Справа № 11-кп /796/724/2018 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст. 309 КК Доповідач ОСОБА_2
4 квітня 2018 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
При секретареві ОСОБА_5
За участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянула матеріали кримінального провадження № 12016100020012085 за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_8 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року, яким
ОСОБА_7 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Київ, українець, громадянин України, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, з вищою освітою, працює машиністом котлів на заводі «Енергія», раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України строком на два роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на один рік. В порядку ст. 76 КК України на нього також покладено певні обов'язки.
За вироком з нього присуджено стягнути судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи у сумі 1 587 гривень 72 коп. на користь держави.
Вироком також вирішено долю речових доказів у справі.
Справу розглянуто в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.
Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали кримінального провадження, колегія суддів, -
ОСОБА_7 визнаний винуватим у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту вчинених повторно занаступних обставин.
ОСОБА_7 , 25 жовтня 2016 року, близько 1300 години, перебуваючи за адресою: м. Київ, житловий масив «Бортничі», більш точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, умисно, незаконно, використовуючи інтернет-сайт «OLX» за грошові кошти в сумі 500 гривень, домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, щодо незаконного придбання психотропної речовини - амфетаміну, для власного вживання, без мети збуту.
Після чого, того ж дня, близько 2000 години, ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Лісна, в лісі на земельній ділянці підібрав раніше замовлену ним психотропну речовину - амфетамін, масою 1,731 г., тобто у великому розмірі, що містилася у безбарвному пакеті з полімерного матеріалу, тим самим умисно, незаконно придбавши вищезазначену психотропну речовину, без мети збуту.
В подальшому, в цей же день, ОСОБА_7 , зберігаючи при собі вказаний пакет із психотропною речовиною - амфетамін, масою 1,731 г., використовуючи автомобіль червоного кольору марки «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 умисно незаконно перевіз раніше придбану ним психотропну речовину від місця придбання по вул. Лісна до вул. Левадна, 5 що в м. Києві, де близько 2045 години потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, був виявлений працівниками поліції та в ході огляду місця події вказаний психотропний засіб у нього було вилучено.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції заступник прокурора міста Києва ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, при цьому, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, вважає що вирок підлягає скасуванню в частині визначення обов'язків, передбачених ст. 76 КК України у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Так, замість передбаченої в законі заборони виїжджати за межі України з будь-якою метою, ОСОБА_7 заборонено виїзд без погодження з уповноваженим органом пробації тільки на постійне місце проживання. Тобто, призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
На цих підставах прокурор просить скасувати вирок Дарницького районного суду міста Києва від 30 листопада 2017 р. в частині визначення обов'язків, передбачених ст. 76 КК України та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням та з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Заслухавши доповідь судді, виступи прокурора на підтримку апеляційних вимог, обвинуваченого, який поклався у вирішенні цього питання на розсуд колегії суддів, провівши судові дебати, надавши останнє слово обвинуваченому, перевіривши та обговоривши доводи учасників апеляційного розгляду в сукупності з матеріалами кримінального провадження, судова колегія визнає наступне.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 за описаних у вироку обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України були отримані в порядку застосування положень ч.3 ст. 349 КПК України, процедури застосування цієї норми судом дотримано і скарг на порушення цієї процедури не надходило, в апеляційному засіданні ніким вказані висновки суду першої інстанції сумнівам не піддані, а тому, а також розглядаючи кримінальне провадження в межах апеляційних вимог, колегія суддів зі вказаними висновками погоджується, не досліджуючи та не оцінюючи їх.
В апеляційній скарзі прокурор не ставить під сумнів також і рішення суду першої інстанції щодо виду, розміру покарання, призначеного винуватцю судом першої інстанції, а також і щодо можливості його звільнення від цього покарання з випробуванням, визначенням строку іспитового терміну та покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а тому і в цій частині колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції.
Доводи прокурора щодо помилкового визначення судом одного з покладених на ОСОБА_7 обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, тобто за правилами редакції ст. 76 КК України, яка на час вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення та на час ухвалення щодо нього вироку втратила чинність і на вказані періоди діє нова редакція цієї правової норми, яка встановлює більш суворі обмеження, тобто не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації незалежно від мети такого виїзду, є слушними.
Втім, в апеляційній скарзі прокурор не взяв до уваги, що нова редакція ст. 76 КК України не зобов'язує суд в обов'язковому порядку покладати на засудженого обов'язок не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, а лише надає суду таке право, і жодним чином не вмотивував та не обґрунтував чому він вважає за необхідне саме скасувати вирок в частині покладення на ОСОБА_7 згаданого обов'язку та ухвалити в цій частині новий вирок, а не внести у вирок відповідні зміни, отже його апеляційна скарга як необґрунтована та не вмотивована не підлягає задоволенню.
Тим часом, в апеляційному засіданні нічим не спростовані пояснення ОСОБА_7 про те, що він за межі України не виїжджав, наміру виїхати за кордон не мав та не має на цей час, більш того, не оформляв та не збирався оформляти будь-які документи, які могли б дати йому можливість виїхати за межі України.
З урахуванням викладеного, а також маючи на увазі, що ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягнутий вперше, ні в чому вартому осуду помічений не був, провину свою він усвідомив та щиро розкаявся у скоєному, на спеціальних обліках у лікарів наркологів та психіатрів не перебуває, враховуючи тривалий час, що минув після вчинення кримінального правопорушення і відсутність будь-яких відомостей, що компрометували б ОСОБА_7 в період після скоєного і, зокрема, після ухвалення щодо нього вироку, судова колегія вважає за недоцільне взагалі покладення на нього передбаченого ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, а тому, в порядку ч.2 ст. 404 КПК України, вирок в цій частині змінює.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_8 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року відносно ОСОБА_7 залишити без задоволення.
В порядку ст. 404 КПК України вирок змінити. Виключити з вироку покладення на ОСОБА_7 в порядку ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, може бути оскаржена касаційним порядком до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців від дня її проголошення.
Судді: