Апеляційний суд міста Києва
2 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29.03.2018 року скарга ОСОБА_5 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄДРД) після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 21.12.2017 року, повернута.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що ОСОБА_5 подав скаргу після закінчення передбаченого законом строку для її подання і не вбачається поважних причин пропуску строку, що відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.304 КПК України є підставою для повернення скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу і зобов'язати НАБУ внести відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до ЄРДР.
Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що 21.12.2017 року працівниками Харківського територіального управління НАБУ за його усною заявою було складено протокол заяви про вчинення кримінального правопорушення заступником керівника та керівником прокуратури Харківської області, які розголосили матеріали негласних слідчих дій у кримінальному провадженні № 42017221080000031 за фактом незаконного впливу на керівництво Харківської міської ради при оформленні оренди землі та гальмували досудове розслідування. Цими діями йому було завдано істотної матеріальної шкоди, оскільки він втратив власні грошові кошти, які під час здійснення негласних слідчих дій передав фігурантам кримінального провадження.
Провадження № 11-сс/796/2380/2018
Категорія: ст.303 КПК України
Слідчий суддя: ОСОБА_6
Доповідач: ОСОБА_1
Листом № 14-006/48008 від 21.12.2017 року директора територіального управління заява була направлена до Генеральної прокуратури України, яка листом № 06-р від 09.01.2018 року направила заяву до НАБУ для розгляду та прийняття рішення згідно з ст.214 КПК України. Однак листом № 0443-188/3512 від 26.01.2018 року НАБУ повернуло його заяву до Генеральної прокуратури України для розгляду в межах компетенції, а Генеральна прокуратура України листом № 06-18277-18 від 02.02.2018 року повторно повернула заяву до НАБУ. 27.02.2018 року поштою він отримав лист від Харківського територіального управління НАБУ, з якого дізнався, що відомості за його заявою до ЄРДР внесено не було.
Тому 05.03.2018 року подав скаргу на бездіяльність Харківського територіального управління НАБУ до Фрунзенського районного суду м. Харкова, яка ухвалою слідчого судді була повернута як така, що не підлягає розгляду в цьому суді. На виконання цієї ухвали, яку отримав поштою 24.03.2018 року, 26.03.2018 року в понеділок подав скаргу до Солом'янського районного суду м. Києва за місцезнаходженням Головного підрозділу детективів НАБУ. Тому вважає, що пропустив строк подання скарги з поважних причин.
При цьому не погоджується з висновками слідчого судді, що останнім днем подання скарги на бездіяльність було 02.01.2018 року, оскільки це суперечить п.180 Інструкції з діловодства у НАБУ, затвердженої наказом директора НАБУ № 115-О від 18.05.2017 року. Так, слідчий суддя не встановив, що у Харківському територіальному управлінні НАБУ відсутній підрозділ детективів, посаду осіб, які прийняли заяву, їхні посадові обов'язки, і чи мають вони право вносити відомості до ЄРДР, не встановив дату, коли детективи НАБУ, які мають право вносити відповідні відомості до ЄРДР, отримали його заяву, яка кілька разів направлялася поштою, адже дата направлення не є датою надходження заяви до підрозділу детективів НАБУ. Також вказує, що слідчий суддя не врахував приписи ч.2 ст.305 КПК України з огляду на те, що Генеральна прокуратура України двічі повертала його заяву до НАБУ, а тому у нього не було підстав звертатися до суду. До того ж, кримінальний процесуальний закон не обмежує кількість звернень з однією і тією ж заявою про кримінальне правопорушення, а тому кожного разу, коли його заяву було направлено до НАБУ, це були нові факти бездіяльності, і він оскаржив останній.
Про стан розгляду заяви йому було відомо як від співробітників НАБУ, так і з листів, які він отримував з Генеральної прокуратури України та НАБУ, але в жодному з них не зазначалось, що заяву передано до детективів, прокурора або слідчого. За таких обставин вважає, що висновки в ухвалі слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не підтверджуються доказами, і що суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, що згідно з ст.ст.409, 411 КПК України є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Як встановив слідчий суддя і це не оспорюється в апеляційній скарзі, 26.03.2018 року ОСОБА_5 в порядку, визначеному ст.303 КПК України, подав скаргу на бездіяльність НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 21.12.2017 року, в якій просив зобов'язати НАБУ внести відповідні відомості до ЄРДР і наводив доводи аналогічні тим, що викладені в апеляційній скарзі.
Також заявник порушував питання про поновлення строку подання скарги на бездіяльність слідчого (детектива) НАБУ, пропуск якого обґрунтовував тим, що спочатку оскаржив бездіяльність до Фрунзенського районного суду м. Харкова і отримав копію ухвали слідчого судді вказаного суду про повернення скарги 24.03.2018 року.
Висновки, викладені в ухвалі слідчого судді, про відсутність поважних причин пропуску строку подання скарги, є обґрунтованими.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно з ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як правильно зазначив слідчий суддя, той факт, що про невнесення відомостей до ЄРДР ОСОБА_5 дізнався лише 27.02.2018 року, не є підставою для поновлення строку для звернення до суду, так як відповідна бездіяльність слідчого має оскаржуватись з моменту її вчинення, а не з моменту, коли особа дізналася про таку бездіяльність.
До того ж, з листів, копії яких долучено до апеляційної скарги і на які посилається сам заявник, як і на інформацію співробітників НАБУ, випливає, що йому ще до 27.02.2018 року достовірно було відомо про те, що відомості про вчинення кримінального правопорушення за його заявою до ЄРДР не внесено.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити і на те, що суб'єкти, бездіяльність яких оскаржував ОСОБА_5 до Фрунзенського районного суду м. Харкова і Солом'янського районного суду м. Києва, є різними.
При цьому доводи в апеляційній скарзі про те, що слідчий суддя дійшов невірного висновку, що останнім днем подання скарги було 02.01.2018 року, враховуючи відсутність детективів у Харківському територіальному управлінні НАБУ, які мають право вносити відомості до ЄРДР, є слушними. Однак вказана помилка слідчого судді у будь-якому разі не впливає на обґрунтованість прийнятого рішення, оскільки пропуск строку оскарження бездіяльності є очевидним.
Враховуючи те, що НАБУ, бездіяльність якого оскаржує ОСОБА_5 , листом № 0443-188/3512 від 26.01.2018 року повернуло його заяву до Генеральної прокуратури України для розгляду в межах компетенції і не внесло відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, навіть, вважаючи цю дату датою отримання заяви і відповідно обчислюючи строк оскарження бездіяльності, пропуск строку подання скарги не можна вважати таким, що був здійснений без невиправданої затримки. І посилання заявника на те, що він обчислював строк оскарження бездіяльності з дня, коли НАБУ повторно отримало заяву від Генеральної прокуратури України, є його довільним тлумаченням положень ст.214 КПК України.
Дійсно, згідно з ч.2 ст.305 КПК України слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені п.п.1, 2, 5, 6 ч.1 ст.303 КПК України, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
Однак яким чином слідчий суддя мав врахувати приписи цієї норми з огляду на те, що припинення бездіяльності слідчим є його правом, а не обов'язком, і яким чином це перешкодило ОСОБА_5 своєчасно реалізувати своє право на оскарження бездіяльності, він не наводить.
Згідно п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Тому рішення слідчого судді про відсутність підстав для поновлення строку подання скарги на бездіяльність і повернення скарги ОСОБА_5 колегія суддів вважає правильним.
Отже, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 21 грудня 2017 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3