САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа №206/2697/17
2/206/69/18
02.04.2018 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Ажмяковій Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради, треті особи: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання права власності в порядку набувальної давності,
за участю: представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3, -
24 травня 2017 року позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради, треті особи: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання права власності у порядку набувальної давності. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що починаючи з 2000 року він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та є власником 73/100 частин будинку на підставі договору дарування від 19.02.2000 року. Інші 27/100 частин будинку належали на підставі свідоцтва про право власності в порядку спадкування дружині його дяді - ОСОБА_4, яка померла в 1999 році. Після смерті ОСОБА_4 спадщину ніхто не приймав. Так як крім позивача ніхто не цікавився спірною частиною будинку, ця частина невід'ємно пов'язана з його частиною будинку, та раніше належала дяді позивача, він вважав цілком доречним користуватися усім будинком взагалі. Таким чином починаючи з 2000 року позивач є єдиним власником даного домоволодіння та єдиним користувачем земельної ділянки. Спірні 27/100 частини будинку також знаходяться у користуванні позивача і за 17 років жодних претензій до нього відносно цих 27/100 частин ні від кого не надходило. Будинок опалюється, позивач сплачує комунальні послуги, робить поточний та капітальний ремонти (були змінені вікна, перекритий дах), обробляє земельну ділянку, на якій розташований будинок, тобто відкрито та безперервно володіє ним. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться у міському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер, інші особи на володіння та користування даних будинком, на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність будинку для проживання ніким не оспорюється. Позивач просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на 27/100 частин домоволодіння №23 по вул. Гайовій у м. Дніпро.
25.05.2017 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська було відкрито провадження по справі (а.с.36).
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні на підставі обставин, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи - Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, але на адресу суду від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності.
Представник третьої особи - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, ніяких заперечень суду не надіслав.
Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та допитавши свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору дарування від 19.02.2000 року, ОСОБА_1 є власником 73/100 частин будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Гайовій (Рощинській), 23 (а.с.5-7).
Як вбачається з інформаційної довідки від 17.10.2017 року, виданої КП «ДМБТІ» ДОР, в інвентаризаційній справі містяться відомості про реєстрацію права власності за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гайова, буд.23, а саме: 1/3 частка (частка не перереєстрована), згідно рішення виконавчого комітету Самарської районної ради №457 від 28.10.1999р. за гр. ОСОБА_5 затверджено 27/100ч. домоволодіння, але перереєстрація права власності не проводилася) на підставі свідоцтва про право власності від 28.11.1966р. видане виконавчим комітетом Ігренської міської ради депутатів трудящих згідно рішення виконавчого комітету Ігренської міської ради депутатів трудящих №12 від 21.06.1966р., зареєстровано КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу №18 за реєстровим №62; 73/100ч. за гр. ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 19.02.2000р. посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_6, реєстр №308, зареєстровано КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу №18 за реєстровим №62 (а.с.58).
Як вбачається із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.1989 року, ОСОБА_7 отримала у спадок після смерті її чоловіка - ОСОБА_8, що помер 26.09.1988 року, 1/3 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гайова (Рощинська), 23 (а.с.98).
Будинок №23 по вул. Рощинській в м. Дніпропетровську складається з: житлового будинку А-1, житловою площею 41,0 кв.м., загальною площею 73,2кв.м., сараїв - літ. Б, В, Г, Д, І, З, вбиральні - літ. Ж, Е, душу - літ. Л, колодязю - літ. К, водо колонки №8, зливної ями №9, огороджень №1-7, мощень І-ІІІ, погрібу - п/д Б, що підтверджується технічним паспортом, виготовленим за станом 21.01.2000 року (а.с.8-13).
ОСОБА_7 померла 14.01.1999 року (а.с.88).
Як вбачається з інформаційної довідки зі спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не відкривалася (а.с.49).
Допитані судом свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили, що коли помер дідусь - ОСОБА_5 в будинку №23 по вул. Гайовій в м. Дніпрі проживала його дружина ОСОБА_7, коли вона померла в будинку практично ніхто не мешкав. Після смерті бабусі та дідуся ніхто не приходив, не цікавився та не претендував на будинок. Будинок поділений на дві половини, має два входи. Одна половина належала батьку позивача, а інша його брату у якого не було дітей. Батько ОСОБА_1 помер 2004 року. Залишилися тільки ОСОБА_1. ОСОБА_1 робив в будинку капітальний ремонт, так як будинок руйнувався, він замінив вікна та двері, двір привів до ладу, провів воду та опалення.
Таким чином суд вважає встановленим той факт, що починаючи з 2000 року ОСОБА_1 постійно проживав у ІНФОРМАЦІЯ_2, доглядав його, виконував ремонтні роботи, сплачував комунальні послуги, що підтверджується показаннями свідків.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спору, пов'язаного з правом власності в силу набувальної давності, слід враховувати наступне: задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставіст.344 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння; за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено; відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи встановлені судом обставини, а саме що позивач добросовісно, відкрито та безперервно володіє домоволодінням №23 по вул. Гайовій у м. Дніпро, постійно мешкає у ньому більше ніж 10 років, слідкує за ним, проводить ремонти, оплачує комунальні послуги, спірні 27/100 частин домоволодіння нікому не належать, ніхто не заявляв до нього вимог щодо повернення вказаної частини нерухомого майна, відповідач до цього часу не звернувся із заявою про визнання спадщини відумерлою, то суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 344 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2-10, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (м. Дніпро, вул. Гайова, 23) до Територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 75), треті особи: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора (м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 3) та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 75) про визнання права власності в порядку набувальної давності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 27/100 частин домоволодіння №23 по вул. Гайовій у м. Дніпро, що складається з: житлового будинку А-1, загальною площею 73,2 кв.м., жилою площею 41,0 кв.м.; сараїв (Б, В, Г, Д, И, З), уборних (Ж, Е), погрібу (під В), душу (Л).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя О.П.Румянцев