22.12.09р.Справа № 7/206-09
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект", м. Дніпропетровськ
про стягнення 423 970, 27 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: головний спеціаліст-юрисконсульт Іванченко І.С., дов. № 51 від 20.08.2009р.
від відповідача: провідний юрисконсульт Бурганова С.В., дов. № 4041 від 19.08.2008р.
від третьої особи: не з'явився.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) з урахуванням уточнень до позовної заяви, що надійшли до господарського суду Дніпропетровської області 01.12.2009р., просить стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ) на користь Державного бюджету України неустойку в розмірі 423 970, 27 грн. за період з 01.01.2009р. по 30.09.2009р.
Відповідно до ухвали господарського суду від 17.12.2009р. відповідача у справі -Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" замінено його правонаступником - Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк".
Позовні вимоги мотивовані обставинами припинення 01.01.2009р. дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/02-1501-ОД від 01.04.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем, не поверненням відповідачем орендованого майна з оренди, що, на думку позивача, в силу ст. 785 ЦК України є підставою для стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення повернення майна.
Відповідач позов не визнає. Відповідач не погоджується з доводами позивача, що договір оренди є припиненим 01.01.2009р., вважає його таким, що продовжує діяти. Відповідач посилається на передбачене Законом України "Про оренду державного та комунального майна" право орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін. Відповідач зазначає, що належним чином виконував обов'язки за договором оренди, в тому числі щодо оплати орендної плати. Після 01.01.2009р. відповідач оплачував орендну плату, а позивач та балансоутримувач приймали оплату. Такі дії позивача та балансоутримувача, на думку відповідача, свідчать про продовження дії договору оренди після 01.01.2009р. Також, відповідач зазначає, що підставою для заперечень позивача щодо продовження договірних відносин є набрання чинності Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", зокрема, положення ст. 73 цього Закону. За наведеною нормою передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Втім, аналогічна норма діяла і в 2007 та 2008 роках, оскільки передбачалася Законами про Державний бюджет на ці роки. Однак ця норма у попередні роки не застосовувалася. Відповідач вважає, що конкурс на право оренди майна має проводитися у тому випадку, коли строк договору оренди такого майна закінчився і орендар не скористався переважним правом продовження договору. В той же час, відповідач бажав продовження договірних відносин та не відмовлявся від наявного у нього права оренди. Також, відповідач посилається на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, у якому зазначено, що законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Таким чином, відповідач вважає, що ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" суперечить нормам ст. 777 ЦК України, ст. 285 ГК України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", або має тлумачитися таким чином, що конкурс на право оренди комунального майна має проводитися у тому випадку, коли строк договору оренди такого майна закінчився і орендар не скористався переважним правом на його продовження. Також, в подальшому, а саме 10.06.2009р. до ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" було внесено зміни, які надають право орендарю державного майна на продовження договору оренди на новий строк. Щодо суми заявленої до стягнення неустойки відповідач зазначив, що з розрахунку є незрозумілим, від якої суми орендної плати розрахована неустойка, в розрахунку не врахована оплата відповідачем орендної плати за період з січня по жовтень 2009 року на користь державного бюджету та на користь балансоутримувача. Також, відповідач зазначив, що він був єдиним претендентом при проведенні конкурсу на приміщення, які орендував, у зв'язку з чим і став переможцем конкурсу та уклав договір оренди на новий строк.
Згідно ухвали господарського суду від 01.12.2009р. до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучене Державне підприємство Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (м. Дніпропетровськ) (балансоутримувач).
Третя особа пояснила, що після 01.01.2009р. відповідач продовжував користуватися приміщенням, переданим йому за договором оренди, та продовжує користуватися ним до цього часу. Відповідач належним чином виконує свої зобов'язання за договором оренди і не має заборгованості по орендній платі.
Розгляд справи відкладався з 10.11.2009р. на 01.12.2009р., з 01.12.2009р. на 10.12.2009р., з 10.12.2009р. на 17.12.2009р., з 17.12.2009р. на 22.12.2009р.
Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2009р., винесеної заступником голови суду Камша Н.М., строк вирішення спору по справі продовжений терміном на один місяць.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, третьої особи, господарський суд, -
01.04.2005р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ), як орендодавець, та Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ), найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", як орендар, уклали договір № 12/02-1501-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі -Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно -частину адміністративного будинку та гаражу площею 548, 0 кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети "Правда", 3, на 1, 2, 3 поверхах одно- та семиповерхового будинку (далі -об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Дніпропетровського державного проектно-конструкторського інституту будівельних матеріалів "Дніпробудмпроект", який припинено шляхом приєднання до Дніпропетровського державного проектного інституту житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект". Майно передається в оренду з метою розміщення Індустріального відділення "ПриватБанк" -524 кв.м та автотранспорту банку -24 кв.м.
Відповідно до п.10.1. Договору строк дії Договору з 01.04.2005р. до 01.03.2006р. включно.
Передачу об'єкта оренди від позивача до відповідача здійснено за актом приймання-передачі від 01.04.2005р., який підписано сторонами Договору, погоджено з балансоутримувачем.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору орендна плата встановлена у розмірі 9 510, 6 грн. (базова за березень 2005р.), без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з квітня місяця, розрахована за "Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна", яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 із змінами та доповненнями до неї. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
70% орендної плати -6 657, 42 грн. перераховується до державного бюджету; 30% - 2 853, 18 грн. перераховується балансоутримувачу (п.3.3. Договору).
Додатковою угодою від 23.03.2007р. до Договору змінено:
- мету, з якою об'єкт оренди передається в оренду, - розміщення фінансової установи -524, 0 кв.м; інше використання нерухомого майна -під гараж -24, 0 кв.м.,
- розмір орендної оплати, що підлягає оплаті за користування об'єктом оренди, в тому числі розмір орендної плати, що підлягає сплаті до державного бюджету та балансоутримувачу: орендна плата у розмірі 22 077, 60 грн. (базова за грудень місяць 2006 року), без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з січня місяця 2007 року, розрахована за "Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна", яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 із змінами та доповненнями до неї, 70% орендної плати - 15 454, 32 грн. перераховується до державного бюджету, 30% - 6 623, 28 грн. балансоутримувачу.
В додатковій угоді від 23.03.2007р. зазначено, що дія Договору пролонгована до 01.02.2007р. згідно п.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
В подальшому, 17.11.2008р. сторонами Договору укладена додаткова угода про внесення змін до Договору, відповідно до якої перший абзац п. 10.1. Договору викладено в наступній редакції: Договір діє до 01.01.2009р.
Відповідно до п. 3.4. Договору в редакції додаткової угоди від 17.11.2008р. орендна плата сплачується орендарем щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
30.01.2009р., вих. № 11-03-00835, позивач склав та направив відповідачу листа про припинення дії Договору з 01.01.2009р. у зв'язку з закінченням строку, на який Договір був укладений. В листі позивач також зазначив, що відповідачу необхідно у тижневий термін повернути балансоутримувачу об'єкт оренди по акту приймання-передачі.
Лист про припинення дії Договору мотивований набранням чинності Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", відповідно до ст. 73 якого після закінчення строку дії договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна.
Лист від 30.01.2009р., вих. № 11-03-00835, отриманий відповідачем 04.02.2009р.
Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 29.01.2009р. № 12/03-123-ПО Договір припинив свою дію з 01.01.2009р.
Позивач посилається на ті обставини, що після припинення дії Договору відповідач об'єкт оренди не повернув балансоутримувачу, продовжує ним користуватися, а тому повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення повернення майна за період з 01.01.2009р. по 30.09.2009р. у розмірі 423 970, 27 грн., що і є причиною спору.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Оскільки позивач, як сторона Договору, заявив про припинення його дії з 01.01.2009р. та протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, Договір з огляду на наведені положення законодавства є припиненим з 01.01.2009р.
Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Правові наслідки припинення договору оренди щодо майна, яке є державною та комунальною власністю, встановлює також ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ч. 1 ст. 27 зазначеного Закону, у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. У разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику (ч.3 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Пунктом 10.14. Договору в редакції додаткової угоди від 17.11.2008р. передбачено, що у разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, обов'язок щодо складання якого покладається на орендаря (п.10.15. Договору).
Об'єкт оренди відповідачем балансоутримувачу не повернений, на що посилається позивач та що підтверджує третя особа. Доводи позивача та третьої особи відповідач шляхом надання належних доказів -акту про повернення майна -не спростував.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Оскільки відповідач не виконав обов'язку щодо повернення об'єкту оренди після припинення дії Договору, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 01.01.2009р. по 30.09.2009р. у сумі 396 685, 26 грн. (неустойка від орендної плати за останній місяць дії Договору -грудень 2008 року, розмір якої в частині, що підлягає сплаті до державного бюджету становить 22 038, 07 грн.).
Не підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги щодо решти суми неустойки, оскільки неустойка розрахована не від суми орендної плати за останній місяць оренди.
Також, з огляду на встановлені обставини справи, суд відхиляє доводи відповідача про те, що Договір не припинив свою дію з 01.01.2009р.
Суд відхиляє доводи відповідача, за якими, у зв'язку з оплатою відповідачем орендної плати та прийняттям її позивачем та балансоутримувачем, договірні відносини тривають. Оплата орендної плати відповідачем після припинення дії Договору не може свідчити про продовження договірних відносин за обставин наявної заяви позивача про припинення дії Договору, а свідчить лише про безпідставне її перерахування відповідачем. Окрім того, орендна плата не надходить на рахунок позивача, а сплачується до державного бюджету, одержувач коштів УДКУ у Дніпропетровській області. Третя ж особа не є стороною Договору.
Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що в силу наявного у відповідача переважного права на укладення договору оренди на новий термін, дія Договору не могла припинитися.
Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Наведена правова норма не обмежує орендодавця в праві заявити про припинення договору оренди відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Таке право позивачем було використане. Отже, Договір припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено. Частина 3 статті 17 цього ж Закону передбачає переважне право орендаря не на автоматичне продовження договірних відносин, а на їх продовження шляхом укладення договору оренди на новий термін.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо неправомірності застосування у спірних відносинах ст. 73 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", зокрема її положень, що діяли до прийняття Закону України "Про внесення змін до статті 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 10.06.2009р. N 1498-VI, відповідно до яких після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не є визначальними підстави, з яких сторона договору оренди заявляє про припинення діє договору. Визначальною є сама наявність відповідної заяви, яка щодо спірних правовідносин мала місце.
Відповідно до абзацу 4 ст. 73 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до статті 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 10.06.2009р. N 1498-VI, орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки.
Однак з системного аналізу цієї норми та норми, закріпленої ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", вбачається, що в даному випадку мова йдеться про продовження договору на новий строк шляхом укладення договору, чого у спірних правовідносинах в межах спірного періоду, за який заявлена до стягнення неустойка, не було.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо недоліків розрахунку, наданого позивачем. Відповідач не був обмежений у праві надати власний розрахунок, обґрунтовано заперечити проти розрахунку позивача, однак цим правом не скористався.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний номер 14360570) на користь Державного бюджету України, стягувач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, ідентифікаційний код 13467337) неустойку у сумі 396 685 (триста дев'яносто шість тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 26 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний номер 14360570) на користь Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31118095700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200, державне мито в сумі 3 966 (три тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 85 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний номер 14360570) до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах" через відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31211259700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л. А. Коваль