83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
24.11.09 р. Справа № 22/148
Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Торез Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2,
про стягнення заборгованості у сумі 1 330,14 грн.
за участю уповноважених представників:
від позивача: ОСОБА_4 - по дов.;
від відповідача: не з'явився, -
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Горлівка Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Торез Донецької області, про стягнення 1 330,14 грн., у тому числі 1 194,62 грн. основного боргу, 15,54 грн. інфляційний витрат, 14,50 грн. 3% річних та 105,48 пені.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №01/01/09 від 01.01.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість щодо оплати товару та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних і штрафних санкцій.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору поставки №01/01/09 від 01.01.2009р.; видаткових накладних №ММ-005688 від 09.04.2009р., №ММ-006157 від 16.04.2009р., №ММ-006165 від 16.04.2009р., №ММ-007030 від 30.04.2009р., №ММ-007066 від 30.04.2009р. та №ММ-007425 від 07.05.2009р.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 49, 54-57, 66, 67, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України.
У судовому засіданні 12.11.2009р. представником Позивача надані пояснення по справі №б/н від 12.11.2009р., зі змісту яких слідує, що між Позивачем та Відповідачем існують господарські відносини лише на підставі договору поставки №01/01/09 від 01.01.2009р. Інших договорів з даним контрагентом не укладалось. Одночасно, щодо форми заявок, обумовлених п.1.3 зазначеного договору, роз'яснено, що за змістом договору обов'язок викладення них саме у письмовій формі відсутній. Отже, у межах договору №01/01/09 від 01.01.2009р. замовлення Відповідача поступали в усній формі.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані документи не надав.
Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, зазначена в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як його місцезнаходження, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.
Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Оцінивши зміст договору поставки №01/01/09 від 01.01.2009р., з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу ( статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України та пункту 1.1 договору Позивач (Постачальник) зобов'язується у встановлені строки поставити Відповідачу (Покупцю) товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити за нього визначену грошову суму.
Згідно п.1.2 договору Позивач постачає товар: продукти харчування у асортименті.
Пункт 5.1 договору фіксує умови оплати, згідно з якими сплата товару здійснюється Відповідачем протягом семи днів зі дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, або у іншій формі та іншому порядку, узгодженому сторонами, що не суперечить діючому законодавству України.
Згідно з видатковими накладними №ММ-005688 від 09.04.2009р., №ММ-006157 від 16.04.2009р., №ММ-006165 від 16.04.2009р., №ММ-007030 від 30.04.2009р., №ММ-007066 від 30.04.2009р. та №ММ-007425 від 07.05.2009р. Позивач передав продукти харчування у асортименті Відповідачу на загальну суму 2 223,69 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на даних документах. Крім того, підписом Відповідач засвідчив, що товар отримано без зауважень щодо строків, кількості та якості. Внаслідок цього обов'язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України.
За твердженнями Позивача, Відповідачем частково сплачена сума боргу у розмірі 1 029,27 грн., проте в подальшому оплата отриманого товару не здійснювалась.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Позивач стверджує, що постачання за вказаними видатковими накладними здійснювалось в межах договору №01/01/09 від 01.01.2009р., незважаючи на те, що у визначених документах відсутні посилання на даний договір.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про договірний характер даних правовідносин, оскільки товар, що поставлений Позивачем за первинною документацією, яка міститься у матеріалах справи, відповідає характеристикам товару, обумовленим п.1.2 спірного договору. При цьому, зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.
Також судом прийнято до уваги твердження Позивача щодо відсутності інших договірних відносин між ним та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 окрім тих, що виникли на підставі договору №01/01/09 від 01.01.2009р.
Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу продуктів харчування та прийняття їх останнім саме в межах спірного договору.
Таким чином, грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем на суму 1 194,62грн. на момент прийняття рішення суду не виконане, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги висновки суду щодо виникнення заборгованості Відповідача на підставі договору поставки №01/01/09 від 01.01.2009р., позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка Донецької області, у частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 029,27 грн. підлягає задоволенню.
Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.
За розрахунком Позивача сума нарахованих інфляційних витрат складає 15,54 грн. та 3% річних - 14,50 грн.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення інфляційних витрат в розмірі 15,54 грн. та 3% річних в розмірі 14,50 грн.
У відповідності до п.9.3 договору №01/01/09 від 01.01.2009р. порушення строків оплати товару тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаних обов'язків за кожен день прострочки, що відповідає приписам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
За розрахунком Позивача сума пені складає 105,48 грн. з простроченої суми оплати товару яка дорівнює 1 194,62 грн.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування даних позовних вимог, дійшов висновку щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суми штрафних санкцій у розмірі 105,48 грн.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 4-2, 4-3, 12, 15, 22, 32-34, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
1.Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка Донецької області, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Торез Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 1 330,14 грн. задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, банківські реквізити не відомі) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/НОМЕР_3 у ДОД ОАО „Райффайзен Банк Аваль”, МФО НОМЕР_4) 1 330,14 грн., у тому числі 1 194,62 грн. основного боргу, 15,54 грн. інфляційний витрат, 14,50 грн. 3% річних та 105,48 пені.
3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, банківські реквізити не відомі) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/НОМЕР_3 у ДОД ОАО „Райффайзен Банк Аваль”, МФО НОМЕР_4) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.У судовому засіданні 24.11.2009р. оголошено повний текст рішення.
Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили
Суддя