АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
23 квітня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника ПП «Плаза К» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року,
за участю прокурора - ОСОБА_6
представника ПП «Плаза К» - ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015240010001906 від 14.04.2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене із заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, яке було тимчасово вилучене 21.03.2018 року, в ході проведення обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, буд. 21, перелік якого вказаний у клопотання слідчого та резолютивній частині ухвали слідчого судді.
Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого, та необхідність накладення арешту на вказане майно, з підстав, передбачених ст.ст. 98, 170 КПК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції представник ПП «Плаза К» - адвокат ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу та зміни до неї в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити частково.
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що вилучене майно не є належними доказами у даному провадженні, не має жодного стосунку до обставин та подій, що розслідуються, а тому підстав для арешту майна немає.
Звертає увагу на те, що вилучення майна спричиняє неспіврозмірну шкоду легальній підприємницькій діяльності ПП «Плаза К», на підставі чого слідчий суддя не врахував вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу зі змінами та просила її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, при цьому апеляційна скарга зі змінами задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 26.03.2018 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, в провадженні Головного слідчого управління СБ України перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015240010001906 від 14.04.2015, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2018 (справа № 761/8829/18, провадження № 1-кс/761/6117/2018) надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, буд. 21, що належить на праві власності ТОВ «Либідь», ПП «Плаза-К», ПП «ЕН», де службові особи ТОВ «Укрбудінвест» та ПП «Пектораль-1» мають робочі місця та здійснюють фінансово-господарську діяльність, з метою відшукання, виявлення та вилучення речей і документів, що мають значення для досудового розслідування та містять відомості, які можуть бути доказами під час судового розгляду, а також знарядь кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення.
21.03.2018 року, на підставі вказаної ухвали проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку, крім документів і речей, зазначених в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2018, також виявлено та вилучено інші документи, які мають важливе значення у даному кримінальному провадженні.
22.03.2018 року постановою слідчого вилучені під час обшуку речі визнані речовим доказами у кримінальному провадженні №12015240010001906 від 14.04.2015 року.
23.03.2018 року старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного управління СБ України ОСОБА_7 , за погодженням із заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучене 21.03.2018 року, в ході проведення обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, буд. 21, перелічене у клопотанні слідчого, посилаючись на те, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів на нього слід накласти арешт.
26.03.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва клопотання слідчого було задоволено.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно є речовими доказами в даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у діяльність власника майна з потребами кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно, може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, втрачене, знищене або зникне, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.
Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу зі змінами - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Поновити представнику ПП «Плаза К» - адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015240010001906 від 14.04.2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, якою було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене із заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, яке було тимчасово вилучене 21.03.2018 року, в ході проведення обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, буд. 21, перелік якого вказаний у клопотання слідчого та резолютивній частині ухвали слідчого судді - залишити без змін.
Апеляційну скаргу зі змінами представника ПП «Плаза К» - адвоката ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 с і к