Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/6/18-ц
04 травня 2018 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Стратовича О.В.
з участю:
секретаря Корнєйчук О.В.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Олевськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Житомирської області про визнання права забудовника на недобудоване спадкове майно в порядку спадкоємства за законом,
Встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом і свої вимоги обґрунтовувала тим, що є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер 23.02.2017 в с.Варварівка Олевського району Житомирської області.
Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, до складу якої увійшов незавершений будівництвом житловий будинок по вул. Будівельна,8 в с.Варварівка, Олевського району Житомирської.
Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на цю спадщину з посиланням на те, що у встановленому законом порядку ОСОБА_4 права на цей будинок не зареєстрував.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву в якій позов підтримала, просила справу розглядати за її відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.
Як роз'яснено в п.5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).
Підтверджується матеріалами справи те, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер 23.02.2017 року в с.Варварівка Олевського району Житомирсьої області (а.с.7). ОСОБА_2 у встановленому законом порядку прийняла спадщину за законом, так як згідно свідоцтва про укладення шлюбу І-ТП № 377375 від 17.09.1978 року, являлася дружиною спадкодавця, а також відповідно до довідки ОСОБА_3 міської ради №103 від 08.08.2017 року позивач та її покійний чоловік ОСОБА_4 на час його смерті постійно проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11, 12).
Право спадкодавця ОСОБА_4 як забудовника об'єкту незавершеного будівництва за адресою: с.Варварівка, вул. Будівельна,8, Олевського району Житомирської області, підтверджується копією рішення Руднє-Бистрянської ради народних депутатів №116 від 21.11.1991 року про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво, площею 0,25 га, актом виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель від листопада 1991 року, і будівельним паспортом на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику (а.с.8,9,10).
Як вбачається з технічного паспорту виданого ОСОБА_2 КП «Коростенське МБТІ» 24.10.2017 та довідки КП «Коростенське МБТІ» №301 від 24.10.2017, по вул. Будівельна, 8, с.Варварівка Олевського району Житомирської області знаходиться недобудований житловий будинок «А1», державна реєстрації права власності на дане майно не проводилася.
Готовність житлового будинку на цій земельній ділянці становить 28% (а.с.13,18-19 ).
Постановою державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.12.2017 року ОСОБА_2, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 через те, що не здійснено реєстрацію права власності на незакінчене будівництво (а.с.14).
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 встановлено, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у статті 317 ЦК України.
Згідно з нормою статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
В силу ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи те, що спадкодавець ОСОБА_4 у 1991 році отримала дозвіл на будівництво, воно відбулося на відведеній земельній ділянці на законних підставах, відповідач ОСОБА_3 міська рада Житомирської області позов визнала, виходячи з засад справедливості, виваженості та розумності, суд вважає можливим визнати за позивачем право забудовника вищезазначеного житлового будинку.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому може бути прийняте.
Виходячи з наведеного, керуючись: ст.392 ЦК України, ст.ст.259, 263-268 ЦПК України,
Ухвалив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Житомирської області про визнання права забудовника на недобудоване спадкове майно в порядку спадкоємства за законом - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, проживаючою у ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 23.02.2017 року, право забудовника щодо об'єкту незавершеного будівництва за адресою: с.Варварівка, вул.Будівельна, 8, Олевського району Житомирської області, врешті позову відмову за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду Апеляційної інстанції через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення складено в повному обсязі 07.05.2018.
Суддя: ОСОБА_5