04 травня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд м. Києва у складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2016 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах» про відшкодування майнової шкоди,
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.11.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2016 - залишено без руху.
Зазначеною ухвалою, встановлено, що відповідачем не порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та не наведено жодних підстав на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, а тому на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України (чинного на момент подання апеляційної скарги), особі, яка подала апеляційну скаргу надано строк для усунення виявлених недоліків, а саме для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2016 із зазначенням поважних підстав його пропуску, долучення документу чи доказу, як те передбачено ч.ч. 2 і 3 ст. 73 ЦПК України.
Супровідним листом від 10.11.2017 копію ухвали суду направлено ОСОБА_2 на вказану в апеляційній скарзі адресу: 03126, АДРЕСА_1 (а.с.201), але направлена судом кореспонденція адресату не була вручена, конверт повернувся на адресу суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання». У зв'язку з цим супровідними листами від 17.01.2018 та від 21.03.2018 апелянту повторно було направлено копію ухвали апеляційного суду від 10.11.2017 (а.с. 202, 203), яка також повернулася до суду без вручення з причин закінчення встановленого строку зберігання (а.с.204). Дані про наявність іншого місця перебування відповідача в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, станом на 03.05.2017 зазначені в ухвалі суду недоліки не усунуті, сам відповідач до суду не з'являвся та не цікавився результатами розгляду справи.
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата, особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини повернення.
Справа № 760/12325/16ц
№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/1397/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Кушнір С.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Верховним Судом України у листі від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» (2017 р.) вказано на те, що заявники не виявили зацікавленості у розгляді їх справи, про що, зокрема свідчить те, що вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.
У справі «Пономарьов проти України» (2008 р.) ЄСПЛ також вказано на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати часу, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справі «Олександр Шевченко проти України» (2007 р.) ЄС також враховував поведінку заявника при вирішенні питання порушення розумних строків і відмови в задоволенні його вимог.
Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що в порядку п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, особі, яка подала апеляційну скаргу слід відмовити у відкритті апеляційного провадження, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, п. 8 ч. 1 Розділу ХIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України(в редакції від 03.10.2017), п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 та ч. 6 ст. 147 цього Закону, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2016 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах» про відшкодування майнової шкоди .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя: