19.11.09р. Справа № 1/136-09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Маріуполь-Авто", м. Маріуполь
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", смт. Ювілене Дніпропетровського району Дніпропетровської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, смт. Зачепилівка Харківської області
про стягнення 19 510 грн. 32 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: Гайдук Л.І., довір. № 29/1 від 19.03.2009р.;
від відповідача: Бардаченко І.В., довір.№ 01/08/09 від 01.08.2009р.;
від 3-ї особи: не з'явився.
Відкрите акціонерне товариство "Маріуполь-Авто" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" матеріальну шкоду, завдану в наслідок ДТП у розмірі 19 510 грн. 32 коп., з урахуванням вартості експертних послуг в сумі 500 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.04.2008р., з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем МАЗ 533603-340 д/н НОМЕР_3, позивачу завдано збитків, пов'язаних із пошкодженням автобуса Ютонг д/н НОМЕР_2, у вигляді втрати товарної вартості автобусу в сумі 19 010 грн. 32 коп., що підтверджується звітом № 264-1/3-Д про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику ДТЗ, виконаного спеціалістами ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза». Вина ОСОБА_1 встановлена судом, останній на момент скоєння ДТП працював у ТОВ «АТБ-маркет»на посаді водія.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що звіт експерта, наданий позивачем, не може бути прийнятий судом в якості належного доказу завданих позивачу збитків, оскільки складений із порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, а саме експертом при визначенні розміру втрати товарної вартості автобусу невірно застосований відсотковий показник ринкової вартості дорожнього транспортного засобу, який повинен складати 52%, а не 82,9%, як зазначено в звіті.
Третя особа у справі - ОСОБА_1- не надав письмові пояснення на позовну заяву, у судовому засіданні 07.04.2009р. пояснив, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригди він працював на посаді водія у ТОВ "АТБ-маркет". ДТП сталася з його вини. Однак, вказує на те, що позивачем завищено розмір завданих збитків, не погоджується з результатами розміру завданої шкоди, визначеної експертом позивача.
Ухвалою господарського суду від 29.07.2009р. провадження у справі зупинене, у зв'язку із призначенням судової експертизи, та справу направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
15.10.2009р. справу повернуто на адресу господарського суду із повідомленням про неможливість проведення судової автотоварознавчої експертизи, у зв'язку із ненаданням експерту об'єкту дослідження -автобуса YOTONG ZК6129Н державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у невідновлювальному стані.
ОСОБА_1 в судове засідання 19.11.2009р. не з'явився.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.
За згодою представників сторін, в порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,
05.04.2008р. на а/ш Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох автомобілів: МАЗ 533603-340, д/з НОМЕР_3 та автобусом Ютонг д/з НОМЕР_2.
Як встановлено судом, відповідно до постанови Зачепилівського районного суду Харківської області у справі № 3-853/2008 від 14.05.2008р., дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем МАЗ 533603-340, д/з НОМЕР_3 та не вибравши безпечної швидкості руху, не врахувавши особливості вантажу, допустив відкручення від транспортного засобу заднього колеса, яке здійснило зіткнення з автобусом позивача, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого автобус Ютонг отримав механічні пошкодження.
Вищезазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_1 на момент скоєння правопорушення працював у ТОВ „АТБ-маркет” на посаді водія. Матеріалами адміністративної справи також встановлено, що власником автомобіля МАЗ 533603-340, д/з НОМЕР_3 є відповідач.
До позовної заяви позивачем долучено звіт № 264-1/3-Д про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику ДТЗ, виконаний спеціалістами ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза», відповідно до якого вартість матеріальної шкоди складає 40 439 грн. 73 коп.
Як зазначає позивач, ВАТ «УСК «Княжа»на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким був застрахований автомобіль відповідача, відшкодовано вартість відновлювального ремонту автобусу на суму 21 429 грн. 41 коп.
Однак розмір втрати товарної вартості автобусу, що відповідно звіту експерта складає 19 010 грн. 32 коп. відповідачем не відшкодований.
25.09.2009р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію за № 29/896 з вимогою оплатити втрату товарної вартості автобусу в зазначеній сумі, яка залишена відповідачем без задоволення.
Таким чином, предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача розміру втрати товарної вартості автобусу в сумі 19 010 грн. 32 коп. та вартості експертних послуг в розмірі 500 грн. 00 коп., на загальну суму 19 510 грн. 32 коп.
На час розгляду справи, доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості не надано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" належить автомобіль МАЗ 533603-340 д/н НОМЕР_3., а ОСОБА_1 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди працював у ТОВ „АТБ-маркет” на посаді водія.
За приписами ст. 804 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку із використанням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Як встановлено судом, страховою компанією ВАТ «УСК «Княжа»на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким був застрахований автомобіль відповідача, позивачу відшкодовано вартість відновлювального ремонту автобусу на суму 21 429 грн. 41 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 196 від 20.08.2008р.
За умовами частин 2, 3, 4 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якими є транспортні засоби, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
За загальним правилом ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частинами 1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України серед іншого до складу збитків, що підлягають відшкодуванню, відноситься вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 29 Закону України № 1961-ІV від 01.07.2004р. „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, витрати, понесені позивачем, на відновлювальний ремонт пошкодженого з вини відповідача автобусу, що розраховані з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових частин дорожнього транспортного засобу, відшкодовані у повному обсязі страховою компанією, що підтверджується вищевикладеним та, зокрема, поясненням позивача (а.с. 138-139).
В матеріалах справи наявний звіт № 264-1/3 - Д оцінки вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику дорожньо-транспортного засобу. Згідно вказаного звіту вартість матеріальної шкоди визначена відповідно до "Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092.
В ході судового розгляду справи було встановлено, що експертом не вірно застосовано відсотковий показник ринкової вартості ДТЗ.
Відповідачем у відзиві та у судовому засіданні було зазначено, що звіт експерта було складено з порушенням норм діючої Методики, що спричинило завищення відсоткової ставки та збільшення суми втрати товарної вартості автобусу "Ютонг", тому вказаний звіт не може бути належним доказом по справі.
В ході судового розгляду справи відповідачем було надано клопотання про проведення судової експертизи, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, яке було задоволено господарьским судом.
Господарським судом було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Однак, позивачем не було забезпечено належне проведення експертизи, оскільки останнім не надано експерту на його вимогу необхідні документи для проведення експертизи та не виконано необхідні дії.
Таким чином, справу було повернуто до господарського суду з повідомленням експерта про неможливість проведення експертного дослідження та надання відповіді на поставлені експерту питання.
За приписами статтей 32, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ішними засобами доказування.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Маріуполь-Авто" про відшкодування розміру втрат товарної вартості автобуса YOTONG ZК6129Н державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в сумі 19 010 грн. 32 коп. не підтверджені належними доказами, відповідно до вимог діючого законодавства, та задоволенню не підлягають.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Рішення підписано -18.12.2009р.