позивача до суду з даним позовом, з огляду на таке.
Позивач, громадянка України, тривалий період часу проживає в Швейцарській Конфедерації та для представництва своїх інтересів в Україні щодо вирішення низки питань в державних та інших органах, в судах надала довіреність своєму батькові ОСОБА_3.
ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка О.В. із заявами від 16.08.2016 та 18.08.2016 відповідно про визнання ОСОБА_1 кредитором публічного акціонерного товариства "Фідобанк", повернення їй вкладених коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та повідомлення його про включення ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зазначені заяви отримані відповідачем відповідно 19.08.2016 та 22.08.2016, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Листом від 06.10.2016 №2-3-2-2/1129-ЛК-ОГ уповноважена особа Фонду повідомила представника позивача, що станом на 20.05.2016 (на момент введення тимчасової адміністрації у банку) ОСОБА_1 не включена до реєстру вкладників публічного акціонерного товариства "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та що для включення до вказаного переліку їй необхідно звернутись до суду.
Листом від 09.11.2016 №2-3-2-2/1398-ЛК-ОГ Уповноважена особа Фонду повідомила ОСОБА_3 про те, що стосовно ОСОБА_1 помилково не внесено інформацію як вкладника, що має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також про те, що про прийняте рішення заявника буде повідомлено додатково.
Таким чином, з указаних листів у 2016 році позивач в особі її представника дізналася про порушення свого права, за захистом якого лише в 2017 році звернулася до суду.
Суду не надано доказів щодо конкретної дати отримання її представником цих листів.
Водночас у заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив, що після трьох місяців зволікання отримав від відповідача лист від листопада 2016 року (як встановив суд, фактично мова йде про лист від 09.11.2016 №2-3-2-2/1398-ЛК-ОГ), що його заспокоїло та впевнило у позитивному вирішенні питання. Однак повідомлення про прийняте рішення він не отримав, у зв'язку з чим позивача 15.03.2017 звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо вирішення вищевказаного питання. За відсутності відповіді на це звернення він повторно звернувся 27.04.2017 із заявою про причини відмови у виплаті його дочці ОСОБА_1 коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
За наведених обставин суд вважає за можливе встановити ту обставину, що уповноважений представник позивача, який діяв від імені та в інтересах позивача у даних спірних правовідносинах, станом на 15.03.2017 та 27.04.2017 знав про те, що ОСОБА_1 не включена до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому упродовж шестимісячного строку, тобто відповідно у строк до 15.09.2017 або 27.10.2017, міг звернутися до суду з позовом
Відтак, звернення представника позивача до суду з позовною заявою 14.12.2017 відбулося поза межами установленого Кодексом адміністративного судочинства України строку.
При цьому не заслуговують на увагу суду доводи представника позивача про те, що він тільки з листа Фонду гарантування вкладів від 20.11.2017 дізнався про порушене право позивача не заслуговує на увагу суду та про те, що ним вживались заходи позасудового врегулювання спору та він сподівався на виправленням відповідачами помилки, оскільки наведене жодним чином не перешкоджало представнику позивача своєчасно звернутися до суду.
За таких обставин позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з указаною правовою нормою позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивач був попереджений про наслідки недотримання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без розгляду, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись частиною другою статті 123 та частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву повернути.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя О.О.Власенкова