12 січня 2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого - Дорчинець С.Г.,
суддів - Симаченко Л.І., Лізанця П.М.,
з участю прокурора - Канюка В.Ю.,
апелянта - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 липня 2009 року.
Цією постановою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 про скасування постанови прокурора м. Ужгорода від 18.06.2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 15, 115 ч. 2 п. 9 КК України за відсутністю в його діях складу злочину на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України, а також в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 135 КК України.
Заявниця ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови прокурора м. Ужгорода від 18.06.2007 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 15, 115 ч. 2 п. 9 КК України. При цьому вказує, що таке рішення прокурор постановив при розслідуванні кримінальної справи по факту винесення ОСОБА_2 12.12.2006 року в м. Ужгороді дорожньо - транспортної події, внаслідок якої була смертельно травмована ОСОБА_3 Крім того ставить перед судом питання про порушення відносно водія ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 135 КК України. В своїй постанові суд вказує, що прокурор правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_2 вчинив необережний злочин, в результаті якого наступила смерть потерпілої ОСОБА_3, що його дії правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 286 КК України, а не за ст. ст. 15 , 115 ч. 2 п. 9 КК України. Крім того виконання такої процесуальної дії, як порушення кримінальної справи за ст. 135 КК України є компетенцією органів досудового слідства, а не суду.
В апеляції заявник ОСОБА_1 порушує питання про скасування незаконної постанови прокурора м. Ужгорода від 18.06. 2007 року, встановити, що в діях слідчого Перебийноса І.А., прокурора Черничка В.В. та прокурора Тацюна Ю.І. є вина у винесенні безпідставної, незаконної постанови від 18.06.2007 року. При цьому вказує, що постанова як суду від 24.07.2009 року так і постанова прокурора від 18.06.2007 року є незаконними і підлягають скасуванню. Вважає, що є всі підстави для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 135 КК України, що висновки судово- медичної експертизи є фальшиві. Просить винести ухвалу про наявність чи відсутність складу злочину в діях ОСОБА_2 в епізоді після ДТП, а також скасувати безпідставну, незаконну постанову прокурора від 18.06.2007 року.
Заслухавши доповідь судді, промову апелянта ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, прокурора, який вважає апеляцію безпідставною, а постанову суду обґрунтованою, законною, перевіривши матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 15, 115 ч. 2 п. 9 КК України за відсутністю в його діях складу злочину за вказаною статтею, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 99 КПК України при відсутності підстав ( даних, що вказують на ознаки конкретного вчиненого або підготовленого злочину ), прокурор, слідчий, орган дізнання відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що виносять мотивовану постанову.
З матеріалів, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи від 18.06.2007 року видно, що 12.12.2006 року ОСОБА_2 вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_3, внаслідок чого наступила її смерть. По факту вчиненої дорожньо - транспортної події відносно ОСОБА_2 вчинив в результаті порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом. Крім того, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що умислу на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_2 не мав, що вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч. 2 КК України, а не ст. ст. 15, 115 ч. 2 п. 9 КК України, а саме вчинення замаху на умисне вбивство потерпілої з метою приховати інший злочин чи полегшити його вчинення. При таких обставинах прокурор і суд правильно, обґрунтовано прийшли до висновку, що в матеріалах кримінальної справи відсутні дані про те, що ОСОБА_2 мав намір ( замах ) на умисне вбивство потерпілої, а тому скарга ОСОБА_1 про скасування постанови як прокурора від 18.06.2007 року, так і суду від 24.07.2009 року є безпідставною.
Вимоги апелянта ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_2 за ст. 135 КК України судом не входить в компетенцію суду ( ні місцевого, ні апеляційного ), тому обґрунтовано залишені без задоволення.
Безпідставними є і вимоги апелянта про встановлення апеляційним судом вини слідчого Перебийноса І.А., прокурорів Чернички В.В. та Тацюна Ю.І. у винесенні постанови від 18.06.2007 року, оскільки це питання в установленому законом порядку ( апелянтом ) заявником не ставилося та не було предметом дослідження.
При таких обставинах апеляція ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.07.2009 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 про скасування постанови прокурора м. Ужгорода від 18.06.2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 15, 115 ч. 2 п. 9 КК України за відсутністю в його діях складу злочину та в частині порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ст. 135 КК України - без зміни.
Судді :
головуючий - Дорчинець С.Г.,
судді - Симаченко Л.І., Лізанець П.М.
Вірно:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області С.Г. Дорчинець