02 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 18/1544-10
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія"
на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду у складі Гудак А.В. - головуючий, Олексюк Г.Є., Петухов М.Г. від 08 лютого 2018 року
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватного підприємства "Рускус"
та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер", 2. селянського фермерського господарства "Краєвид"
про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за договором та відвантажити 580, 093 тон ріпаку 1 класу,
Ухвалою Верховного Суду від 2 квітня 2018 року прийнято до провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Еколінія» на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2018 року у справі №18/1544-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Трейдінг Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Еколінія» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватного підприємства "Рускус" та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський бройлер» та селянського фермерського господарства «Краєвид» про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за договором та відвантажити 580, 093 тон ріпаку 1 класу.
Зважаючи на приписи частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Під час підготовки справи до розгляду, суд, ознайомившись з матеріалами справи та касаційної скарги, встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2012 по справі №18/1544-10, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р., постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2013 р., задоволено позов ТОВ "Альфред Топфер Інтернешнал (Україна)" до ТОВ "Еколінія", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПП "Рускус", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Подільський бройлер", СФГ "Краєвид" про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за договором та відвантажити 580,093 т. ріпаку 1 класу.
19.03.2013р. на виконання рішення господарського суду від 27.11.2012 було видано наказ про зобов'язання ТОВ "Еколінія" відвантажити на користь ТОВ "Альфред Топфер "Інтернешнал" (Україна) 580,093 т. ріпаку 1 класу.
Постановою державного виконавця від 24.02.2014 було відкрито виконавче провадження ВП№42231372 щодо виконання наказу господарського суду від 19.03.2013 у справі №18/1544-10.
Постановою головного державного виконавця від 01.07.2015 виконавчий документ було повернуто стягувачеві на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із відсутністю товару, присудженого до стягнення.
25.08.2015 на адресу суду надійшла заява ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" про зміну способу виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 27.11.2012 р. у справі №18/1544-10 на стягнення з ТОВ "Еколінія" з рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, вартості ріпаку 1 класу вагою 580,093 тон у розмірі 4872781,20 грн.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що згідно довідки боржника від 26.05.2015 зерно ріпаку на складі відсутнє, а тому під час виконання судового рішення виникли обставини, що роблять його виконання неможливим у спосіб, який визначений в його резолютивній частині, тому є необхідність змінити спосіб такого виконання. Вартість ріпаку 1 класу визначена заявником на підставі листа ТОВ "Центр Украгроконсалт" як середня ринкова вартість на ріпак 1 класу станом на 12.08.2015 в Україні.
27.12.2017 за результатами касаційного оскарження ухвал суду, матеріали справи №18/1544-10 були повернуті місцевому суду за вх.№05-22/749/17, відповідно, у постанові від 29.11.2017 Вищий господарський суд України по справі №18/1544-10 вказав на те, що, незважаючи на неодноразовий розгляд даної справи місцевим господарським судом, судами апеляційної та касаційної інстанції, на теперішній час в матеріалах справи наявна невирішена заява ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" про зміну способу виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 27.11.2012 по справі №18/1544-10.
За результатами розгляду вказаної заяви господарським судом Хмельницької області було винесено ухвалу від 12.01.2018, якою було відмовлено у вчиненні зміни способу виконання рішення від 27.11.2012 по справі №18/1544-10 та відмовлено в зупиненні провадження у справі.
Ухвала мотивована тим, що виконавче провадження було закінчене у зв'язку зі сплатою боргу у повному обсязі згідно з платіжним дорученням №4028 від 10.12.2015. Наказ господарського суду Хмельницької області від 03.09.2015 по справі №18/1544-10 повернуто суду та знаходиться в матеріалах справи у зв'язку з його виконанням. Отже, рішення суду є виконаним в повному обсязі та відсутні правові підстави для зміни способу виконання.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Еколінія" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області у справі №18/1544-10 від 12.01.2018 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" про зміну способу виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 27.11.2012 повністю, а також вирішити питання про поворот виконання ухвали господарського суду Хмельницької області від 03 вересня 2015 р. у справі №18/11544-10.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія" було відмовлено. При цьому суд керувався приписами статей 254 та 255 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши таке. Частиною 2 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
В той же час, стаття 255 Господарського процесуального кодексу України не містить в переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, ухвали про відмову в зміні способу або порядку виконання рішення суду. Пункт 24 статті 255 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість оскарження ухвал суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання. Тобто, зміна способу та порядку виконання судового рішення підлягає апеляційному оскарженню, відмова - не підлягає.
Не погоджуючись з цим, товариство з обмеженою відповідальністю "Еколінія" звернулось з касаційною скаргою на зазначену ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012 року, яким було витлумачено статтю 106 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017 року) у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України щодо можливості касаційного оскарження ухвал суду першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання судового рішення, просить ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду скасувати та направити справу на новий апеляційний розгляд.
У вказаній справі Конституційний суд України прийшов до висновку, що відсутність можливості апеляційного та касаційного оскарження ухвал суду про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови в такому самому порядку, як і ухвал про зміни способу та порядку їх виконання, не узгоджується з принципом справедливості. Такий висновок кореспондується з правовою позицією Конституційного Суду України, висловленою в Рішенні від 2 листопада 2011 року N 13-рп/2011, за якою відсутність можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви щодо повороту виконання рішення суду в такому самому порядку, як і ухвали щодо повороту виконання рішення суду, не узгоджується з принципом справедливості та визначеними в частині третій статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (абзац четвертий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини).
Розглянувши доводи та аргументи касаційної скарги разом з матеріалами справи, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність передачі вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що дана справа містить виключну правову проблему і розгляд даної справи Великою Палатою необхідний для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Вказаний висновок базується на наступних аргументах.
У відповідності до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У відповідності до статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, є вичерпним та наведений в статті 255 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з пунктом 24 статті 255 кодексу, оскарженню підлягають ухвали місцевого суду щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.
Системне тлумачення статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, у яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Так, стаття 255 кодексу передбачає можливість оскарження ухвал суду першої інстанції:
1) про відмову у видачі судового наказу;
2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів;
3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову;
4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову;
5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення;
6) про повернення заяви позивачеві (заявникові);
7) про відмову у відкритті провадження у справі;
8) про передачу справи на розгляд іншого суду;
9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;
10) про затвердження мирової угоди;
11) про призначення експертизи;
12) про зупинення провадження у справі;
13) про закриття провадження у справі;
14) про залишення позову (заяви) без розгляду;
15) окрема ухвала;
16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;
17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення;
19) про відмову ухвалити додаткове рішення;
20) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні судового рішення;
21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами;
22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання;
23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання;
25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця;
26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;
27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання;
28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку;
29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;
30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;
31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду;
32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду;
33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду;
34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження;
35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
За аналогією, відмова у призначенні експертизи (п.11) або відмова від затвердження мирової угоди (п. 10) окремо від рішення суду першої інстанції оскарженню не підлягають. За цією ж логікою суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу про відмову у зміні способу виконання судового рішення.
В той же час, у відповідності до частини 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Хоча вказана стаття 331 кодексу не зазначає про яке оскарження йде мова: в апеляційному порядку (стаття 254 кодексу) або в касаційному порядку (стаття 287 кодексу), однак за її приписами, ухвала про відмову у зміні способу виконання судового рішення підлягає оскарженню. За загальним правилом статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційному оскарженню підлягають лише судові рішення, переглянуті в апеляційному порядку, тобто приписи статті 331 необхідно розуміти перш за все як право на апеляційне оскарження.
На переконання Верховного Суду, вказане може свідчити про наявність конфліктуючих процесуальних норм, одна з яких не передбачає права апеляційного оскарження ухвали про відмову у зміні способу виконання судового рішення, а інша прямо вказує на таке право.
Вказане може призвести до наявності різних правових позицій на рівні апеляційних судів та до порушення балансу прав та інтересів сторін у господарському процесі. Єдина правозастосовча позиція наявності чи відсутності права на апеляційне оскарження ухвали про відмову у зміні способу чи порядку виконання судового рішення, сформована Великою Палатою Верховного Суду, виключить можливі випадки різного тлумачення наведених вище норм господарського процесу.
Частиною 5 статті 302 ГПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд
Справу № 18/1544-10 разом із касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія" та доданими до неї документами передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.