278/668/15-к
Іменем України
04 травня 2018 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час складання обвинувального акту громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
Формулювання обвинувачення яке пред'явлене ОСОБА_5 і яке визнане судом недоведеним.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні службового підроблення за наступних обставин.
30 грудня 2013 року старшим інспектором ДПС взводу №3 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_6 був складений рапорт про те, що під час несення ним служби на 20-ому км. автодороги «Київ-Овруч» в с. Нові Петрівці 29 грудня 2013 близько 12 год. 30 хв., водій автомобіля марки «Фольцваген» номерний знак НОМЕР_1 , на порушення пункту 2.4 Правил дорожнього руху України, не виконав його вимогу про зупинку транспортного засобу, що надавалась за допомогою жезла та свистка. При цьому зазначений автомобіль не був зупинений, а особа, яка ним керувала не встановлена.
У подальшому цей рапорт на підставі ст. 276 КУпАП через УДАІ УМВС України в Житомирській області було скеровано до ВДАІ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області для вирішення питання про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності. Оформлення адміністративних матеріалів було доручено працівнику правоохоронного органу, а саме інспектору дізнання відділення Державної автомобільної інспекції Житомирського міського відділу - ОСОБА_5 . Будучи обізнаним із положеннями ст. 245 КУпАП про те, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, обвинувачений ОСОБА_5 замість встановлення фактичних обставин скоєння адміністративного правопорушення, а також особи, яка його вчинила, збирання доказів її вини, вирішив вчинити службове підроблення шляхом внесення до офіційного документу - протоколу про адміністративне правопорушення, завідомо неправдиві відомості про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 122-2 КУпАП власником автомобіля марки «Фольцваген» ОСОБА_7 .
Так, 09 січня 2014 року у приміщенні ВДАІ Житомирського МВ, за адресою 5-й км вул. Жуйка, що розташоване на території Зарічанської сільської ради Житомирського району, ОСОБА_5 , не маючи, на думку обвинувачення, будь-яких даних про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, саме ОСОБА_7 , вніс до протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 №426606 завідомо неправдиві відомості про те, що 29 грудня 2013 року на 20-ому км. автодороги Київ-Овруч в с. Нові Петрівці, близько 12 год. 30 хв. саме ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «Фольцваген» номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-2 КУпАП.
Даний протокол був направлений до Богунського районного суду м. Житомира, постановою якого від 28 лютого 2014 року провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_7 закрито за відсутністю в його діях події та складу правопорушення за наведеною статтею.
Отже, стороною обвинувачення такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 15 квітня 2015 року (а.к.п. 41, т.1).
Сестра померлого обвинуваченого подала суду заяву про проведення судового розгляду у зв'язку з необхідністю реабілітації ОСОБА_5 , що в силу п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для проведення судового розгляду.
Показання учасників кримінального провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 вказував на відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України, а саме його суб'єктивної сторони, адже обвинувачений, складаючи адміністративний протокол про вчинення ОСОБА_8 адміністративного правопорушення на підставі наявних у нього доказів, був переконаний у тому, що саме останній 29 грудня 2013 року керував своїм автомобілем «Фольцваген» та не зупинився на вимогу інспектора ДАІ ОСОБА_9 , а відтак у діях ОСОБА_5 при складанні цього протоколу, відсутній умисел на внесення до нього завідомо неправдивих відомостей.
Свідок ОСОБА_8 показав, що на початку 2014 року він за телефонним викликом з'явився до інспектора ВДАІ м. Житомира ОСОБА_5 з приводу скоєння ним адміністративного правопорушення. Обвинувачений надав йому для ознайомлення документ про невиконання ним, як учасником «автомайдану», вимоги інспектора про зупинку автомобіля «Фольцваген» в с. Нові Петрівці 29 грудня 2013 року. На спростування цих обставин він у категоричній формі повідомляв ОСОБА_5 , що цього дня узагалі не був на автодорозі «Київ-Овруч», проте не пам'ятав де конкретно перебував у вказаний день. Згодом, він переглянув книгу записів пацієнтів, з якої вбачалося, що 29 грудня 2013 року він весь день був у м. Житомирі, де як мануальний терапевт надавав медичну допомогу, зокрема, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Свідки ОСОБА_12 (дружина ОСОБА_8 ), ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у суді підтвердили, що 29 грудня 2013 року у першій половині дня ОСОБА_8 знаходився у м. Житомирі, де надавав медичну допомогу.
Свідок ОСОБА_13 пояснив, що на початку 2014 року до ВДАІ Житомирського МВ через УДАІ УМВС України в Житомирській області надійшли матеріали про невиконання водіями вимоги про зупинку. Він доручив обвинуваченому ОСОБА_5 провести перевірку з метою встановлення особи, яка вчинила дане правопорушення з подальшим складанням адміністративного протоколу. Жодних вказівок щодо складання протоколу на конкретну особу він не отримував та не надавав таких вказівок ОСОБА_5 . Обвинувачений здійснював свої службові обов'язки, визначені Законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України.
Такі показання узгоджуються із свідченнями свідка ОСОБА_14 про те, що на початку січня 2014 року, він як працівник ДАІ, за вказівкою ОСОБА_13 виїжджав до місця реєстрації власника транспортного засобу, який зазначений у рапорті ОСОБА_9 , однак двері будинку ніхто не відчиняв. Яким чином ОСОБА_5 складав протокол стосовно ОСОБА_7 йому не відомо.
Свідок ОСОБА_15 повідомив, що на початку січня 2014 року, він як працівник ДАІ, за доручення керівника, встановивши за номерним знаком автомобіля його власника та місце реєстрації останнього, виїжджав до нього для вручення повістки про виклик до відділу ВДАІ для складання адміністративного протоколу за фактом невиконання вимоги про зупинку. Однак власник транспортного засобу, ім'я якого він не пам'ятає, за місцем реєстрації був відсутній. Обставини складання обвинуваченим протоколу щодо ОСОБА_8 йому не відомі.
Підстави для виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Зважаючи на правову позицію учасників судового розгляду, останніми не оспорюються фактичні обставини складання ОСОБА_5 протоколу про вчинення ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, зокрема, час та місце його складання, спосіб внесення обвинуваченим відомостей до протоколу, а також інші дії обвинуваченого які передували складанню цього протоколу.
За твердженнями захисника обвинуваченого в останнього був відсутній умисел на внесення до протоколу завідомо неправдивих відомостей про вчинення вищезгаданого правопорушення саме ОСОБА_8 , оскільки ОСОБА_5 на час складання протоколу був переконаний у скоєнні порушення Правил дорожнього руху саме ОСОБА_16 . Тобто, при складанні протоколу на ОСОБА_8 , обвинувачений достеменно не знав про вчинення згаданого правопорушення не ОСОБА_8 , а іншою особою.
Заслухавши показання учасників судового розгляду та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про ґрунтовність доводів сторони захисту, з огляду на наступне .
Покази наведених свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не спростовують факту перебування 29 грудня 2013 року на автодорозі Київ-Овруч поблизу с. Нові Петрівці, належного ОСОБА_8 автомобіля «Фольцваген Гольф» номерний знак НОМЕР_1 .
Крім цього ОСОБА_8 при складанні обвинуваченим щодо нього адміністративного протоколу не міг чітко назвати де він перебував 29 грудня 2013 року.
У свою чергу, з показань ОСОБА_8 вбачається, що обвинувачений, у межах наданих йому повноважень, як інспектор дізнання відділення ДАІ, проводив дії щодо з'ясування обставин, викладених у рапорті ОСОБА_9 , шляхом здійснення опитування ОСОБА_8 для встановлення його вини.
За таких обставин, показання жодного з названих свідків не свідчать про те, що обвинувачений достовірно знаючи, що ОСОБА_8 не вчиняв адміністративне правопорушення, склав протокол про зворотне.
На підтвердження вини ОСОБА_5 , стороною обвинувачення суду надані наступні докази.
Рапорт старшого інспектора ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_9 від 30 грудня 2013 року про те, що під час несення ним служби 29 грудня 2013 року на 20 км. автодороги Київ-Овруч в с. Нові Петрівці о 12 год. 30 хв. водій автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу інспектора про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив пункт 2.4 Правил дорожнього руху України. Даний рапорт Управлінням Державтоінспекції ГУМВСУ в Київській області направлений через УДАІ УМВС України в Житомирській області до Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області, де на той час на посаді інспектора дізнання працював обвинувачений (а.к.п. 12-14, т.3).
Суд вважає, що рапорт інспектора УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_9 від 30.12.2013 жодним чином не доводить винуватість ОСОБА_5 у вчиненні ним службового підроблення, а навпаки підтверджує той факт, що обвинувачений був впевнений у вчиненні 29 грудня 2013 року згаданого правопорушення саме ОСОБА_8 .
До цього висновку ОСОБА_5 прийшов з огляду на відомості, викладені у згаданому рапорті інспектора ОСОБА_9 , а також з огляду на пояснення ОСОБА_8 , як правопорушника, який не міг пояснити де він перебував 29 грудня 2013 року.
Отже, ці докази, на час складання протоколу про вчинення ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, переконували ОСОБА_5 , як працівника правоохоронного органу, про вчинення саме ОСОБА_8 29.12.2013 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, що, у свою чергу, вказує на відсутність у обвинуваченого умислу на внесення завідомо неправдивих відомостей до цього протоколу.
Також на підтвердження винуватості ОСОБА_5 прокурором суду представлені адміністративні матеріали, які містять;
- протокол про адміністративне правопорушення серії АБ2 №426606, складений обвинуваченим ОСОБА_5 про невиконання ОСОБА_8 29 грудня 2013 року близько 12 год. 30 хв. на 20-ому км автодороги Київ-Овруч в с. Нові Петрівці вимоги інспектора ОСОБА_9 про зупинку транспортного засобу «Фольцваген Гольф», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.к.п. 60, т.3).
Разом з тим, у протоколі ОСОБА_8 зазначив, що він не перебував 29 грудня 2012 року на автодорозі Київ-Овруч та повідомив, що його покази можуть підтвердити свідки. Однак останній у цьому ж протоколі не вказав де саме він перебування у названий день, а також не послався на конкретних свідків, які б підтвердили його доводи;
- постанову Богунського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2014 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_8 було закрите у зв'язку із відсутністю в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-2 КУпАП (а.к.п. 50-51, т.3);
- висновок експерта №1/236 від 18 лютого 2015 року про те, що рукописний текст, розміщений у графі «Підпис посадової особи яка склала протокол» у наведеному вище протоколі, виконаний обвинуваченим ОСОБА_5 (а.к.п. 55-59, т.3);
- алгоритм дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно осіб, які порушили Правила дорожнього руху. У відповідності до другого пункту якого вбачається, що відповідальна особа підрозділу ДАІ здійснює виїзд за місцем реєстрації (знаходження) власника транспортного засобу з метою здійснення його опитування про обставини правопорушення для встановлення особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом на момент скоєння правопорушення. У разі відмови від дачі пояснень складається рапорт (а.к.п. 1, т. 3);
- рапорт ОСОБА_14 від 04 січня 2014 року про відвідування ним місця реєстрації власника автомобіля «Фольцваген Гольф», за адресою: АДРЕСА_2 , за якою двері ніхто не відчиняв (а.к.п. 17, т.3);
- рапорт інспектора ОСОБА_17 , згідно із яким останній 05 січня 2014 року виїжджав за місцем проживання ОСОБА_8 по АДРЕСА_3 і останній повідомив, що вірною його адресою проживання є АДРЕСА_4 (а.к.п. 18, т. 3);
- рапорт ОСОБА_5 , про те, що він 06 та 07 січня 2014 року, виїжджав за місцем проживання власника автомобіля «Фольцваген», номерний знак НОМЕР_1 , яким згідно із обліковою карткою є ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_5 , який за цією адресою був відсутній та опитував дочку останнього - ОСОБА_18 для встановлення місцезнаходження ОСОБА_8 (а.к.п. 19, 30, т.3);
- посадову інструкцію до функціональних обов'язків ОСОБА_5 , як інспектора дізнання ВДАІ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області (а.к.п.5 т.3);
Названі вище докази сторони обвинувачення беззаперечно не доводять винуватість ОСОБА_5 у службовому підробленні, а саме не підтверджують факт наявності у нього умислу внести до протоколу про адміністративне правопорушення від 09 січня 2014 року завідомо неправдиві відомості про невиконання ОСОБА_8 вимоги працівника міліції зупинити свій автомобіль «Фольцваген Гольф», а у цілому підтверджують обставини, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.
Зокрема, ці докази підтверджують факт встановлення обвинуваченим, як працівником ДАІ, згідно зі своїми обов'язками, визначеними посадовою інструкцією, місця знаходження власника автомобіля «Фольцваген», тобто ОСОБА_8 , надсилання йому запрошень до ВДАІ, його опитування з приводу вчинення 29.12.2013 водієм згаданого автомобіля правопорушення, про яке зазначено у рапорті іншого інспектора ДАІ - ОСОБА_9 , безпосереднє складання ОСОБА_5 протоколу відносно ОСОБА_8 та направлення його для розгляду до Богунського районного суду м. Житомира, а саме за місцем реєстрації останнього.
На думку суду, наведені докази навпаки доводять об'єктивне здійснення ОСОБА_5 перевірки відомостей зазначених у рапорті ОСОБА_9 з метою встановлення істини.
Разом з тим, дані про відсутність у системі відеофіксації «Рубіж» 29 грудня 2013 року автомобіля ОСОБА_8 «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , були надіслані Управлінням державної автомобільної інспекції лише 16 лютого 2015 року, тобто після складання ОСОБА_5 адміністративного протоколу щодо ОСОБА_8 , що, на думку суду, також спростовує наявність в діях обвинуваченого умислу на вчинення службового підроблення (а.к.п. 61, т. 3).
Крім цього, сама по собі відсутність фіксації автомобіля ОСОБА_8 системою відеофіксації «Рубіж» не спростовує того факту, що автомобіль останнього міг проїжджати поблизу с. Нові Петрівці, але, потрапивши туди іншою дорогою, на якій не встановлена дана система фіксації. На спростування цих обставин прокурором суду не надано будь-яких доказів.
Опосередковано про відсутність у діях ОСОБА_5 складу інкримінованого йому злочину свідчить постанова прокурора відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_19 про закриття кримінального провадження від 20 травня 2014 року, яку надала сторона захисту та зі змісту якої вбачається, що під час допиту ОСОБА_8 на досудовому розслідування останній зазначав, що 29 грудня 2013 року він їздив до м. Межигір'я по автодорозі Київ-Овруч, але жодних правопорушень не вчиняв. За результатами перевірки кримінальне провадження щодо вчинення ОСОБА_5 службового підроблення було закрите у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
У подальшому, 31 січня 2015 року вказана постанова першим заступником прокурора Житомирської області ОСОБА_20 була скасована, як така, що не відповідає вимогам закону. Зокрема, у зв'язку з тим, що під час досудового розслідування до матеріалів провадження не долучені нормативно правові документи, які регулюють порядок зупинення транспортних засобів та складання працівниками ДАІ протоколів про вчинення адміністративних правопорушень.
Посилання сторони обвинувачення на невжиття ОСОБА_5 заходів, спрямованих на збирання і встановлення доказів вини ОСОБА_8 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, судом до уваги не береться, оскільки такі дії не входять до об'єктивної сторони складу інкримінованого обвинуваченому злочину за ч. 1 ст. 366 КК України.
Таким чином, судом достовірно було встановлено, що ОСОБА_5 , як інспектор дізнання ДАІ, отримавши рапорт інспектора ДПС ДАІ ОСОБА_9 про невиконання 29.12.2013 водієм автомобіля «Фольцваген Гольф», номерний знак НОМЕР_1 , вимоги працівника міліції зупинити транспортний засіб, безпосередньо опитував ОСОБА_8 , тобто здійснював дії, необхідні для встановлення обставин адміністративного правопорушення. Після чого, на підставі оцінених ним доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку, що саме ОСОБА_8 29 грудня 2013 року, керуючи автомобілем «Фольцваген Гольф» на автодорозі Київ-Овруч, поблизу с. Нові Петрівці, не виконав вимогу інспектора ОСОБА_9 про зупинку цього транспортного засобу.
Встановлені судом обставини складання обвинуваченим протоколу про вчинення ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, дають підстави констатувати, що у ОСОБА_5 , при складанні цього протоколу, був відсутній умисел на службове підроблення.
Мотиви ухвалення виправдувального вироку.
Відповідно до ст. 366 КК України кримінально карним діянням є службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Аналіз наведеної норми закону визначає, що суб'єктивна сторона складу даного злочину характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносяться нею до офіційних документів. Тобто службова особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. При цьому поняття завідомо означає, що винному достеменно відомі правдиві відомості про факти та події, однак він умисно вносить інші відомості, які не відповідають правдивим. Внесення ж до офіційних документів відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, виключає склад підроблення.
Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи те, що ОСОБА_5 , складаючи протокол про вчинення ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, був переконаний, що саме останній вчинив адміністративне правопорушення, тобто не усвідомлював неправдивий характер відомостей які вносив до протоколу, суд дійшов висновку, що в його діях відсутня вина (умисел направлений на вчинення службового підроблення), тобто склад інкримінованого злочину, передбаченого ст. 366 КК України.
За приписами п.3 ч. 1 ст. 373 КПК України, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Беручи до уваги положення ст. 124 КПК України, судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та виправдати за відсутністю в його діяннях складу зазначеного кримінального правопорушення.
Процесуальні витрати у розмірі 429 грн. 66 коп., пов'язані із залученням експерта для проведення почеркознавчої експертизи, віднести на рахунок держави.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирського району протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копія вироку, у даному кримінальному провадженні, негайно після його проголошення вручається захиснику та прокурору.
Суддя: