27.12.07р.Справа № 22/416-07
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 52 158 грн. 02 коп.
Суддя Пуппо Л.Д.
Представники:
Від позивача: Жарінова І.Ю.- дов.№16-4016 від 20.02.07
Від відповідача-1: Шляєв І.В. № 74 від 01.01.07
Від відповідача-2: не з'явився
Позивач просить стягнути 52158 грн. 02 коп. шкоди від недостачі флюсу зварювального за залізничною накладною № 47325503.
Відповідач позов не визнав, пославшись на те, що у відповідності з додатком 19 УМВС претензії і позови по незбереженню, що пред'являються вантажовідправниками і вантажоодержувачами України у сполученні з Російською Федерацією, подаються до Головного управління Укрзалізниці.
За вказаною накладною 16.08.07. позивачем був зданий до перевезення вагон з вантажем №23704935 у напрямку до Бєлгороду Росія. На станції Запоріжжя-Ліве виявлена відсутність ЗПУ відправника і відкриті двері вагону, про що складений акт загальної форми №15753 від 16.08.07. За вказівкою ДП "Придніпровська залізниця" з дозволу Запорізької митниці вантаж був повернутий на станцію Нікополь 17.08.07. Там 21.08.07. складений комерційний акт №Д 445719, в якому зафіксована недостача вантажу в кількості 11836 кг.
Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Перевезення вантажів у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до Угоди про міжнародне залізничне сполучення (далі -Угода), до якої Україна приєдналась 05.06.1992 року. До цієї ж Угоди приєдналась і Російська Федерація.
Згідно пункту 1 статті 30 Угоди право подання позову, яке основане на договорі перевезення, належить тій особі, яка має право заявляти претензію до залізниці. Позов може бути заявлено тільки після пред'явлення претензії відповідно до статті 29.
Статтею 29 Угоди встановлено, що право на пред'явлення претензій, основаних на договорі перевезення, належить відправнику чи одержувачу (п.1). Претензії про повернення сум, сплачених по договору перевезення, можуть бути пред'явлені тією особою, яка здійснила даний платіж, і тільки до тієї залізниці, яка стягнула ці суми (п.3).
Згідно з параграфом 6 статті 29 Угоди претензії пред'являються компетентним органам залізниць, перелік яких встановлено у Додатку №19 до Угоди. Під терміном “залізниця” Угода розуміє усі залізниці однієї держави. Додаток №19 до Угоди визначає таким компетентним органом в Україні Головне комерційне Управління “Укрзалізниці”.
Доказів звернення з претензією до Головного комерційного Управління “Укрзалізниці” позивач не надав.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 29, 30 Угоди про міжнародне залізничне сполучення, пунктом 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Провадження у справі припинити.
Суддя Л.Д. Пуппо
Ухвала підписана 10.09.09.