08.12.09р.Справа № А27/43-08
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.11.2007р. №0002791710/2 і №0001901710/2
Суддя Татарчук В.О.
Секретар Дякун А.І.
Представники:
від позивача - ОСОБА_2 дов. від 28.01.08р. №374, ОСОБА_1 пасп. сер. АЕ №535310
від відповідача - Панченко Л.О. дов. від 08.01.08р. №75/10/10-009
Суть спору:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень від 14.11.07р. №0002791710/2 і №0001901710/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- є безпідставним висновок податкової інспекції про порушення підприємцем пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28878грн., оскільки податковим органом не враховані в повному обсязі надані позивачем матеріали;
- суми нараховані за періоди коли позивач був платником єдиного податку, оскільки фактично послуги надані на початку 2005р.;
- відповідно до пп.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»операції позивача з надання послуг з перевезення звільняються від оподаткування;
- тарифи на перевезення пасажирів були встановлені, а не погоджені;
- у 2007 році позивачем було сплачено ПДВ при придбанні товарів на суму 43685,58грн., що також не враховано податковим органом.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що:
- позивачем порушено пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 43330грн.;
- в порушення пп.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємцем не включено до податкового зобов'язання обсяг поставки в сумі 42886грн., в тому числі - податок на додану вартість в розмірі 7148грн.;
- позивач у 2006 році перебував на спрощеній системі оподаткування і обсяг виручки від реалізації послуг склав 498500грн., що перевищило суму, встановлену пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість»;
- в порушення пп.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП ОСОБА_1 за 2007 рік не включив до податкових зобов'язань обсяг поставки в сумі 108650грн.;
- в діях позивача наявні порушення пп.4.1.1, 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;
- ДПА у Дніпропетровській області за результатами розгляду скарги позивача нараховане податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 14452грн.
- статтею 11 Закону України «Про податок на додану вартість»не встановлено звільнення від оподаткування підприємців, які надають послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008р. і 23.06.2009р. по справі №А27/43-08 призначені судово-економічна експертиза та додаткова судово-економічна експертиза відповідно.
В судовому засіданні 08.12.2009р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
встановив:
14.11.2007р. Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0002791710/2, яким визначено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 36287грн., в тому числі: 14452грн. -основний платіж і 21835грн. -штрафні санкції;
- №0001901710/2 з нарахуванням позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 29558грн. (28878грн. -основний платіж і 680грн. -штраф).
Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень був акт від 03.08.2007р. №224/171/НОМЕР_1 «Про результати виїзної планової перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.03.2007р.».
Перевіркою встановлено (в оскаржуваній частині), що підприємцем в порушення пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 28878грн., в тому числі: квітень 2005р. -888грн., червень 2005р. -2071грн., липень 2005р. - 4189грн., лютий 2007р. -10349грн., березень 2007р. - 11381грн.
Також, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області від 07.11.07р. №29389/10/25-008 про результати розгляду скарги.
Вказаним рішенням:
- скасоване податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 10.08.2007р. №0001901710/0 в частині штрафних санкцій по ПДВ в сумі 14439грн.;
- збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 14452грн.;
- збільшені штрафні санкції по ПДВ у сумі 170грн.;
- застосовані штрафні санкції по ПДВ у сумі 21665грн.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду відповідачем не доведений факт порушення позивачем пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 28878грн.
Стверджуючи про наявність вказаного порушення податкова інспекція в акті перевірки від 03.08.2007р. №224/171/НОМЕР_1 посилається на наступні обставини:
- в порушення пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП ОСОБА_1 не включив до податкових зобов'язань обсяг поставки в сумі 42886грн. в т.ч. ПДВ -7148грн., а саме: отримання коштів на розрахунковий рахунок за надані послуги в сумі 35986грн. (ПДВ -5998грн.), а також отримання коштів за надані послуги з внутрішніх перевезень пасажирів згідно маршрутів по м. Новомосковську в сумі 6900грн. (ПДВ -1150грн.);
- в порушення пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП ОСОБА_1 за 2007 рік не включив до податкових зобов'язань обсяг поставки в сумі 108650грн. в т.ч. ПДВ -21730грн.
Однак, аналіз чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про помилковість наведених висновків податкової інспекції.
Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Таким чином, наведена норма чітко встановлює правило формування податкових зобов'язань з ПДВ за першою подією: або дата зарахування коштів, або дата оформлення документу, що засвідчує факт надання послуг.
Однак, при проведенні перевірки податковим органом були враховані дати не першої події -надання послуг, а дати отримання позивачем коштів за такі послуги.
Враховуючи, що позивачем були надані послуги з перевезення в період коли він був платником єдиного податку, а кошти отримані після того, як приватний підприємець став платником ПДВ відповідні зобов'язання не нараховуються.
Про наведене йдеться і в листах ДПА України від 30.05.2005р. №10517/7/15-1217 та від 15.03.2007р. №1192/Б/17-0415.
Відповідно до висновку додаткової судово-економічної експертизи №1793/1794-09 від 05.10.2009р. Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок акту перевірки Новомосковської ОДПІ від 03.08.2007р. №224/171/18988037590, а також рішення ДПА у Дніпропетровській області від 07.11.07р. №293389/10/25-008 щодо заниження приватним підприємцем ОСОБА_1 податкового зобов'язання з ПДВ за період з 21.04.2005р. по 08.08.2005р. в сумі 7148грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2007р. №0002791710/2 документально не підтверджується.
З приводу нарахування відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ за 2007 рік в сумі 21730грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2007р. №0002791710/2 і 14452грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.11.2007р. №0002791710/2 та відповідних сум штрафних санкцій суд зазначає наступне.
Податковою інспекцією при перевірці безпідставно не враховані положення пп.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».
Так, відповідно до вказаної норми, звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.
Згідно з п.2 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
На думку суду відповідні тарифи регулюються саме органами місцевого самоврядування. Є досить сумнівною можливість самостійного встановлення суб'єктами господарської діяльності тарифів на перевезення пасажирів в м. Новомосковську.
Наведене підтверджується копією рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради депутатів від 24.11.04р. №937 «Про затвердження тарифу на проїзд в міському автотранспорті». Згідно з пунктом 2 вказаного рішення виконком на підставі п.2 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»дозволив підприємствам і приватним підприємцям, які виконують перевезення пасажирів в місті встановити вартість проїзду на 2004 рік в розмірі 1грн.
Викладені обставини свідчать про обґрунтованість вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.11.2007р. №0002791710/2 і №0001901710/2.
Стягнути з державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3грн.40коп. - витрат по сплаті судового збору, 4512грн. - витрат на оплату вартості судово-економічної експертизи.
Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.
Суддя В.О.Татарчук
Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України -14.12.2009р.