Справа №473/1356/18 04.05.2018
“4” травня 2018 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018150190000762
за апеляційною скаргою прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 квітня 2018 року у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України з професійно-технічною освітою, працюючого ВЧДЄ 7 слюсарем, раніше не судимого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 152 , ч. 1 ст. 153 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
підозрюваний ОСОБА_6
захисник ОСОБА_8 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
У задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 19:00 до 06:00 години наступної доби.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відносно ОСОБА_6 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону.
На думку апелянта, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, прокурором доведено існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, так як останній розуміє, що вчинив злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності та йому загрожує покарання за ч. 1 ст. 153 КК України до 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 152 КК України до 10 років позбавлення волі.
Також прокурор зазначає про наявність ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити здійснювати злочинну діяльність.
ВВажає, що слідчий суддя безпідставно відмовив у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , посилаючись на те, що він за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне джерело доходу, раніше не судимий, проживає разом з матір'ю та має на утриманні неповнолітню доньку, а отже, має міцні соціальні зв'язки. Вказує на те, що в судовому засіданні стороною захисту до матеріалів провадження долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де батьком зазначений підозрюваний, який допомагає дитині матеріально, колишня дружина з позовною заявою про стягнення аліментів не зверталась, проте, ніяких підтверджуючих документів суду не надано.
Прокурор вважає, що застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з 19:00 до 06:00 години наступної доби, не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не в змозі запобігти ризикам, зазначеним у клопотання про застосування запобіжного заходу.
Встановлені слідчим суддею обставини.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 152 КК України, відомості про які 26.04.2018 р. та 27.04.2018 р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018150190000762.
27.04.2018 р. ОСОБА_6 оголошено підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 152 КК України - тобто у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства та зґвалтуванні, тобто у статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, вчиненого повторно.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень є обґрунтованою та підтверджується доказами, на які послався слідчий, а саме: протоколом огляду від 26.04.2018 р., показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , показами потерпілої ОСОБА_12 .
Також слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як ОСОБА_6 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.
Між тим, прокурором не доведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.
В обґрунтування такого висновку слідчий суддя зазначив, що підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце проживання, проживає разом з матір'ю ОСОБА_11 , має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_13 , 2009 року народження, що свідчить про те, що він має міцні соціальні зв'язки, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, має постійне джерело доходу, раніше не судимий.
За такого, слідчий суддя вважав за доцільне обрати підозрюваному ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а саме: з 19:00 год. до 06:00 год. наступної доби.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, прокурора на підтримку апеляційної скарги, заперечення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 , які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, вивчивши матеріали судового та кримінального проваджень, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначені вимоги закону достатньо враховані слідчим суддею при прийнятті рішення.
Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку про обґрунтовану підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153 та ч. 2 ст. 152 КК України, що підтверджується доданими до клопотання доказами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування прийнятого рішення та які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Висновки слідчого судді про відсутність зазначених у клопотанні ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає вірними.
Хоча ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, але, окрім тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України врахував інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Зокрема, як слідує з матеріалів судового провадження та наданих до апеляційного суду даних про особу підозрюваного, останній має постійне місце проживання, проживає разом з матір'ю ОСОБА_11 , яка тяжко хворіє, має на утриманні неповнолітню доньку, а отже, має міцні соціальні зв'язки.
За місцем проживання ОСОБА_11 характеризується позитивно, працює, має постійне джерело доходу, раніше не судимий.
Тому, слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що прокурором не доведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, встановленому при розгляді клопотання слідчого.
Суд вважає, що більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, достатній для запобігання ризику, встановленому під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. Тому слідчим суддею прийняте правильне рішення про застосування щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби.
Отже, вимога апелянта про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 407 ч. 3, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3