83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.12.09 р. Справа № 36/287
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Софіт-Люкс” м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк
про: стягнення 1 470грн.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Ольховська Н.О. - по дов.;
від відповідача: Семчук М.О. - по дов.;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Софіт-Люкс” м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 1 470грн.
Під час розгляду спору позивач заявою уточнив позовні вимоги згідно ст.22 ГПК України у зв'язку з допущеною опискою в п.2 резолютивної частини позовної заяви, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4 170грн.
Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнення.
В обґрунтування вимог позивач посилається на видаткові накладні, довіреності, претензію №020608/2 від 02.06.08р.
Відповідач надав суду заяву №2449 від 24.11.09р., в якій просить припинити провадження по справі, оскільки позивач вже звертався до суду з позовом про стягнення означеного боргу, про що є рішення господарського суду Донецької області від 22.09.09р. по справі №15/171, але під час розгляду даної справи позивач відмовився від цих вимог, у зв'язку з чим провадження в цій частині судом було припинено на підставі ст.80 ч.1 п.4 ГПК України, а відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України повторне звернення до суду з позовом між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав не допускається.
В даній заяві суд відповідачу відмовляє з наступних підстав.
Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження по справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав не допускається.
Як вбачається з рішення господарського суду Донецької області від 22.09.09р. по справі №15/171, як на підставу своїх вимог позивач посилався на договір №23072008/1/8 від 23.07.08р., а в даному випадку позивач посилається на укладений між сторонами усний договір, відповідно до якого він передав відповідачу продукцію на суму 4 170грн., тобто підстави виникнення спору по справі №15/171 та 36/287 різні, а отже відсутні жодні правові підстави для припинення провадження по справі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
Згідно усної домовленості та на підставі рахунок-фактури №172147 від 20.11.08р. позивач, ТОВ „Софіт-Люкс”, передав відповідачу, ТОВ „Амстор”, товар на суму 4 170грн., що підтверджується видатковою накладною №2511-3/8 від 25.11.08р., підписаною обома сторонами без зауважень і заперечень, а також довіреністю ЯПЛ №193092/567 від 25.11.08р.
Договір між сторонами у письмовій формі не укладався, але суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин за свою правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.
Оскільки сторони належним чином не визначили строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, господарський суд вважає що право позивача вимагати виконання такого зобов'язання виникло в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України через сім днів з моменту пред'явлення відповідачу письмової вимоги - претензії №07 від 09.09.09р.
Доказом направлення означеної вимоги є поштове повідомлення №04119065502.
Однак отриманий товар в сумі 4 170грн. відповідач не оплатив.
Доказів погашення боргу в сумі 4 170грн. відповідач не представив, у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на день розгляду спору залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає вимоги позивача з урахуванням уточнення обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 530, 614 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Софіт-Люкс” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк з урахуванням уточнення задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софіт-Люкс” основний борг в сумі 4 170грн. 00коп., витрати по оплаті держмита в сумі 102грн. 00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00коп.
Видати наказ.
У судовому засіданні 09.12.09р. оголошено повний текст рішення.
Суддя