22.12.09р.Справа № 28/594-09(1/33-09)
За позовом Прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України в особі Державного вищого навчального закладу „Український державний хіміко-технологічний університет” в особі Дніпродзержинського індустріального технікуму Державного вищого навчального закладу „Український державний хіміко-технологічний університет”
до Відкритого акціонерного товариства „Дніпродзержинська теплоцентраль”
про стягнення 3 511 грн. 72 коп.
Суддя Манько Г.В.
Представники:
Від прокурора:Кутузов В.О. - посв. №187.
Від позивача: Іванова О.М. дов. №26-30-14 від 30.01.09р.
Від відповідача: Пека З О. - дов. №002/7-09
Прокурор Заводського району м.Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко -технологічний університет", в особі Дніпродзержинського індустріального технікуму звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою та просить суд стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоцентраль" грошові кошти 3511 грн. 72 коп. та стягнути судові витрати. Просив суд вжити заходи забезпечення позову.
Позивач наполягав на задоволенні своїх позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач надав відзив та в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд в позові відмовити. Заявив, що оплата за отриману теплову енергію здійснювалась позивачем у відповідності до вимог укладеного сторонами договору та додаткових угод.
На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача, господарський суд, -
Встановив:
Позивачем та відповідачем було підписано договір № 234п на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 20 листопада 2002р. (далі Договір).
Згідно предмету Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується сплатити вартість отриманої теплової енергії за встановленими тарифами у відповідний термін.
Розділом 1 та 2 Договору сторонами визначені умови та порядок постачання, розмір максимального відпуску теплової енергії, види потреб теплової енергії, порядок вирішення питань, обумовлених Договором, початок та кінець опалювального періоду, визначені адреси та групи споживання.
Розділом № 6 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплату за спожиту теплову енергію споживач виконує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору № 234п від 20.11.2007р. У вказаній додатковій угоді вказано, що вона є невід'ємною частиною Договору. Додатковою угодою № 234п від 20.11.2007р. до Договору сторони визначили розмір тарифів та зазначили, що тариф з 04.11.2006р. по 01.12.2006р. складає 166 грн. 06 коп. з ПДВ.
У рахунку № 234/11.06 за листопад 2006р., який відповідач надав позивачу на оплату розмір тарифу з ПДВ складає 166 грн. 06 коп.
Отже зазначений рахунок було виставлено відповідачем позивачу з урахуванням вимог укладеного сторонами Договору та Додаткової угоди.
Таким чином встановлено, що у спірному періоді позивачем відповідачу виставлено рахунки на оплату за тарифами, які відповідають умовам укладеного сторонами Договору та Додаткової угоди до нього.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягають в зв'язку з відсутністю підстав.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Г.В. Манько
Рішення підписано 25.12.09р.