83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.12.09 р. Справа № 26/102
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Побуттехніка”,
м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерідон”, м. Донецьк
про стягнення 30 209 грн. 25 коп.
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерідон”,
м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім
Побуттехніка”, м. Донецьк
про визнання договору № 105/1 від 12.08.2008 р. частково недійсним.
Суддя Нестеренко Ю.С.
В засіданні суду брали участь
Представники:
Від позивача: Даньшин В.О., на підставі довіреності
Від відповідача: Сенів А.М., на підставі довіреності
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Побуттехніка”, м. Донецьк (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерідон”, м. Донецьк (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 20992,00 грн., пені у розмірі 2603,75грн., штрафу у розмірі 6613,50 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором постачання №105/1 від 12.08.2008р. щодо оплати поставленої продукції в порядку та строки, передбачені умовами вказаного договору.
Позивач заявою №76 від 12.10.2009р. (а.с.76) повідомив суд про те, що в позовній заяві було допущено помилку, оскільки не було зазначено видаткову накладну №3985 від 05.11.2009р., якою позивач також обґрунтовував свої позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.10.2009р. визнав суму основного боргу, однак заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.
В процесі розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Мерідон”, м. Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Побуттехніка”, м.Донецьк про визнання договору № 105/1 від 12.08.2008р. частково недійсним.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „Мерідон”, м. Донецьк посилається на те, що у спірному договорі сторони обумовили тільки відповідальність відповідача за порушення умов Договору.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерідон”, м. Донецьк прийнято до розгляду спільно із первісним позовом.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Побуттехніка”, м.Донецьк проти зустрічних позовних вимог заперечує посилаючись на те, що сторони можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов”язання не суперечить матеріальному праву України.
В процесі розгляду справи представником відповідача було надано заяву б/н від 21.12.2009р., якою він відмовився від зустрічних позовних вимог до ТОВ „Торговий Дім Побуттехніка”.
Данна відмова від зустрічних позовних вимог до ТОВ „Торговий дім Побуттехніка” прийнята судом.
Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги за позовом „Торговий дім Побуттехніка”, м.Донецьк до ТОВ „Мерідон”, м.Донецьк.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №105/1 від 12.08.2008р. (далі Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобов”язався продати, а відповідач оплатити та прийняти товар в асортименті, кількості та по цінам, які вказані у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору (далі товар), на умовах DDP м.Донецьк, склад відповідача.
Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п.п.2.1, 2.2 Договору постачання товару за Специфікацією №1 здійснюється впродовж 10 робочих днів з моменту отримання 70 000 грн. передоплати. Постачання товару по Специфікації №2 здійснюється до 01.11.2008р., після отримання 100% передоплати товару у розмірі 5 000,00 грн.
Пунктом 3.1 Договору, сторони встановили, що сума договору складає 145 713,00 грн. Сума по Специфікації №1 - 115927,00 грн. та сума по Специфікації №2 - 29786,00 грн.
Відповідно до п.п. 3.2.1, 3.2.2 Договору передоплата по Специфікації №1 складає 70 000, 00 грн. Сума, яка залишилась оплачується впродовж 3-х місяців з моменту відвантаження рівними частинами кожного місяця. Передоплата по Специфікації №2 складає 5 000,00 грн. Сума, яка залишилась оплачується після письмового повідомлення від позивача про наявність товару на складі.
На виконання умов Договору сторонами були складені та підписані Специфікації №1 та №2 від 12.08.2008р., в яких сторони обумовили асортимент, кількість та вартість товару, що буде поставлятись.
На виконання умов Договору, позивачем було внесено на розрахунковий рахунок позивача попередню оплату в розмірі 75 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою за 13.08.2008р., копія якої наявна в матеріалах справи. В позовній заяві позивачем зазначено, що сума у розмірі 75000,00 грн. є передоплатою за Специфікацією №1.
Відповідно до п.2.3 сторони передбачили, що дата постачання визначається на підставі дати, яка вказана у накладній.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем за видатковими накладними №3185 від 29.08.2008р. (за Специфікацією №2), №3052 від 15.08.2008р., №3041 від 15.08.2009р., №3046 від 15.08.2009р., №3027 від 15.08.2008р. (за Специфікацією №1) було поставлено відповідачу товар на загальну суму 125 992,00 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами уповноважених осіб, печаткою підприємства відповідача в зазначених накладних та довіреностями відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей №9 від 29.08.2008р. та №1 від 15.08.2008р. від позивача.
В судовому засіданні, яке відбулось 13.10.2009р., представник відповідача підтвердив факт отримання товару за вищенаведеними накладними в рамках спірного договору та порушення ним виконання строків його оплати. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні визнав заборгованість в сумі основного боргу.
Як встановлено судом, в матеріалах справи також наявна видаткова накладна №3985 від 05.11.2008р. на суму 7183,00 грн. за якою позивач вимагає стягнення суми боргу. Проте, суд вважає, що постачання товару за зазначеною накладної відбулося поза межами спірного договору, оскільки як вбачається з матеріалів справи в Специфікаціях №1 та №2 сторонами не обумовлено асортимент товару, який зазначений у видатковій накладній №3985 від 05.11.2008р.
В судовому засідані, яке відбулось 22.12.2009р., представником відповідача зазначено, що товар за видатковою накладною №3985 від 05.11.2008р. було поставлено не в межах спірного Договору та вимоги про оплату отриманого товару по зазначеній накладній на його адресу не надходило, отже строк оплати по цій накладній не настав.
Позивач в судовому засіданні також погодився з тим, що по зазначеній накладній постачався товар, що не був обумовлений договором.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що вимоги про оплату по накладній №3985 від 05.11.2008р позивачем не виставлялось.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивачем відповідачу поставлено товар в рамках Договору за наступними накладними: №3185 від 29.08.2008р., №3052 від 15.08.2008р., №3041 від 15.08.2009р., №3046 від 15.08.2009р., №3027 від 15.08.2008р.
Одночасно, в матеріалах справи міститься лист №10 від 05.11.2008р., що адресований позивачу, згідно з яким відповідач просив у останнього дозволу на здійснення повернення товару за видатковою накладною №3027 від 15.08.2008р. На підставі видаткової накладної (повернення) №ВП-0000001 від 05.11.2008р. позивачу відповідачем було повернуто товар на суму 7183,00 грн. Зазначений факт повернення товару підтверджується сторонами.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначалось вище, відповідно до п.п. 3.2.1, 3.2.2 Договору сторони встановили, що передоплата по Специфікації №1 складає 70 000, 00 грн. Сума, яка залишилась оплачується впродовж 3-х місяців з моменту відвантаження рівними частинами кожного місяця. Передоплата по Специфікації №2 складає 5 000,00 грн. Сума, яка залишилась оплачується після письмового повідомлення від позивача про наявність товару на складі.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та вчасного розрахунку за Договором не виконав та сплатив отриманий товар у розмірі 105 000,00 грн. Решта товару відповідачем оплачена не була, у зв'язку з чим за останнім виникла спірна заборгованість у сумі 13 809,00 грн.
Враховуючи, що сторонами порушено умови Договору щодо передоплати вартості товару у сумі 5 000,00грн. за Специфікацією №2, суд вважає, що такий строк слід обчислювати виходячи з положень ст. 530 ЦК України, тобто з моменту виставлення вимоги.
Згідно положень наведеної статті, в разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем 31.03.2009р. на адресу відповідача було направлено претензію №24 від 27.03.2009р. з вимогою погасити наявну заборгованість за видатковими накладними №3185 від 29.08.2008р. (за Специфікацією №2), №3052 від 15.08.2008р., №3041 від 15.08.2009р., №3046 від 15.08.2009р., №3027 від 15.08.2008р. (за Специфікацією №1)., про, що свідчить наявний в матеріалах справи чек №4286 від 31.03.2009р. Отже, відповідач повинен був оплатити отриманий товар за Специфікацією №2 до 10.04.09р. включно.Зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.
Отже судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов”язання щодо повного та вчасного розрахунку за отриманий товар за Договором не виконав у зв”язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 13809грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості за Специфікаціями №1, №2 на суму 13 809,00 грн. не надав.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу підлягають частковому задоволенню у сумі 13 809,00 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу в сумі 7 183,00грн. суд вважає за необхідне відмовити, оскільки постачання товару на зазначену суму здійснювалось не в рамках Договору та позивачем не пред'являлась відповідачу вимога про оплату зазначеної суми.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за порушення п.3.2 Договору відповідач оплачує пеню із розрахунка 30% річних на підставі ст.625 ЦК України за користування товарним кредитом.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем на підставі зазначеного пункту Договору з 16.09.2008р по 08.10.2008р. та з 16.11.2008р. по 10.08.2009р. було нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 2603,75 грн.
Проте, суд не може погодитись з нарахуванням пені у розмірі 30% річних, оскільки статтею 4 Закону України від 22.11.1996р. №543/96 „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Крім того, приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено понад встановлений приписами закону шестимісячний термін.
Отже, вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 653,18 грн. за період з 16.09.2008р. по 08.10.2008р. та з 16.11.2008р. по 16.05.2009р. ( розрахунок здійснено за допомогою пошукової системи Ліга).
Пунктом 6.4 Договору сторони передбачили, що за відмову від купівлі замовленого товару, відповідач сплачує штраф в розмірі 25 % від вартості замовленого та не прийнято товару.
На підставі вищезазначеного пункту Договору позивачем було нараховано та пред'явлено до стягнення штраф у розмірі 6613,50грн.
Суд вважає, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів того, що відповідач відмовився від купівлі замовленого за Договором товару. Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було погоджено саме повернення товару за накладної №3027 від 15.08.08р., що не може бути розцінено як відмову від купівлі товару.
Згідно із п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Враховуючи те, що ТОВ „Мерідон”, м.Донецьк відмовився від позовних вимог за зустрічним позовом до ТОВ „Торговий Дім Побуттехніка”, м. Донецьк, суд вважає за необхідним припинити провадження по справі за зустрічним позовом на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо вимог позивача про застосування заходів до забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошові кошти, що розташовані на поточному рахунку відповідача: п/р 26004150431081 в Донецькій обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011 на суму 30209,25 грн., то суд відмовляє у задоволенні заявлених вимог у зв”язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій у зв»язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства , суд вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявлені позивачем вимоги про стягнення пені та штрафу судом задоволені частково, що значно зменшило суму, що підлягає стягненню з відповідача.
Відповідачем було заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 01.05.2010р. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилався на тяжке фінансове становище його підприємства.
Позивач проти задоволення заявленого відповідачем клопотання заперечував.
Судом у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення відмовлено у зв”язку з його безпідставністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у зв”язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита у розмірі 144,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 112,98 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Побуттехніка”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерідон”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 20992,00 грн., пені у розмірі 2603,75 грн., штрафу у розмірі 6613,50 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерідон”, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Побуттехніка”, м.Донецьк заборгованість за поставлений товар в сумі 13 809,00 грн., пеню в сумі 653,18 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 144,62 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112,98 грн.
В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Побуттехніка”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерідон”, м. Донецьк - відмовити.
Припинити провадження по справі №26/102 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мерідон”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Побуттехніка”, м. Донецьк про визнання договору № 105/1 від 12.08.2008 р. частково недійсним.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 22.12.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 22.12.2009 р.
Суддя